91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
25.02.10 Справа № 23/1пд.
За позовом Луганської міської ради, м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "П/Я 2757", м. Луганськ
про розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку
Суддя Воронько В.Д.
Секретар судового засідання Гаврілова І.В.
в присутності представників сторін:
від позивача -Саркісян Я. Ш., довіреність № 01/03-30/6929/0/2-09 від 10.12.09.;
від відповідача -Єрмоленко Є.В., довіреність № б/н від 04.02.09.
Суть спору: Луганська міська рада звернулась до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "П/Я 2757" про розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Розглянувши матеріали справи суд
13.12.2005р. рішенням Луганської міської ради № 37/232 Товариству з обмеженою відповідальністю "П/Я 2757" була передана в оренду під будівництво та розміщення павільйону очікування транспорту з вбудованим торгівельним павільйоном земельна ділянка площею 0,0255 га терміном на 49 років, розташована за адресою: вул. 50-лєтія Образованія СССР, біля будинку № 22а.
На підставі зазначеного рішення між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "П/Я 2757" укладено договір оренди землі від 02.03.2006р. Пунктом 27.1 розділу "Інші права та обов'язки сторін", зазначеного договору оренди, визначено право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, пунктом 30.5 -обов'язок орендаря приступити до використання земельної ділянки протягом двох років з моменту прийняття рішення Луганської міської ради від 13.12.2005р. № 37/232. Згідно п. 34 розділу "Зміна умов договору і припинення його дії" договору оренди землі, дія цього договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використання, а також з інших підстав, передбачених законом.
25.01.2010р. позивач звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що робочою комісією щодо перевірки торгівельно-зупиночних комплексів після обстеження земельної ділянки площею 0,0255 га, розташованої за адресою: вул. 50-лєтія Образованія СССР, біля будинку № 22а, було встановлено, що роботи по будівництву та розміщенню об'єкту не розпочаті, за інформацією Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області дозвіл на виконання будівельних робіт, відповідно до Закону України "Про планування та забудову територій" не видавався, про що складено акт робочої комісії по перевірці торгівельно-зупиночних комплексів у місті Луганську від 22.12.2008р.
Луганською міською радою було прийнято рішення від 26.02.2009р. № 48/10 пунктом 1 якого було скасовано рішення Луганської міської ради від 13.12.2005р. № 37/232 за яким вказана земельна ділянка була передана в оренду відповідачу (п. 14 додатку до рішення Луганської міської ради від 26.02.2009р. № 48/10), а пунктом 2 вказаного рішення, з урахуванням вищевказаного акту, Управлінню нерухомим майном Луганської міської ради було доручено підготувати від імені Луганської міської ради позови до відповідного суду щодо суб'єктів, зазначених у додатку до даного рішення.
Пунктом 3.14.1 рішення Луганської міської ради від 13.12.2005р. № 37/232 передбачено, що відповідач має приступити до використання земельної ділянки протягом двох років з моменту прийняття даного рішення. Відповідно до п. 3.14.5 вказаного рішення відповідач зобов'язаний використовувати земельну ділянку згідно цільового призначення та мети використання. За доводами позивача відповідач мав приступити до використання земельної ділянки до 13.12.2007р., але не здійснив цього, що є порушенням умов договору і тому договір має бути розірваний.
Проте, процес будівництва включає в себе не лише саме будівництво, а й отримання перед цим ряду дозволів та погоджень.
З наданих відповідачем матеріалів вбачається, що ним після отримання землі виготовлений робочий проект розміщення павільйону очікування транспорту, відповідач звернувся до управління "Луганськміжрайгаз" для отримання технічних умов для будівництва, але у видачі дозволу на будівництво відмовлено через проходження по земельній ділянці газопроводів.
Таким чином відповідачем приймаються заходи для виконання умов договору оренди землі.
Як на підставу свого позову позивач вказує також те, що ним 26.02.2009р. прийнято рішення № 48/10, яким скасовано рішення Луганської міської ради № 37/232 від 13.12.2005р., за яким відповідачу в оренду передана земельна ділянка.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування України" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) № 7-рп/2009, справа № 1-9/2009, статтею 21 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести нам рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта. Цим Рішенням Конституційного Суду України також визначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, згідно вказаного Рішення Конституційного Суду України, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх змін чи припинення, тому ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а відтак вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Таким чином, при вирішені даного спору суд не застосовує рішення Луганської міської ради № 48/10 від 26.02.2009р.
Докази скасування у встановленому чинним законодавством порядку рішення Луганської міської ради № 37/232 від 13.12.2005р. не надані.
Рішенням ради та договором оренди землі передбачено, що земельна ділянка передається під будівництво та розміщення павільйону очікування транспорту. Земельна ділянка була передана відповідачу із вже розміщеним на ній павільйоном очікування транспорту, де він знаходиться і в даний час, як це передбачено договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом. Істотним є також порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
З договору слідує, що основна мета позивача при укладені договору -це отримання орендної плати за землю та розміщення об'єкту міської інфраструктури -зупинки транспорту.
Орендна плата сплачується відповідачем в повному обсязі, на земельній ділянці розміщений павільйон очікування транспорту. З боку відповідача не допущено ніяких винних дій, які могли б стати підставою для розірвання договору оренди землі.
На підставі викладеного позов слід визнати необґрунтованим і в його задоволені відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
За згодою представників сторін у судовому засіданні по справі оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У задоволенні позову відмовити.
2.Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання рішення -02.03.2010.
Суддя В.Д. Воронько