91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
04.03.10 Справа № 6/56
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “СХІДЕНЕРГОЕКСПОРТ”, м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “СП “Цегельний завод”, м. Зимогір'я Слов'яносербського району Луганської області
про стягнення 718 292 грн. 17 коп.,
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача - Єзопова О.Л., дов. б/н від 08.02.2010;
від відповідача - Власов О.М., дов. б/н від 03.08.2009;
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 718 292 грн. 17 коп., в тому числі: борг - 598 576 грн. 00 коп., штраф -119 715 грн. 17 коп.
Відповідач за відзивом на позовну заяву, позовні вимоги визнає частково у сумі боргу в розмірі 598 576 грн. 81 коп., а щодо штрафу відповідач вказує на те, що згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» штрафні санкції не можуть перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.
Представник позивача з доводами відповідача не погодився та надав відповідні заперечення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд
. в с т а н о в и в:
31.12.09 між сторонами у справі був укладений договір про розстрочку сплати заборгованості, за умовами якого позивач у справі -«Кредитор»надає відповідачу у справі «Боржнику»розстрочку оплати заборгованості у сумі 598 576 грн. 81 коп. Відповідач в свою чергу визнає вказану заборгованість в повному обсязі та зобов'язується сплатити до 01.02.2010.
Позивачем умови договору були виконані належним чином але відповідач у визначений строк суму заборгованості не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким окрім основної суми заборгованості просить стягнути з відповідача і штраф у сумі 119 715 грн. 17 коп., нарахований відповідно до п. 5 договору.
Відповідач позовні вимоги визнав частково.
Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як було вказано вище, між сторонами у справі укладено договір про розстрочку сплати заборгованості від 31.12.09, за умовами якого позивач надав відповідачу розстрочку сплати боргу у сумі 598 576 грн. 81 коп., а відповідач зобов'язався сплатити вказану суму до 01.02.10.
Відповідач доказів сплати вказаної суми не надав та позовні вимоги в цій частині визнав.
Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості слід задовольнити.
Щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 119 715 грн. 17 коп. слід зазначити наступне.
Пунктом 5 договору від 31.12.09 сторони узгодили, що у разі прострочення відповідачем оплати заборгованості у визначений договором строк, останній зобов'язується сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від суми заборгованості за цим договором.
В силу ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора.
Як свідчить текст договору від 31.12.09 відповідачу було надано відстрочення виконання грошового зобов'язання за правовідносинами які виникли між сторонами за попередні періоди. Так, відповідач не оплатив заборгованість за товар за накладними від 22.01.07, 30.06.07, не сплатив заборгованість за договором № 5308 від 27.08.07 та іншими.
Тобто, фактично відповідач двічі не виконав грошове зобов'язання, у зв'язку чим нарахування штрафу є обґрунтованим.
Щодо заперечень відповідача про розмір штрафу слід зазначити, що згідно п. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню, яка відповідно до ст. 3 Закону не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В даному випадку мова йде про штраф і будь-яких обмежень щодо його розміру законодавством не встановлений.
Згідно ст. 627 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагенту і визначення умов договору.
Наведені вище положення договору свідчать про те, що сторонами були узгоджені певні види відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що зобов'язання з оплати заборгованості виконано не було, у зв'язку з чим нарахування штрафу є обгрунтованим і позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.
Виходячи з наведеного позов слід задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Цегельний завод», м. Зимогір'я Слов'яносерського району, Луганської області, вул. Заводська, 1, код 32292709, на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенергоекспорт», м. Луганськ, вул. Совєтська, 18 (юридична адреса -м. Луганськ, вул. Фабрична, 1) код 33008698, борг у сумі 598 576 грн. 00 коп., штраф у сумі 119 715 грн. 17 коп., витрати по оплаті державного мита у сумі 7 182 грн. 92 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання - 09.03.2010.
Суддя Т.А.Василенко