Ухвала
Іменем України
13 червня 2019 року
м. Київ
справа № 759/18246/17
провадження № 51-8129 км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101080000016, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду міста Києва від 19 січня 2018 року ОСОБА_6 засуджено:
- за ч.1 ст. 307 КК України КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ч.2 ст.307 КК України до покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, без конфіскації майна.
Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати у провадженні.
Вироком Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2018 року вирок місцевого суду скасовано. Постановлено новий вирок, яким ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначено покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 роки, з конфіскацією усього майна, крім житла. В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За вироком суду встановлено, що ОСОБА_6 , приблизно в березні 2017 року, знаходячись за місцем свого проживання, у АДРЕСА_1 , незаконно, з метою збуту, за допомогою спеціального обладнання, виготовляв психотропну речовину - амфетамін.
З метою реалізації свого злочинного умислу,ОСОБА_6 21 березня 2017 року, приблизно о 16 годині 10 хвилин, збув психотропну речовину - амфетамін, масою 1,072 г, залегендованій собі, яка проводила оперативну закупку - ОСОБА_7 за 2000 гривень.
Крім того, ОСОБА_6 , 03 квітня 2017 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, знаходячись у м. Києві по вул. Ірпінська, 70, повторно, збув ОСОБА_7 психотропну речовину - амфетамін, масою 3,70 г, за 5000 гривень.
Також, у ОСОБА_6 04 квітня 2017 року , за місцем проживання було виявлено та вилученопсихотропну речовину - амфетамін загальною масою 0,278 г., який він незаконно зберігав з метою збуту.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування вироку апеляційного суду та просить призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що апеляційний суд безпідставно виключив кваліфікацію дій засудженого за ч.1 ст. 307 КК України, за першим епізодом збуту психотропної речовини, всупереч ч.2 ст. 33 КК тому, що злочини, які утворюють сукупність, підлягають окремій кваліфікації, як наслідок, невірно призначено покарання за вчинення одного злочину .
Засуджений ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11 червня 2018 року.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор просила закрити касаційне провадження, у зв'язку із смертю засудженого.
Мотиви суду
У даній справі Суд слідує позиції об'єднаної палати Верховного Суду висловленій в ухвалі від 16 січня 2019 року (справа №761/33482/16-к).
За ст. 440 КПК суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
Стаття 284 КПК чітко визначає правовий статус осіб (підозрюваний і обвинувачений), смерть яких є підставою для закриття кримінального провадження . При цьому ст. 284 КПК не містить правила щодо закриття кримінального провадження у випадку смерті засудженого чи виправданого.
На стадії касаційного провадження, коли фактичні обставини провадження вже були оцінені й перевірені судами першої та апеляційної інстанцій і винуватість особи у вчиненні злочину офіційно встановлено обвинувальним вироком, який набрав законної сили, немає жодної розумної потреби в безумовному («автоматичному») скасуванні такого вироку виключно з формальної підстави - смерті засудженого.
Разом з цим, заслуговує на увагу слідуюче.
Чинний КПК не містить окремої статті, яка би визначала перелік підстав для закриття касаційного провадження. Верховний Суд неодноразово постановляв ухвали про закриття касаційного провадження, виходячи з системного та логічного тлумачення норм КПК у тих випадках, коли воно було недоцільним.
Смерть засудженого у більшості випадків робить касаційне провадження безпредметним, оскільки застосування до особи, яка померла, кримінально-правових наслідків діяння є неможливим.
Тому об'єднана палата Верховного Суду зробила висновок, що в разі смерті засудженого касаційне провадження, як правило, підлягає закриттю. Проте з огляду на принцип верховенства права та інші засади кримінального провадження, касаційне провадження не може бути закрито, а підлягає продовженню у випадках, якщо з урахуванням меж перегляду судом касаційної інстанції, визначених ст. 433 КПК, це буде необхідно в цілях реабілітації засудженого, який помер, або з метою захисту прав, свобод чи інтересів інших осіб.
У даному кримінальному провадженні, судове рішення щодо ОСОБА_6 оскаржено лише прокурором і тільки з підстав, які навпаки погіршують правове становище засудженого. Стороною захисту касаційні скарги не подавались. На час розгляду касаційної скарги прокурора, засуджений ОСОБА_6 помер, що робить касаційне провадження безпредметним у зв'язку з неможливістю застосування до останнього будь-яких кримінально-правових наслідків за результатами розгляду. Тому, навіть якщо судом касаційної інстанції буде встановлено неправильне застосування закону, на яке посилається прокурор, це не матиме жодних правових наслідків для померлого.
Ураховуючи викладене, а також те, що в даному кримінальному провадженні відсутня потреба в продовженні касаційного розгляду з метою реабілітації засудженого чи захисту прав, свобод чи інтересів інших осіб, Суд вважає, що касаційне провадження підлягає закриттю.
З цих підстав та керуючись ст. ст. 369, 434, 441 КПК України Суд ухвалив:
Касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2018 року щодо ОСОБА_6 -закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_8