іменем України
19 червня 2019 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 747/839/18
Головуючий у першій інстанції - Тіщенко Л. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/870/19
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Висоцької Н.В.
суддів: Бобрової І.О., Шитченко Н.В.
із секретарем - Зіньковець О.О.,
учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Талалаївська дільниця Прилуцького відділення ПАТ «Чернігівгаз»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Талалаївського районного суду Чернігівської області від 21 травня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову (місце ухвалення - смт. Талалаївка, дата складання повного тексту - 21.05.2019) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
У січні 2019 року ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , третя особа - Талалаївська дільниця Прилуцького відділення ПАТ «Чернігівгаз», про поділ майна подружжя.
21.05.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом накладення арешту на автомобіль марки ВАЗ 21101, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , та передачі арештованого автомобіля ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилалась, що автомобіль є предметом спору у справі про поділ майна подружжя. ОСОБА_2 одноособово користується автомобілем та може переховувати його шляхом вивезення чи вчинення інших дій, відчужити його., що унеможливить виконання рішенння суду по справі. Має безперешкодну можливість замінити комплектуючі частини автомобіля, пошкодити його під час керування, унаслідок чого дійсна вартість автомобіля може зменшитись у порівнянні з його вартістю. Вважає, що є необхідність передати вказаний автомобіль у технічно справному стані їй на зберігання.
В заяві про забезпечення позову заявниця зазначає, що заходи забезпечення позову не можуть завдати будь-яких збитків відповідачу, оскільки строни мають рівні права на спірний автомобіль. Крім цього, для забезпечення майнових інтересів щодо права відповідача на спірний автомобіль заявницею на депозитний рахунок суду внесено 21554,79 грн.
Ухвалою Талалаївського районного суду від 21.05.2019 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на автомобіль марки ВАЗ 21101 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , із забороною вчиняти дії щодо його відчуження та розпорядження ним. В частині передачі арештованого автомобіля на зберігання заявнику відмовлено.
Ухвала суду обґрунтована тим, що позивачем ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги щодо поділу майна подружжя, що стосується також спірного автомобіля, а тому суд прийшов до висновку, що існує ймовірність того, що відповідач може переховувати автомобіль чи вчиняти інші дії, які унеможливлять виконання рішення суду. Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, встановленим ст. 151 ЦПК України. Зазначений вид забезпечення позову є співмірним із ціною позову. Щодо відмови в задоволенні вимоги про передачу арештованого автомобіля ОСОБА_1 суд прийшов до висновку, що заявником ОСОБА_1 заявлено одночасно два види забезпечення позову, крім того, вона не є тією особою, яка відповідає критеріям п. 7 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, і тому їй не може бути передане зазначене майно на зберігання.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Талалаївського районного суду від 21.05.2019 про забезпечення позову.
В обґрунтування скарги заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що заяву про забезпечення позову було розглянуто без повідомлення ОСОБА_2 , у його відсутність, був позбавлений можливості надати свої пояснення, докази та заперечення. Заява про забезпечення позову не підтверджена належними та допустимими доказами, які б свідчили про переховування транспортного засобу. Крім того, у 2018 після розірвання шлюбу за згодою обох сторін ОСОБА_2 було сплачено 25 000 грн за частку автомобіля колишній дружині, про що була укладена усна домовленість про перехід спірного автомобіля у власність ОСОБА_2 , а все інше нажите майно залишається колишній дружині, проте в подальшому коли виникло питання щодо перереєстрації автомобіля з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 колишня дружина відмовилася від домовленості про припинення права власності на автомобіль, та сказала, що жодних коштів вона не отримувала.
На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу до суду подано не було.
Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що в провадженні Талалаївського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Талалаївського районного суду від 21.05.2019 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на автомобіль марки ВАЗ 21101 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , із забороною вчиняти дії щодо його відчуження та розпорядження ним. В частині передачі арештованого автомобіля на зберігання заявнику відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених вимог.
Ухвала суду обґрунтована тим, що позивачем ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги щодо поділу майна подружжя, а саме спірного автомобіля, а тому суд прийшов до висновку, що існує ймовірність того, що відповідач може переховувати автомобіль чи вчиняти інші дії, які унеможливлять виконання рішення суду. Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, встановленим ст. 151 ЦПК України. Зазначений вид забезпечення позову є співмірним із ціною позову. Щодо відмови в задоволенні вимоги про передачу арештованого автомобіля ОСОБА_1 суд прийшов до висновку, що заявником ОСОБА_1 заявлено одночасно два види забезпечення позову, крім того, вона не є тією особою, яка відповідає критеріям п. 7 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, і тому їй не може бути передане зазначене майно на зберігання.
З такими висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині погоджується суд апеляційної інстанції враховуючи наступне.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
П. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку сторін з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Ухвалою Талалаївського районного суду від 17.05.2019 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Талалаївська дільниця Прилуцького відділення ПАТ «Чернігівгаз», про поділ майна подружжя. Справу призначено до судового розгляду.
В заяві зареєстрованій 21.05.2019 про забезпечення позову ОСОБА_1 посилалась, що з метою запобігання ризикам пошкодження автомобіля, його розукомплектування, знецінення, переховування, для забезпечення позову, що відповідатиме засадам розумності і обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 , забезпечить збалансованість інтересів сторін, а також таке забезпечення перебуває у зв'язку із предметом позовної вимоги та спроможне забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову (а.с. 2).
Крім того, за умовами ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається, заява про забезпечення позову є співмірною із заявленими ОСОБА_1 по первісному позову вимогами, оскільки в позовній заяві ОСОБА_1 просить спірний автомобіль, щодо якого подала заяву про забезпечення позову, виділити у власніть ОСОБА_2 та стягнути з останнього на свою користь 38 000 грн грошової компенсації.
Доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення ОСОБА_2 про розгляд заяви про забезпечення позову та розгляд справи у його відсутність не є підставою для скасування оскаржуваної ухали, оскільки згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 - 7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
За викладених обставин доводи апеляційної скарги щодо незаконності оскаржуваної ухвали з посиланням на невідповідність ухвали вимогам ст. 153 ЦПК України та не врахування ППВС України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9 є необґрунтованими, оскільки важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
З врахуванням наведеного, не спростовують правильних висновків суду в оскаржуваній частині і посилання заявника у скарзі про те, що за згодою обох сторін ОСОБА_2 було сплачено 25 000 грн за частку автомобіля колишній дружині, про що була укладена усна домовленість про перехід спірного автомобіля у власність ОСОБА_2 , проте в подальшому колишня дружина відмовилася від домовленості про припинення права власності на автомобіль, оскільки при вирішенні питання забезпечення позову, суд не вирішує спір між сторонами.
Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, тобто в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості висновків суду в оскаржуваній частині не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Талалаївського районного суду Чернігівської області від 21 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення у повному обсязі складено 20.06.2019.
Головуючий Судді: