Постанова від 12.06.2019 по справі 643/11110/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/11110/17

Провадження № 22-ц/818/3260/19

12 червня 2019 року

м.Харків

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

за участю секретаря - Чабан А.В.

учасники справи:

позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»

відповідач ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2017 року у складі судді Погасій О.Ф. по справі № 643/11110/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до договору б/н від 25 листопада 2011 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач належним чином умови договору не виконав у зв'язку з чим станом на 30 червня 2017 року має заборгованість у розмірі 64120 грн. 46 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом 1937 грн. 66 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом - 53895 грн. 70 коп., пеня- 4757 грн. 55 коп.; штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 3029 грн. 55 коп. штраф (процентна складова).

Просить стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 25 листопада 2011 року у розмірі 64120.46 грн. та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2017 року позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором від 25 листопада 2011 року, що утворилась станом на 30 червня 2017 року, у розмірі 64120 грн. 46 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 1937 грн. 66 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 53895 грн. 70 коп., заборгованості за комісією у розмірі 4757 грн. 55 коп.; штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 3029 грн. 55 коп. штраф (процентна складова), та суму сплаченого судового збору у розмірі 1600 грн. 00 коп., а всього стягнути 65720 грн. 46 коп.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем не виконано умови договору, а тому заборгованість підлягає стягненню.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Його не було належним чином повідомлено про розгляд справи, чим порушено його право на захист.

Судом не встановлено, який строк пройшов з моменту видачі картки та чи не сплинув строк дії картки, що можливо, є підставою для відмови у позові за спливом строку позовної давності.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, дослідив матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 25 листопада 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач належним чином умови договору не виконав у зв'язку з чим станом на 30 червня 2017 року нараховано заборгованість у розмірі 64120 грн. 46 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом 1937 грн. 66 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом - 53895 грн. 70 коп., пеня- 4757 грн. 55 коп.; штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 3029 грн. 55 коп. штраф (процентна складова).

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції виходив з тих обставин, що відповідачем порушено умови договору, а тому заборгованість підлягає стягненню.

Повністю погодитись з таким висновком суду не можна.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до положень статей 610, 611, 625 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов'язань.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З аналізу змісту наведених норм можна дійти висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Тобто, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Якщо за рішенням про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що зазначено в судовому рішенні.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18).

Отже, стягненню підлягає тільки заборгованість в межах строку дії договору.

До суду апеляційної інстанції представником Банку надано уточений розрахунок заборгованості, виконаний в межах строку дії договору.

З урахуванням даного розрахунку заборгованість за кредитом в межах строку дії картки - 30 вересня 2015 року становить: Заборгованість за тілом кредиту - 1937.66 грн.; заборгованість за процентами - 2592 грн. 27 коп.,з яких станом на 31 серпня 2014 року - 1769,67 грн., за період з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року: 1937.66 грн. * 34,8 % /360 * 212 = 397,09 грн, з а період з 01 квітня 2015 року по 30 вересня 2015 року 1937.66 грн.;* 43,2 % / 360 *183= 425,51 грн, пеня -2657 грн. 55 коп. Загальна сума -8957грн. 15 коп.

Отже, дані суми підлягають стягненню з відповідача, а позовні вимоги - частковому задоволенню.

Щодо стягнення штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, то суд виходить з наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

За таких обставин підстав для стягнення штрафів 500 грн. -фіксована частина та 3029 грн. 55 коп. -процентна складова, не вбачається, оскільки це є подвійним стягненням.

Щодо заяви про застосування позовної давності, то суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Згідно з довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі договору б/н відповідачу надано кредитну картку з терміном дії до 30 вересня 2015 року. З позовом Банк звернувся у серпні 2017 року, тобто в межах строку позовної давності.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалить у ній заочне рішення, відповідач вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. У разі відмови суду першої інстанції у задоволенні цієї заяви, відповідач може заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції.

Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц (провадження № 14-59цс18)

Обговоривши заявлене клопотання колегія не вбачає підстав для відмови в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, оскільки строк не сплинув.

Рішення суду підлягає зміни з викладенням резолютивної частини в новій редакції з зазначенням сум, що підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2,376, 381-384 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2017 року -змінити.

Викласти резолютивну частину у такий редакції.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 15 жовтня 1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 25 листопада 2011 року у сумі 8957 грн.15 коп.( вісім тисяч девятсот п'ятдесят сім гривень п'ятнадцять копійок), яка складається з: заборгованості за кредитом - 1937 грн. 66 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом - 2592 грн. 27 коп., пені- 2657 грн. 55 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 15 жовтня 1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 01001, м. Київ, вул. Грушевського буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у сумі 223 грн. 51 коп.(двісті двадцять три гривні п'ятдесят одна копійка).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 01001, м. Київ, вул. Грушевського буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 15 жовтня 1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 2064 грн. 74 коп.(дві тисячі шістдесят чотири гривні сімдесят чотири копійки).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 червня 2019 року.

Головуючий - А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

І.С. Сащенко

Попередній документ
82513047
Наступний документ
82513049
Інформація про рішення:
№ рішення: 82513048
№ справи: 643/11110/17
Дата рішення: 12.06.2019
Дата публікації: 21.06.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Харківський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу