19 червня 2019 року Справа № 160/2713/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Озерянської С.І.
за участі секретаря судового засідання Баришнікової Д.Г.
за участі:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Стахової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Амур-Нижньодніпровського районного відділу у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
25.03.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Громадянина Ісламської Республіки ОСОБА_3 ОСОБА_2 до Амур-Нижньодніпровського районного відділу у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного відділу у місті Дніпрі ГУДМС України в Дніпропетровській області від 20.04.2018 року, зобов'язати Амур-Нижньодніпровський районний відділ у місті Дніпрі ГУДМС України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про надання дозволу на імміграцію відповідно до вимог Закону України «Про імміграцію» та Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків, зокрема для надання заяви про поновлення строку звернення до суду за наявності поважних причин такого пропуску.
16.04.2019 року позивачем було усунуто недоліки позовної заяви та надано заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом. В обґрунтування зазначено, що про порушення права позивачеві стало відомо лише 14 березня 2019 року з відповіді Головного управління ДМС Дніпропетровської області від 04.02.2019 року, яка була надана його представнику ОСОБА_1 на його звернення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі. Питання щодо поновлення строку звернення до суду не було вирішено.
14.05.2019 року від Амур-Нижньодніпровського районного відділу у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву та письмові докази.
У підготовчому судовому засіданні на обговорення поставлено питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Представник позивача у судовому засіданні просив поновити позивачу строк звернення до суду на підставах зазначених в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поясненнях на відзив.
У поясненнях на відзив представник позивача зазначає, що пропуск строку звернення до суду пов'язаний з тим, що позивач намагався в досудовому порядку вирішити спір та оскаржував рішення Амур-Нижньодніпровського районного відділу у місті Дніпрі ГУДМС України в Дніпропетровській області у органі вищого рівня - а саме у Головному управлінні Державної міграційної служби Дніпропетровської області. Про порушення прав йому стало відомо лише 14.03.2019 року з відповіді Головного управління Державної міграційної служби Дніпропетровської області.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про поновлення строку звернення до суду та зазначив про необхідність залишити позовну заяву без розгляду за відсутності прецеденту спору. Зазначає, що позивач після 20.04.2019 року має право на повторне звернення до міграційної служби України з приводу отримання дозволу на імміграцію.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, позивач зазначає, що про порушення прав йому стало відомо лише 14.03.2019 року з відповіді Головного управління Державної міграційної служби Дніпропетровської області.
Однак, позивачем оскаржується рішення від 20.04.2018 року, яким йому відмовлено в наданні дозволу на імміграцію, а не відповідь Головного управління Державної міграційної служби Дніпропетровської області.
Згідно наданих відповідачем доказів, рішення Амур-Нижньодніпровського районного відділу у місті Дніпрі ГУДМС України в Дніпропетровській області від 20.04.2018 року, яке оскаржує позивач, було отримане ним особисто 03.05.2018 року, що підтверджується розпискою.
Отже, строк коли позивач дізнався про порушення його прав при прийнятті рішення Амур-Нижньодніпровського районного відділу у місті Дніпрі ГУДМС України в Дніпропетровській області від 20.04.2018 року слід обраховувати з дня його отримання, тобто - з 03.05.2018 року.
Щодо твердження позивача про те, що пропуск строку звернення до суду пов'язаний з тим, що він намагався в досудовому порядку вирішити спір та оскаржував рішення Амур-Нижньодніпровського районного відділу у місті Дніпрі ГУДМС України в Дніпропетровській області у органі вищого рівня суд зазначає наступне.
За практикою Європейського Суду з прав людини, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Згідно висновків викладених у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Фогарді проти Сполученого Королівства”, право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави, а також і рішення Європейського суду з прав людини “Устименко проти України”, яке набуло статусу остаточного 29.01.2016р., про те, що причини поважності пропуску строку звернення до суду повинні бути досліджені судом та повинні бути обґрунтованими та вмотивованими.
Вказана позивачем обставина не пов'язана з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасно звернутись до суду.
Відтак, вказана причина не може бути визнана судом поважною, оскільки не носить ознак об'єктивності та непереборності. Інших обґрунтованих причин, що перешкоджали позивачу звернутись з позовом до суду позивачем не наведено.
Таким чином, суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Згідно частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Також, у відповідності до вимог пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема і про залишення позовної заяви без розгляду.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та залишити позовну заяву без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 183, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом ОСОБА_2 до Амур-Нижньодніпровського районного відділу у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовну заяву ОСОБА_2 до Амур-Нижньодніпровського районного відділу у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складений 20 червня 2019 року.
Суддя С.І. Озерянська