пр. № 6/759/788/19
ун. № 759/10304/19
11 червня 2019 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Київ Марко Я.Р., при секретарі Будковій В.О., розглянувши подання головного державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Маціборук Вікторії Олександрівни про застосування примусового приводу боржника,-
Головний державний виконавець Святошинського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у місті Києві Маціборук В.О. звернувся до суду з поданням про примусовий привід боржника ОСОБА_1 , мотивуючи подання тим, що на виконанні у Святошинському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавчий лист № 562/2418/18, виданого 03.08.2018 року Здолбунівським районним судом міста Рівненської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05.07.2018 року і до досягнення дитиною повноліття. У поданні державний виконавець зазначає про те, що старшим державним виконавцем Телейчук Т.О. було винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 57397746, копії квитанції про сплату боргу та пояснень від боржника на адресу виконавчої служби не надходило та станом на 01.03.2019 року має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 27 117, 50 грн., що дає підставу вбачати факт ухилення від виконання зобов'язань та невиконання обов'язків, визначених Законом України "Про виконавче провадження", що стало підставою для звернення до суду з даним поданням про примусовий привід боржника.
Державний виконавець, боржник та стягувач в судове засідання не з'явились, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до часини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши наявні у поданні державного виконавця, підстави для застосування примусового приводу до боржника ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог статті 438 Цивільного процесуального кодексу України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Святошинському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавчий лист № 562/2418/18, виданий 03.08.2018 року Здолбунівським районним судом Рівненської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05.07.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
19.10.2018 року старшим державним виконавцем Телейчук Т.О. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 57397746 та копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження до відома та виконання.
Також, державним виконавцем 22.05.2016 року направлено виклик з вимогою надати пояснення щодо невиконання рішення суду та попереджено, що у разі неявки до державного в зазначений день та час до нього будуть застосовані штраф та примусовий привід через органи внутрішніх справ.
Відповідно до вимог пункту 14 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Згідно з частиною 1 статті 438 Цивільного процесуального кодексу України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Подання держаного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність примусовому приводу боржника. Під час розгляду подання про примусовий привід боржника відповідно до статті 438 Цивільного процесуального кодексу України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до пункту 27 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), а також вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, здійснює привід у виконавчому провадженні.
Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з'явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.
Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім'я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання (перебування), роботи, служби чи навчання, підстави застосування приводу, час, коли необхідно особу доставити і місце доставки особи, суб'єкт, якому доручається здійснити привід.
Аналіз вказаних положень дозволяє зробити висновок про можливість застосування примусового приводу до боржника лише в разі його належного повідомлення про необхідність явки до виконавчої служби та ухилення належним чином повідомленого боржника від явки, однак в матеріалах подання відсутні будь-які належні докази щодо належного повідомлення боржника про необхідність явки до Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що подання головного державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Маціборук Вікторії Олександрівни про застосування примусового приводу боржника ОСОБА_1 є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 260-261, 353, 354, 438 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження", -
В задоволенні подання головного державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Маціборук Вікторії Олександрівни про застосування примусового приводу до боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Я.Р. Марко