Справа № 537/5354/18 Номер провадження 22-ц/814/1814/19Головуючий у 1-й інстанції Хіневич В. І. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
19 червня 2019 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.
Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.
при секретарі: Ачкасовій О.Н.
переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії
на рішення Крюківського районного суд м. Кременчука Полтавської області від 17 квітня 2019 року,ухвалене суддею Хіневичем В.І., повний текст рішення складено - 23 квітня 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії про визнання недійсним протоколу,-
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, в якому просила ухвалити рішення, яким визнати недійсним протокол № 45 від 13.06.2018 року засідання комісії Кременчуцької філії ПАТ «Полтаваобленерго» з розгляду акта про порушення від 19.05.2018 року № 00006377.
Позовна заява мотивована тим, що 19.05.2018 року працівниками Кременчуцької філії ПАТ «Полтаваобленерго» під час проведення перевірки в її квартири було виявлено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) КФ ТОВ «ЖРБС» з порушенням схеми обліку прихованою електропроводкою на окрему розетку. Факт порушення зафіксовано актом від 19.05.2018 року № 00006377. За результатами засідання комісії Кременчуцької філії ПАТ «Полтаваобленерго» з розгляду акту про порушення було складено протокол № 45 від 13.06.2018 року та прийнято рішення провести нарахування на суму 20 433,30 грн. Рішення комісії вважає необґрунтованим та незаконним, оскільки спірна розетка існувала в її квартирі з моменту побудови будинку і заселення з 1971 року. Розетка розташована над лічильником, не прихована, не замаскована, знаходиться у видному місці. Розетка встановлена будівельниками з метою підключення підсилювача телевізійного сигналу, який забезпечував телевізійним сигналом весь під'їзд будинку, тому не може бути підключена до електролічильника квартири. Наявність розетки не доводить безоблікове споживання електричної енергії. Виходячи з аналізу кількості спожитої електричної енергії до відключення проводу у розетці та після, кількість спожитої позивачем електричної енергії не змінилася. Вважає, що не повинна відшкодовувати шкоду Кременчуцькій філії ПАТ «Полтаваобленерго», у зв'язку з відсутністю її вини.
Рішенням Крюківського районного суд м. Кременчука Полтавської області від 17 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії про визнання недійсним протоколу - задоволено.
Визнано недійсним протокол № 45 від 13.06.2018 року засідання комісії Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» з розгляду акта про порушення від 19.05.2018 року № 00006377.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії, ЄДРПОУ 00131819 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в сумі 704,80 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінетом Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006 року. У відповідності до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією. Пункт 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122 передбачає, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акту виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ. Згідно п. 7 Порядку № 122 рішення енергопостачальника щодо визначення розміру та порядку відшкодування збитків, завданих йому внаслідок викрадення електричної енергії, може бути оскаржено в установленому законом порядку. Підпункт 6 п. 3.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 р. за № 782/12656 передбачає, що ця Методика застосовується на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН: 6) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника. Згідно п. 3.1. Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 цього пункту, ця Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що існує порушення ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії п. 4.7. Методики та неправомірність нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії по вказаному акту, а також відповідає позиції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, висловленої у листі № 4754/11/47-12 від 27.07.2012 року про неправомірність такого нарахування без вказівки в акті про порушення ПКЕЕН місця (точки) самовільного підключення до відповідних мереж, про що, також було зазначено у відповіді НКРЕКП від 02.10.2018 року № 8962/20/7 на лист ПАТ «Полтаваобленерго» від 18.09.2018 року № 02-10/13628 щодо акту про порушення, складеного на ім'я ОСОБА_1 . Вартість необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акту про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕН процедури, згідно п. 3.2. Методики.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити в повному обсязі, вирішити питання про стягнення понесених судових витрат.
Апеляційна скарга мотивована тим, що 19.05.2018 року працівниками Кременчуцької філії ПАТ «Полтаваобленерго» під час проведення перевірки квартири ОСОБА_1 було виявлено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) КФ ТОВ «ЖРБС» з порушенням схеми обліку прихованою електропроводкою на окрему розетку. Факт порушення зафіксовано актом від 19.05.2018 року № 00006377. Виявити дане самовільне підключення під час проведення контрольного огляду неможливо, оскільки відповідно до п.2 ПКЕЕН «контрольний огляд вузла обліку» - це візуальне обстеження цілісності вузла обліку, цілісності пломб, відбитків тавр та індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного, електричного та/або електромагнітного полів, установлених на ньому відповідно до акту про пломбування, зняття показів засобу обліку та виявлення самовільних підключень поза засобом обліку, виявити які представники електропостачальника мають можливість без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних та/або оздоблювальних конструкцій. Саме визначення «контрольний огляд вузла обліку» дає змогу встановити безпосереднє місце проведення даного комплексу робіт, а саме безпосередньо біля засобу обліку. В свою чергу технічна перевірка - це виконання комплексу робіт із метою визначення відповідності стану засобу обліку та/або таврування, параметрів часових зон чи роботи керуючої програми; відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку Правилам та іншим нормативно-правовим актам; виявлення самовільного підключення, використання «штучного нуля», порушення роботи засобів обліку електричної енергії. Висновок суду першої інстанції про наявність можливості під час періодичного контрольного огляду засобів обліку виявити вказане порушення не відповідає дійсності та є хибним і самовільне підключення до електромережі було виявлено саме при технічній перевірці. Висновок, до якого дійшов суд першої інстанції, про припущення місця підключення дооблікового відгалуження до відповідної електричної мережі, не відповідає дійсності, оскільки всі графи додатку № 1 заповнювалися на місці виявлення порушення ПКЕЕН. Разом з цим, в акті про порушення ПКЕЕН вказано та встановлено у суді першої інстанції, що підключення розетки, минаючи електролічильник, при включенні навантаження в зону розетки електролічильник не працює, а при вимкнених запобіжниках напруга в розетці є. Щодо нарахування вартості та обсягу електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕН ПАТ «Полтаваобленерго» зазначено, що згідно п.1.2 та 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, методика застосування постачальником електричної енергії за регульованим тарифом при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/ або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку. Методика застосовується на підставі акту про порушення, складеного в порядку, установленому Методикою, з урахуванням вимог Правил користування електричною енергією для населення, а саме підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що 19.05.2018 року під час проведення технічної перевірки за адресою АДРЕСА_1 , за участю споживача ОСОБА_1 фахівцями відповідача було виявлено порушення: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) КФ ТОВ «ЖРБС» з порушенням схеми обліку прихованою електропроводкою на окрему розетку, про що складено акт про порушення від 19.05.2018 року № 00006377 (а.с. 7-8).
13.06.2018р. відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення. За результатами розгляду матеріалів комісією прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 45 від 13.06.2018 року (а.с. 10).
Розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, виконано згідно з п. 3.3 Методики. Відповідно до Методики визначено величину збитків, завданих енергопостачальнику протиправними діями споживача. Розмір завданих енергопостачальнику збитків складає 20 433,30 грн.
Також, 27.03.2017 року згідно акту № 1150751520 працівниками Кременчуцької філії ПАТ «Полтаваобленерго» було проведено заміну лічильника та здійснено технічну перевірку стану засобу обліку електричної енергії, схеми його підключення та дооблікової електропроводки. При цьому, ніяких зауважень стосовно безоблікової розетки для живлення підсилювача телевізійної антени, яка знаходилась на видному місці над електролічильником, позивачу не висловлювалось, акти не складалися.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінетом Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006 року.
У відповідності до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону № 575/97-ВР правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Частина 11 ст. 27 Закону № 575/97-ВР п передбачає, що методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не прийняв до уваги твердження представника відповідача, що обраний позивачем спосіб захисту визнання недійсним протоколу засідання комісії з розгляду акту про порушення, є не належним способом захисту прав і свобод, оскільки правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі № 522/12901/17-ц, на яку посилається відповідач та яка полягає в тому, що не є належним способом захисту судом цивільних прав та інтересів особи оскарження лише факту складення акту про порушення ПКЕЕН, який не встановлює для споживача будь-яких обов'язків і є різновидом претензії. Зазначений акт може бути визнаний як доказ, із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору, зокрема, щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов'язаний дати оцінку щодо дійсності цього акту. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду України від 06.06.2011 року у справі № 6-4цс11. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що зазначена правова позиція не підлягає застосуванню, оскільки предметом спору у даній справі є не акт про порушення правил користування електричною енергією, а визнання недійсним протоколу засідання комісії з розгляду акту про порушення.
Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Позивачем пред'явлено вимогу про визнання недійсним протоколу № 45 від 13.06.2018р. засідання комісії Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» з розгляду акту про порушення від 19.05.2018р. № 00006377.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц (провадження 14-503цс18) наведено такий правовий висновок.
Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення Правил користування електричною енергією є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акту, який не встановлює для споживача будь-яких обов'язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.
Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов'язаний дати оцінку щодо дійсності цього акту.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Таку правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.
З наведеного правового висновку Великої Палати Верховного Суду вбачається, що спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акту про порушення ПКЕЕН та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акту неправомірними не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
Отже, заявлений в цій справі спір не підлягає судовому розгляду.
Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно ч. 4. ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно п. 4 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Згідно ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, апеляційний суд у складі колегії судів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, провадження у справі - закриттю.
Керуючись ст .ст. 367 ч.1,2 368 ч.1, 374 ч.1 п. 4, 377 ч.1, 255 ч.1 п.2, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії - задовольнити частково.
Рішення Крюківського районного суд м. Кременчука Полтавської області від 17 квітня 2019 року - скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії про визнання недійсним протоколу - закрити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 19 червня 2019 року.
СУДДІ: А.І. Дорош О.А. Лобов В.М. Триголов