91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
01.03.10 Справа № 4/22пн
Розглянувши матеріали справи за позовом
Прокурора міста Первомайська в інтересах держави в особі Первомайської міської ради, м. Первомайськ Луганської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Золоте Луганської області
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,
Суддя Батюк Г.М.
Секретар судового засідання: Маценко О.В.
в присутності представників:
від заявника - прокурор - Колесніченко В.І., посвідчення № 806 від 05.08.2009;
від позивача - Клокол В.І., довіреність № 2 від 05.01.2010;
від відповідача - представник не прибув.
Суть спору: заявником в інтересах держави в особі позивача заявлені вимоги про зобов”язвання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0544га. на землях промисловості Первомайської міської ради, по АДРЕСА_1, привести їх у придатний для використання стан.
Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42,43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців належна назва відповідача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (а.с.22-23).
На підставі викладеного, відповідачем у справі слід вважати: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3.
Заявником у засідання суду 01.03.2010 надане уточнення до позовної заяви щодо площі самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки. Так належною площею самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки вважати -0,0544га., яка розташована у АДРЕСА_1 біля нежитлового приміщення для обслуговування стоянки на землях, які згідно земельно-кадастрових даних віднесені до земель промисловості Первомайської міської ради.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухавши заявника та представника позивача, оцінивши надані
докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд
В обґрунтування позовних вимог заявник зазначив, що проведеною прокуратурою м. Первомайська перевіркою встановлено наступне, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 незаконно використовує земельну ділянку загальною площею 0,0544 га., яка розташована у АДРЕСА_1 біля нежитлового приміщення для обслуговування стоянки на землях, які згідно земельно-кадастрових даних віднесені до земель промисловості Первомайської міської ради, що підтверджується актами перевірки від 19.11.2009 (а.с.8), від 21.07.2009 (а.с.12), від 26.08.2009 ( а.с.16) державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Держземінспекції у Луганській області.
Заявник вказав на те, що на момент перевірки, яку проводив державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель Держземінспекції у Луганській області та у теперішній час зазначені документи на право користування земельною ділянкою у відповідача відсутні.
За самовільне зайняття земельної ділянки та невиконання приписів від 21.07.2009 № 4579(а.с.14), від 26.08.2009 № 4771 (а.с.18), постановами про накладення адміністративного стягнення від 21.07.2009 р. № 46 ( а.с.15) та від 26.08.2009 р.№ 09-03-27
(а.с.19), державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Держземінспекції у Луганській області відповідача було притягнутого до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, а також нарахована шкода, заподіяна державі внаслідок незаконного користування земельними ділянки в сумі 956 грн. 95 коп., зазначені кошти відповідачем були сплачені у повному обсязі.
Крім того, державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Держземінспекції у Луганській області на підставі вимог ст.ст.6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»відповідачу були видані приписи: від 21.07.2009 р. № 4579 (а.с.14) та від 26.08.2009 № 4771 (а.с.18), які відповідач отримав особисто, щодо усунення виявленого перевіркою порушення земельного законодавства, а саме, про звільнення самовільно зайнятої вище зазначеної земельної ділянки, яку відповідач використовував без достатніх правових підстав.
Заявник у позові зазначив, що за невиконання вищезазначених приписів державного інспектора відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 170 грн., зазначені кошти відповідачем були сплачені у повному обсязі, що підтверджується квитанцією банківської установи.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення, яку визнав відповідач, оскільки сплатив адміністративний штраф у зазначеному вище розмірі, є доказом того, що має місце вчинення відповідачем протиправних дій, направлених на самовільне зайняття та незаконне користування земельною ділянками, чим порушуються інтереси держави в особі позивача.
Заявник також зазначив, що актами перевірок додержання вимог земельного законодавства від 19.11.2009, від 21.07.2009 та від 26.08.2009 встановлено, що відповідач продовжує використовувати вказану земельну ділянку без правовстановлюючих документів на неї (а.с.8,12, 16).
Таким чином, відповідач використовує земельну ділянку в порушення вимог ст.125 Земельного Кодексу України щодо необхідності наявності правовстановлюючих документів на користування нею.
Заявник вказує на те, що відповідачем були порушені інтереси держави в особі Первомайської міської ради, оскільки згідно ст. 13 Конституції України, земельні ресурси є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи місцевого самоврядування. Згідно ст.5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до системи місцевого самоврядування входять міські, сільські, селищні ради, в зв'язку з чим заявлений позов в інтересах держави в особі Стахановської міської ради.
Керуючись п.2 ст.121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави у суді.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Оцінивши доводи представника заявника та позивача у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, з огляну наступного.
Заявник в інтересах держави в особі позивача звернувся до господарського суду з даною позовною заявою з вимогою про зобов'язвання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0544га. на землях промисловості Первомайської міської ради, по АДРЕСА_1, привести їх у придатний для використання стан.
Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.
Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад ( пункт „а” частини 1 ст.12 Земельного кодексу України).
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 Земельного кодексу України).
Згідно ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно -правовими актами.
Згідно ст. 9 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.
Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших
об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель, тощо.
Відповідно до “Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель”, затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 12.12.03 № 312 Держземінспекція та її територіальні органи проводять планові, позапланові та оперативні перевірки.
Пунктом 4.1. Порядку встановлено, що державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок
чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.
Згідно розділу 5 Порядку при проведенні всіх видів перевірок складається акт у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись.
При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.
В акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки;
наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.
Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що
використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності). В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує таке право, та його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, на державної реєстрації забороняється.
Відповідно до ст.ст. 125-126 Земельного кодексу України приступати до використання до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди оформляється договором оренди земельної ділянки.
Як свідчать матеріали справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (відповідач у справі) використовує земельну ділянку земельну ділянку, площею 0,0544 га., яка розташована у АДРЕСА_1 біля нежитлового приміщення для обслуговування стоянки на землях, які згідно земельно-кадастрових даних віднесені до земель промисловості Первомайської міської ради, без додержання документів, що свідчать право користування земельною ділянкою та державної їх реєстрації. Але, відповідачем, державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку не отриманий, договір оренди землі з Первомайською міською радою не укладений, тобто зайняття земельної ділянки є самовільним.
Частиною 3 ст. 125 Земельного кодексу України, передбачено загальне правило заборони використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі ( на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.
Порушення даної норми тягне за собою відповідальність, яка визначена ч.3 ст. 212 Земельного кодексу України - повернення самовільно занятих земельних ділянок, яке провадиться за рішенням суду .
Відповідно до пункту б частини 1 статті 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Стаття 212 Земельного кодексу України передбачає, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Як вбачаться з матеріалів справи, що 21.07.2009 був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо відповідача, також, складений протокол про адміністративне правопорушення від 21.07.2009 №2581,винесено припис від 21.07.2009 №4579 про усунення порушень та винесену постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 від 21.07.2009 № 46 ( а.с. 12-15). З вказаними документами відповідач був ознайомлений.
Також, актом повторної перевірки додержання вимог земельного законодавства від 26.08.2009 та виконання припису від 21.07.2009 встановлено, що відповідач продовжує використовувати вказану земельну ділянку . Відповідачу 26.08.2009 виданий припис про усунення порушень земельного законодавства № 44771, за невиконання законного припису державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель відповідач притягнута до адміністративної відповідальності за постановою №09-03-27 від 26.08.2009. за ст. 188-5 КУпАП- протокол про адміністративне правопорушення від 26.08.2009 ЛГ№ 0101 (а.с.17).
Як вбачається, актами перевірок додержання вимог земельного законодавства від 21.07.2009р.,від 26.08.2009 та 19.11.2009р. встановлено, що відповідач продовжує використовувати вказану земельну ділянку без правовстановлюючих документів на неї (а.с.8,12,16).
Відповідно до статей 42, 43, 33 ГПК України правосуддя в господарських сулах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вказані положення позивач при зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду доказами, а відповідач -спростувати доводи позивача. Тобто, виходячи з наведених приписів, згідно з принципом змагальності саме позивач мав надати суду певні докази допущення відповідачем порушень. У разі ж надання позивачем відповідних доказів та невизнання певних обставин відповідачем, на останнього покладається обов'язок їх спростування.
В той же час, відповідачем до суду не надано будь-яких доказів оформлення у встановленому законом порядку документів, що посвідчують право користування та володіння спірною земельною ділянкою.
Навпаки, із матеріалів справи вбачається, що відповідач продовжує самовільно використовувати земельну ділянку без наявності на цей відповідних правовстановлюючих документів.
За таких обставин, позовні вимоги про зобов'язання фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0544 га. на землях промисловості Первомайської міської ради, по АДРЕСА_1, привести їх у придатний для використання стан є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають до задоволення повністю.
У судовому засіданні 01.03.2010 за згодою представників заявника та позивача, була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22,33,42,43,44,49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0544 га. на землях промисловості Первомайської міської ради, по АДРЕСА_1, привести їх у придатний для використання стан, видати наказ.
3. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1
- в доход Державного бюджету України державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. на п/р 31118095700006, банк: ГУДКУ у Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, видати наказ ДПІ в м. Первомайську Луганської області після набрання рішенням законної сили;
- в доход Державного бюджету України витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. на п/р 31211259700006, банк: ГУДКУ у Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, код ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, видати наказ ДПІ в м. Первомайську Луганської області після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення: 04.03.2010 року.
Суддя Г.М.Батюк
Пом. судді Ю.А.Зайцева