печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27150/19-к
28 травня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва провадження за клопотанням сторони кримінального провадження №62019100000000225 від 28.02.2019 року - прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (з місцем постійної дислокації у місті Києві) управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , про арешт майна, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження №62019100000000225 від 28.02.2019 року - прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (з місцем постійної дислокації у місті Києві) управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , про арешт майна.
Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Прокурор в судове засідання не з'явилась, проте подала письмову заяву про розгляд клопотання за її відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримала, просила задовольнити.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019100000000225 від 28.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , виконуючи обов'язки начальника ГУ ДФС у Черкаській області, будучи державним службовцем та являючись суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», діючи умисно, в інтересах своєї дружини, маючи намір отримання матеріальної вигоди у вигляді преміювання власної дружини, та знаючи про вимоги ч.1 ст. 1, ст.28 та ст.29 Закону України «Про запобігання корупції» щодо наявності у нього приватного інтересу під час підписання наказів ГУ ДФС у Черкаській області щодо преміювання працівників ГУ ДФС у Черкаській області за листопад - грудень 2017 року, в порушення п.21.1 ст.21 ПК України та п.2 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 13.12.2017 та 21.12.2017 року склав та підписав подання керівнику ГУ ДФС у Черкаській області про виплату премій своїй дружині ОСОБА_5 за листопад та грудень 2017 року в розмірі 7875 грн., при цьому не повідомляючи в установленому законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів.
У ході здійснення досудового розслідування, 23.05.2019 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду ОСОБА_1 від 03.05.2019 проведено обшук у приміщенні Головного управління ДФС у Черкаській області, у ході якого виявлено та вилучено документи, а саме: 14 податкових повідомлень-рішень від 22.05.2019; лист до ТОВ «ТМС Груп» про надання інформації та її документального підтвердження у 2 прим. на 2 арк. кожен; заяви ОСОБА_4 про надання відпустки від 10.08.2018, 19.02.2018, 14.03.2019, 04.02.2019, 27.10.2017, 24.07.2017, 31.01.2017, 11.05.2017, 26.10.2018; журнал обліку повідомлень про реальний (потенційний) конфлікт інтересів №23-00-04-155; особова справа ОСОБА_4 , не прошита, не пронумерована у 1 томі.
23.05.2019 постановою слідчого вказані вище документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 62019100000000225 від 01.03.2019.
Прокурор вказує, що з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на документи, вилучені 23.05.2019 за результатами проведення обшуку, за адресою: м.Черкаси вул.Хрещатик, 235, яким користується Головне управління ДФС у Черкаській області, оскільки незастосування арешту на зазначене вище майно перешкоджатиме встановленню істини та проведенню експертиз.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що вилучені документи відповідають критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Разом з тим, вилучене під час обшуку майно співвідноситься із обставинами кримінального провадження, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту вилученого майна.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасового вилучене майно, яке є речовими доказами у кримінальному провадженні № 62019100000000225 від 01.03.2019, а саме:
- 14 податкових повідомлень-рішень від 22.05.2019;
- лист до ТОВ «ТМС Груп» про надання інформації та її документального підтвердження у 2 прим. на 2 арк. кожен;
- заяви ОСОБА_4 про надання відпустки від 10.08.2018, 19.02.2018, 14.03.2019, 04.02.2019, 27.10.2017, 24.07.2017, 31.01.2017, 11.05.2017, 26.10.2018;
- журнал обліку повідомлень про реальний (потенційний) конфлікт інтересів №23-00-04-155;
- особова справа ОСОБА_4 , не прошита, не пронумерована у 1 томі.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1