Ухвала
Іменем України
18 червня 2019 р.
м. Київ
Справа №711/7704/18
Провадження № 51-1646 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 13 лютого 2019 року,
встановив:
Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2018 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 201 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 359 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено на нього обов'язок передбачений п. 2 ч. 1 ст.76 КК України.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_5 .
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 13 лютого 2019 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
На вказані судові рішення ОСОБА_4 подав касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2019 року касаційну скаргу було залишено без руху в зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 427 КПК України і надано строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
У межах наданого строку ОСОБА_4 повторно звернувся до суду з касаційною скаргою, однак недоліки, зазначені у попередній ухвалі Верховного Суду, не усунув.
Як касаційний суд вказував в ухвалі від 20 травня 2019 року, згідно ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити правове обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом апеляційної інстанції при винесенні судового рішення, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Однак, в порушення вказаних вимог процесуального закону, не погоджуючись з судовими рішення в частині призначеного покарання, засуджений своїх тверджень належним чином не мотивував та не навів доводів щодо явної несправедливості призначеного йому покарання, з огляду на положення ст. 414 КПК України.
Крім того,засуджений так і не вказав, які доводи його апеляційної скарги апеляційний суд належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив, внаслідок чого визнав їх необґрунтованими.
До того ж,зазначена засудженим вимога до суду касаційної інстанції, як і попереднього разу, не узгоджується з положеннями ст. 436 та ч. 2 ст. 437 КПК України.
Усупереч вимогам ч. 6 ст. 427 КПК України до касаційної скарги знову не додано додатків до неї в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Водночас, судом касаційної інстанції в ухвалі від 20 травня 2019 року зверталась увага на те, що вирішення судом долі речових доказів, сумніви і протиріччя щодо розв'язання даного питання, можуть бути вирішені під час виконання вироку судом, який його ухвалив, у порядку, передбаченому ст. 539 КПК України.
Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до положень ст. 433 КПК України переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід повернути засудженому на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429, 441 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргузасудженого ОСОБА_4 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 13 лютого 2019 року, а також додані до неї матеріали повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3