справа № 208/1817/18
№ провадження 4-с/208/4/19
Іменем України
11 березня 2019 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:
головуючого судді: Івченко Т.П.,
при секретарі: Корнієнко К.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кам'янське Дніпропетровської області скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області Сухої О.С. «про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України»,
встановив:
02.04.2018 року до провадження Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області Сухої О.С. «про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України», відповідно до якої прохає:
- поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги на постанову державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області Сухої О.С. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, як пропущений боржником із поважних причин.
- зобов'язати державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області Суху Олену Сергіївну усунути допущені порушення прав ОСОБА_1 шляхом скасування постанови про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 12.03.2018 року у виконавчому провадженні № 40337254.
Стислий виклад позиції скаржника.
В обґрунтування своєї скарги скаржник зазначив, що 12 травня 2010 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області видано виконавчий лист № 2-1638-2010 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.03.2010 року і до повноліття дитини.
Виконавче провадження № 40337254 відкрито Заводським відділом державної виконавчої служби міста Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області 23.10.2013 року.
Судове рішення боржник ОСОБА_1 виконував шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку дитини у ПАТ КБ «ПриватБанк», починаючи з червня 2014 року, що підтверджується випискою банку з карткового рахунку ОСОБА_3 та банківськими квитанціями.
Крім того, батько займався оздоровленням дитини шляхом спільних поїздок у канікулярний період дитини до моря, купував одяг та взуття дитині, 04.10.2015 року за проханням дитини придбав смартфон Lenovo A536 dual white вартістю 7990 грн., що підтверджується касовим чеком № 599075.
Стягувач ОСОБА_2 проживає окремо від дитини у місті Київ. Дитина ОСОБА_3 проживає разом із бабусею ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Починаючи з І кварталу 2016 року по теперішній час боржник не має доходів, що підтверджується довідкою Кам'янської ОДПІ від 21.03.2018 № 53100.
Крім того, має на утриманні дружину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебуває декретній відпустці з 27.10.2016 по 16.04.2019 року, що підтверджується витягом з наказу ТОВ «АТБ-маркет» № 200-от від 27.10.2016 та двох малолітніх дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
21 березня 2018 року боржник ОСОБА_1 отримав поштовим зв'язком постанову державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області Сухої О.С. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 12.03.2018 року ВП № 40337254, якою державний виконавець заборонила божнику у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
22.03.2018 року боржник звернувся до державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області Сухої О.С. з заявою щодо видачі довідки-розрахунку заборгованості, оскільки до цього часу зазначений документ не отримував, виклики державного виконавця не отримував, до адміністративної відповідальності за статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення державним виконавцем не притягався.
Одночасно боржником було надано державному виконавцеві копію виписки з карткового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_3 та банківські квитанції про перерахування аліментів за період з 01.01.2013 по 19.03.2018 року, а всього на суму 3424 грн., які не були взяті до уваги виконавцем при розрахунку заборгованості по аліментам.
26.03.2018 року боржник отримав від державного виконавця довідку розрахунку по аліментах № 7/10509 від 23.03.2018 року згідно якої сума боргу за період з 15.04.2013 по 28.02.2018 року склала 56 656,00 грн.
29.03.2018 року боржником сплачено на картковий рахунок дитини аліменти у розмірі 200 грн., що підтверджується квитанцією ПАТ КБ «ПриватБанк».
На підставі зазначеного , вважає що його права порушенні, не дотримано процедурних питань що потягли невідповідне сприйняття фактичних обставин та прийняття незаконного рішення державним виконавцем.
Стислий виклад позиції державного виконавця.
12.04.2018 року з боку державного виконавця Заводського ВДВС м. Кам'янське Дніпропетровської області подано заперечення на скаргу, згідно до яких вважають скаргу не обґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню, з підстав того, що на виконанні у Заводському ВДВС м. Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області з 22.10.2013 року знаходиться виконавчий лист № 2-1638-2010 за яким проводиться на підстав Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .. При виконанні даного рішення, державним виконавцем дотримані вимоги
ст.ст. 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем і 22.10.2013 року винесено постанову «Про відкриття виконавчого провадження», копії якої надіслані: боржнику - до виконання, стягувану - до відома.
Згідно ч. 4 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця. Боржник неодноразово викликався на прийом до державного виконавця для надання пояснень щодо сплати аліментів або ухилення від їх сплати, але ОСОБА_1 до Заводського ВДВС м. Кам'янське на з'являвся та будь-яких пояснень щодо невиконання рішення суду про стягнення аліментів не надав.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувану і боржнику у разі подання заяви сгягувачем або боржником.
20.03.2018 року до Заводського ВДВС м. Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області надійшла заява від боржника ОСОБА_1 щодо видачі довідки-розрахунку заборгованості по аліментах.
26.03.2018р. на прийомі у державною виконавця ОСОБА_8 Олег Олексійович отримав
вищезазначену довідку особисто, під підпис. Та станом на 11.04.2018 року довідка розрахунок заборгованості не оскаржував.
На прийомі у державного виконавця боржник по аліментах надав квитанції в сумі 948 (дев'ятсот сорок вісім) грн. 00 коп., які сплачені на різні розрахункові рахунки без зазначення прізвища та ініціалів отримувача коштів, що унеможливлює встановити на чию користь перераховувалися кошти.
Жодних заяв про зміну порядку виконання судового рішення, заявник не подавав.
07.12.2017 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку, примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» № 2234- VIII яким внесені зміни до порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів.
Так, згідно ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, держав виконавець виносить вмотивовані постанови, в тому числі і щодо встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі спати аліментів у повному обсязі;
12.03.2018 р., керуючись ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: з підстав наявної у боржника заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державним виконавцем винесено вищезазначені постанови, копії яких надіслані виконавчого провадження - до відома.
Станом на 11.04.2018 р. заборгованість по аліментах, яка на 31.03.2018 р. становить 77 933 (сімдесят сім тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 55 коп. (згідно перерахунку заборгованості по аліментах дер виконавця Заводського ВДВС м. Кам'янське з урахуванням заборгованості, зазначеної дер виконавцем Кіровського ВДВС м. Дніпро), боржником не сплачена. На підставі викладеного просять відмовити в задоволені заявлених вимог.
До судового засідання скаржником та його представником - адвокатом Чупилка Ю.С. подані заяви про проведення судового розгляду у їх відсутність.
Від державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області клопотань не надійшло, в судове засідання особа не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідив докази надані сторонами, суд приходить до наступного.
Щодо вимог ОСОБА_1 про поновлення йому строку для подання скарги на постанову державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області Сухої О.С. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, як пропущений боржником із поважних причин, з підстав того, що оскаржувану постанову він отримав 21.03.2018 року, після чого невідкладно 22.03.2018 року звернувся до державного виконавця з заявою про отримання довідки про розмір заборгованості по аліментах, яку отримав 26.03.2018 року, а тому звертаючись зі скаргою 02.04.2018 року зазначений строк пропущений з зазначених причин, які від нього не залежали.
Враховуючи зазначеного, суд вважає можливим визнати таку причину пропуску строку на звернення зі скаргою, поважною, та поновити скаржнику строк на звернення зі скаргою до суду.
Щодо вимог ОСОБА_1 про зобов'язання державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Камянське ГТУЮ у Дніпропетровській області Суху Олену Сергіївну усунути допущені порушення прав ОСОБА_1 шляхом скасування постанови про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 12.03.2018 року у виконавчому провадженні № 40337254, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну», громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.
Згідно з 19 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 та 3 вказаної статі Закону визначено обов'язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.
В силу статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Згідно з п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Відповідно до правила, встановленого ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.
Отже, Законом встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань. Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Факт обізнаності боржника про судове рішення за яким він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання своєї дитини, сторонами не оспорюється, та підтверджено повідомленням на адресу боржника (а.с. 25).
Крім того, згідно до акту від 22.01.2014 року боржник ОСОБА_1 попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів на утримання дитини, на виконання судового рішення (а.с. 26).
Згідно до розрахунку заборгованості боржника ОСОБА_1 , станом на 31.03.2018 року сума заборгованості за виконавчим листом № 2-1638-2010 складає 77933 (сімдесят сім тисяч дев'ятьсот тридцять три) гривні 55 копійок (а.с. 27), яка склалася за період з листопада 2012 року.
А тому посилання скаржника що з 2014 року він не має офіційного місця роботи не узгоджується із довідкою Заводського ВДВС м. Кам'янське, та не є підставою для невиконання обов'язку щодо утримання своєї дитини, та ухилятися від виконання судового рішення.
Таким чином, в ході судового розгляду підтверджено що сума заборгованості у боржника ОСОБА_1 перевищує у декілька разів необхідний період для застосування санкцій передбачених ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».
А тому при винесенні Постанови про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 12.03.2018 року, державний виконавець Заводського ВДВС м. Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області Суха О.С., при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1638-2010 від 12.05.2010 року виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, діяла в межах своїх повноважень та у спосіб передбачених законом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підставі для задоволення скарги.
На підставі вищезазначеного та керуючись вимогами ст.ст. 258-260, 447-453 ЦПК України, пп.9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, ч. 5 і ч. 6 ст. 26, ст. 41 Закон України «Про виконавче провадження» суд -
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги на постанову державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області Сухої О.С. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, як пропущений боржником із поважних причин.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області Сухої О.С. «про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України»,- відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на ухвалу суду - подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно до 15.5) Перехідних положень ЦПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
15.8) оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду;
Суддя Івченко Т. П.