20 червня 2019 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Семенюк К.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Садгірського районного суду м. Чернівців від
30 травня 2019 року , -
Постановою судді Садгірського районного суду м. Чернівців від 30 травня 2019 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн.00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп. на користь держави.
Згідно постанови судді Садгірського районного суду м. Чернівців від 30.05.2019 року ОСОБА_1 визнаний судом винуватим та на нього накладено стягнення за те, що він 30.04.2019 року о 05 год. 34 хв. в м. Чернівці по вул. Героїв Майдану, 270, повторно, протягом року керував транспортним засобом марки ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9. а ПДР України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.2 КУпАП.
На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду від 30.05.2019 р. про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.2 ст. 130 КУпАП, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при розгляді справи не взяв до уваги той факт, що працівники поліції порушили процедуру огляду на стан сп'яніння та провели її стосовно апелянта всупереч вимогам ч.2 ст. 266 КУпАП, а саме, без участі двох свідків.
Зазначає, що при проходженні ним огляду у лікаря - нарколога були відсутні свідки, які мали засвідчувати проходження ним медогляду.
А тому вважає, що висновок лікаря - нарколога та протокол про
Справа №33/822/309/19 Головуючий у І інстанції: Байцар Л.В.
Категорія: ч.2 ст.130 КУпАП Доповідач: Семенюк К.М.
адміністративне правопорушення є недопустимими доказами по справі.
Також вказує на те, що працівники поліції неналежно оформили протокол про адміністративне правопорушення, оскільки внесли дані без засвідчення особи та вказали недостовірні відомості стосовно дати народження апелянта.
Зазначає, що матеріали справи не містять доказів вчинення апелянтом жодного із складів правопорушення, передбаченого санкцією ст.130 КУпАП, а ті, які наявні в справі, одержані з порушенням чинного законодавства.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу повністю та просив її задовольнити в повному обсязі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, доведено по справі: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 297321 від 30.04.2019, висновком КМУ «Чернівецький обласний наркотичний диспансер» від 30.04.2019 р. № 618, карткою обліку адміністративного правопорушення та відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі й дослідженими в судовому засіданні доказами.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи.
У відповідності до вимог п. 2.9.а. ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ст.130 ч.2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 297321 від 30.04.2019 р. було встановлено факт керування водієм ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння при вказаних в протоколі обставинах, місці та в зазначений час. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився в ЧОНД м. Чернівці. Даний протокол був складений працівником поліції відповідно до вимог ст.ст.254,256 КУпАП. Громадянину ОСОБА_1 , були роз'ясненні його права, передбачені ст.63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, про що в протоколі про адміністративне правопорушення наявний підпис останнього.
Зауважень від правопорушника не надходило. Крім того, у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення, зазначено на порушення п.2.9.а ПДР України, за що передбачена відповідальність санкцією ст. 130 КУпАП.
Крім того, в матеріалах справи наявний висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 30.04.2019 року № 618, (а.с. 2), згідно якого було підтверджено те, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння, про що свідчить наявний запис в п. 10. вказаного висновку.
Апеляційним судом встановлено, що даний висновок був складений відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 та ст.266 КУпАП . З даним висновком ОСОБА_1 було ознайомлено, про що свідчить наявний підпис у вказаному висновку. Будь-яких заперечень при ознайомленні обстежуваного із результатами його огляду не поступало.
Апеляційний суд не може погодитися з доводами апелянта з приводу недопустимих доказів по справі, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення та висновку лікаря - нарколога, з підстав того, що огляд мав проводитися з обов'язковою участю двох свідків.
Оскільки, ст.266 КУпАП та пунктом 6 розділу 2 Інструкції «Про порядок виявлення або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп'яніння в присутності двох свідків проводиться поліцейським з використанням технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу.
Пунктом 12, розділу 2 вищезгаданої інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 8 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду» вказано, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Частиною ч.4 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд водія на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я та складання висновку за його результатами проводиться в присутності поліцейського.
Як встановлено матеріалами справи ОСОБА_1 не відмовлявся та не ухилявся від проведення його огляду на стан наркотичного сп'яніння, а навпаки надав згоду працівникам поліції та пройшов такий огляд в закладі охорони здоров'я в присутності поліцейського.
Таким чином, у працівників поліції не було підстав залучати двох свідків під час проведення медичного огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення, як на це вказує останній.
Також апеляційний суд погоджується з твердженнями районного суду в своєму рішенні щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 , а саме, що останній скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
Як вбачається з картки обліку адміністративного правопорушення від 26.05.2019 року, яка міститься на (а.с. 5), що рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11.06.2018 р. ОСОБА_1 було визнано винуватим та накладено на нього адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП. Тобто, ОСОБА_1 вже протягом року вчиняв адміністративне правопорушення та притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Тому, апеляційний суд вважає, що вище перелічені докази є належними та допустимими при вирішенні вказаної справи і доводять ту обставину, що ОСОБА_1 повторно, протягом року керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а. ПДР України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП.
Таким чином вважаю, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути підставами для скасування постанови районного суду та закриття провадження по справі.
Рішення районного суду по суті є правильним, відповідає обставинам справи, та порушень матеріального або процесуального права, які би давали апеляційному суду право скасувати рішення районного суду не встановлені.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 130, 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Садгірського районного суду м. Чернівців від 30 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду підпис К.М. Семенюк
Згідно з оригіналом : суддя К.М. Семенюк