20 червня 2019 року
м.Суми
Справа №592/8893/18
Номер провадження 22-ц/816/3489/19
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенко В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Ткачук С. С. , Орлов І. В.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 лютого 2019 року в складі судді Корольової Г.Ю., ухвалене у м. Суми Сумської області,
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (далі - ПАТ «Сумське МНВО»), який мотивувала тим, що вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем, 25 червня 2018 року була звільнена з роботи за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником умов колективного договору за ч. 3 ст. 38 КЗпП України. При звільненні з нею не був проведений остаточний розрахунок. Посилаючись на викладене, позивач просила стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволений.
Стягнуто з ПАТ «Сумське МНВО» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 22878 грн 59 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку
при звільненні за період з 26 червня 2018 року по 21 лютого 2019 року включно за 172 робочих дні складає 25499 грн з відрахуванням належних платежів до бюджету.
Стягнуто з ПАТ «Сумське МНВО» на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн 40 коп.
В апеляційній скарзі на рішення ПАТ «Сумське МНВО», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду змінити в частині стягнення з товариства на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зменшивши суму стягнення з 22878 грн 59 коп. до 14528 грн 50 коп.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що при визначенні середнього заробітку за час затримки розрахунку суд першої інстанції врахував невірну кількість робочих днів.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не подано.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ПАТ «Сумське МНВО» (а.с. 7-10).
25 червня 2018 року позивача звільнено з роботи за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв'язку з невиконанням власником умов колективного договору (а. с. 11).
З розрахункового листа вбачається, що ПАТ «Сумське МНВО» має заборгованість перед позивачем по виплаті заробітної плати станом на жовтень 2018 року у розмірі 22878 грн 59 коп (а.с. 34).
Згідно зі ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За змістом ст.ст. 94, 97 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати встановлюється за погодженням сторін, у відповідності до форм і систем оплати праці, норм праці, а також з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством.
Частиною 1 статті 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно з пунктами 1-4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, з відповідними змінами (далі - Порядок), цей Порядок застосовується, зокрема, у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться виходячи із середньої заробітної плати.
Апеляційний суд вважає слушними доводи апеляційної скарги щодо невірного розрахунку місцевим судом кількості днів за час затримки розрахунку з позивачем при звільненні.
Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, на підприємстві діє неповний трьохденний робочий тиждень, установлений наказом від 21 березня 2014 року № 75.
З огляду на зазначене за період затримки розрахунку з 26 червня 2018 року по 21 лютого 2019 року на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за 1 день у червні, 14 днів у липні, 13 днів у серпні, 12 днів у вересні, 14 днів у жовтні, 12 днів у листопаді, 12 днів у грудні, 12 днів у січні, 9 днів у лютому, що разом становить 99 робочих днів, а не 172 дні, як визначив місцевий суд. Тому доводи апеляційної скарги щодо помилкового визначення судом першої інстанції кількості днів, за які підлягає сплаті середній заробіток за час затримки розрахунку, заслуговують на увагу.
За таких обставин розмір середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку за період з 26 червня 2018 року по 21 лютого 2019 року, виходячи з 99 робочих днів, становить 14676 грн 75 коп. (148 грн 25 коп. х 99 днів).
Відповідно до вимог частини 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про зміну рішення суду в частині розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку в період з 26 червня 2018 року по 21 лютого 2019 року, який підлягає стягненню на користь позивача, з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України сплачений апелянтом судовий збір підлягає частковому відшкодуванню за рахунок позивача в сумі 1042 грн 40 коп.
З огляду на ту обставину, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 19, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» задовольнити частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 лютого 2019 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку змінити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26 червня 2018 року по 21 лютого 2019 року у розмірі 14676 грн 75 коп. без урахування податків, зборів, обов'язкових платежів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» 1042 грн 40 коп. як компенсацію судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.І. Криворотенко
Судді: І.В. Орлов
С.С. Ткачук