91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
26.02.10 Справа № 8/11
За позовом Комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори № 2 Первомайської міської ради, м. Первомайськ Луганської області,
до Приватного підприємства «Ірбіс», м. Первомайськ Луганської області, -
про стягнення 18076 грн. 07 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,
при секретарі судового засідання Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача - Демидов С.О. -юрисконсульт, - довіреність №115 від 05.05.09 року;
від відповідача -Мозальов В.В. -керівник, - довідка ЄДРПОУ АБ №070963 від 11.11.09 року; паспорт ЕН №687288, вид. Первомайським МВ УМВСУ у Луганській обл. 12.03.09 року; Мазка Л.В. -юрисконсульт, - довіреність №47 від 24.03.09 року, -
розглянувши матеріали справи, -
суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача:
збитків у сумі 18076,07 грн., спричинених відповідачем шляхом нанесення пошкоджень екскаватору ЕО-2575, державний номерний знак (далі -д.н.з.) 57-94 ВЧ, 1989 року випуску, який на підставі договору оренди №1, укладеного між сторонами 24.01.01 року, був переданий позивачем (орендодавцем) -відповідачу (орендарю);
судових витрат.
На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 26 січня до 12 лютого 2010 року та з 12 лютого до 26 лютого 2010 року -з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.
До початку судового засідання, призначеного на 26.02.10 року, від представників сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.
Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.
Представники відповідача позов не визнали, посилаючись на те, що:
договір оренди, на підставі якого екскаватор був переданий позивачем -відповідачу, - останній запропонував розірвати ще у 2005 році (заява від 04.08.05 року за вих. №45), - однак після цього позивач (орендодавець) не забрав у відповідача (орендаря) екскаватор, хоча, як стверджує відповідач, з 31.12.05 року (дата закінчення дії договору оренди) «об'єктом оренди уже неможливо було користуватися у зв'язку з тим, що екскаватор прийшов у непридатність»;
у жовтні 2003 року відповідач «за власні кошти здійснив заміну двигуна на спірному екскаваторі», - однак позивач (орендодавець) не відшкодував йому суму витрачених на це коштів у розмірі 2885,00 грн.;
відповідач не спричиняв пошкоджень екскаватору;
залишкова балансова вартість екскаватора становить близько 43 грн., а тому має місце звичайне зношення екскаватора, а не його пошкодження відповідачем (відзив на позов від 26.01.10 року за вих. №13).
У судовому засіданні 26.02.10 року представники відповідача пояснили, що з приводу вищезгаданих договірних правовідносин Приватне підприємство «Ірбіс»звернулося з заявою до прокурора Луганської області, оскільки вважає, що дії посадових осіб власника спірного екскаватора мають ознаки кримінально-карних діянь (до справи надано примірник звернення за вих. №24 від 26.02.10 року).
Однак, докази фактичного вчинення посадовими особами позивача таких діянь відповідач не надав, як не надав і доказів того, що у зв'язку з його зверненням до правоохоронних органів порушено провадження по кримінальній справі або мається вирок суду, яким конкретних посадових осіб позивача визнано винними у скоєнні злочину, пов'язаного з предметом спору по даній справі господарського суду.
Крім того, суд при оцінці наданого відповідачем звернення виходить з того, що відповідно до ст. 79 ГПК України наявність у провадженні правоохоронних органів тієї чи іншої кримінальної справи, яка б стосувалася предмету спору по справі, яка перебуває у провадженні господарського суду, не є підставою для зупинення провадження по такій справі.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи, наявні у ній докази, а також те, що термін вирішення спору, встановлений частиною 1 ст. 69 ГПК України, добігає кінця 06.03.10 року, суд вважає за можливе вирішити спір по суті у цьому судовому засіданні.
І.Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.
24.01.01 року між Житлово-експлуатаційною конторою №2 Первомайського міськвиконкому (далі -ЖЕК №2, - орендодавець) та Приватним підприємством «Ірбіс»(далі -ПП «Ірбіс», - орендар) укладено договір №1, згідно якому орендодавець на підставі акту передає орендареві екскаватор ЕО-2775, державний номер 57-94 ВЧ, у робочому стані, а орендар приймає його в оренду (п.1).
За час експлуатації екскаватора орендар зобов'язується здійснювати його технічне обслуговування, ремонт та заправку (п.2).
Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання зобов'язань, покладених на них договором, у відповідності до чинного законодавства. У випадку порушення однією із сторін умов договору інша сторона має право розірвати договір в односторонньому порядку (п.3).
Оплата за оренду екскаватора встановлена за домовленістю сторін у сумі 200,00 грн. на місяць, у т.ч. ПДВ (п.3.1).
Екскаватор ЕО-2775, державний номер 57-94 ВЧ на час оренди знаходиться на повному забезпеченні орендаря та зберігається на його території (п.4.1).
Після закінчення терміну договору орендар зобов'язаний передати екскаватор орендодавцю згідно акту, у робочому стані. Впродовж 5-ти днів після повернення орендарем екскаватора відповідальність за крупну поломку вирішується комісійно за участю представників обох сторін (п.4.3).
Цей договір є дійсним з 24.01.2001 року до 24.02.2001 року (а.с.8-9).
Акт приймання-передачі екскаватора сторони до справи не надали, але жодна з них не оспорює факт його передачі від орендодавця -орендареві.
В подальшому на підставі листів орендаря на адресу орендодавця (вих. №9 від 01.11.01 року (а.с.10); вих. №10 від 20.12.01 року (а.с.11); вих. №б/н та без дати (а.с. 12); вих. №б/н та без дати (а.с.13); вих. №б/н та без дати (а.с. 14) термін дії договору було продовжено кожного разу на один рік -з 24.02.2001 року до 31.12.05 року.
У зв'язку з неналежним виконанням умов договору оренди орендодавець 06.07.04 року за вих.№683 спрямував на адресу відповідача по цій справі претензію, у якій запропонував сплатити борг з орендної плати у сумі 2199,78 грн. (а.с.15).
З матеріалів справи вбачається, що викладені у ній вимоги орендарем не були задоволені.
Орендар 18.07.05 року за вих. №36 звернувся до орендодавця з листом-пропозицією про розірвання договору оренди №1 від 24.01.01 року та призначення комісії для оформлення акту приймання-передачі екскаватора (а.с.16).
У відповідь на це звернення орендодавець, як видно з наданих до справи доказів, створив приймальну комісію, яка шляхом огляду екскаватора встановила, що орендар має намір повернути його орендодавцю у стані, не придатному для використання за призначенням (а.с.18), - у зв'язку з чим орендодавець, керуючись умовами пункту 3 договору оренди, згідно якому після закінчення терміну договору оренди орендар зобов'язаний передати екскаватор орендодавцю згідно акту у робочому стані, - відмовився від розірвання договору та прийняття екскаватора, про що повідомив орендаря листом від 28.07.05 року за вих. №560 (а.с.17).
Позивач документально довів суду те, що орендар систематично не сплачував орендну плату за договором, що стало підставами для звернення орендодавця до господарського суду Луганської області з позовами про стягнення сум боргу з орендної плати.
Так, рішенням названого суду від 27.01.09 року (справа №11/254) було задоволено позов КП ЖЕК №2 до ПП «Ірбіс»та стягнуто заборгованість з орендної плати за період з вересня 2003 року по вересень 2008 року включно у сумі 8752,78 грн. (а.с.19-21).
Рішенням того ж суду від 23.10.09 року (справа №8/195) за позовом КП ЖЕК №2 до ПП «Ірбіс»про стягнення 1340,00 грн. -позов задоволено у повному обсязі (а.с.22-24).
Як вбачається з наявних у справі доказів, орендар після винесення першого з вищеназваних судових рішень не повернув екскаватор орендодавцю, що змусило останнього 10.03.09 року звернутися до орендаря з листом №207, який містить пропозицію: повернути орендодавцю орендований екскаватор у порядку, передбаченому вищезгаданим договором оренди (а.с.25), на що орендар надав згоду, зобов'язавшись повернути його спочатку 23.03.09 року (лист від 20.03.09 року за вих. №41) (а.с.26), а потім 06.04.09 року (лист від 23.03.09 року за вих. №45) (а.с.27).
16.04.09 року приймальна комісія, створена орендодавцем, склала акт приймання-передачі, у якому відобразила усі недоліки та несправності (перелік містить 14 пунктів), наявні у предмета оренди (а.с.30-31), - однак, комісія з передачі екскаватора, створена орендарем, відмовилася підписати цей акт, мотивуючи відмову відсутністю у членів комісії з боку орендаря належної компетенції для визначення наявності-відсутності тих технічних недоліків екскаватора, які виявила комісія, створена орендодавцем (лист орендаря від 24.04.09 року вих. №63) (а.с.32). Крім складення акту, орендодавець зробив та надав до справи фотознімки фактичного стану предмету оренди після його повернення орендарем, з яких вбачається, що фактично орендар повернув орендодавцю не екскаватор як єдиний механізм, а тільки його окремі вузли та агрегати (а.с.68-72).
Того ж дня (16.04.09 року) комісія, створена орендарем, склала свій варіант акту приймання-передачі, у якому не вказала на наявність технічних недоліків та несправностей у екскаватора (а.с.28), - однак комісія, створена орендодавцем, відмовилася підписати цей варіант акту приймання-передачі.
21.04.09 року сторони уклали додаткову угоду про розірвання з 21.04.09 року вищезгаданого договору оренди №1 від 24.01.01 року (а.с.34).
Отже, договір оренди №1 від 24.01.01 року є розірваним з 21.04.09 року; у період з 24.01.01 року по 16.04.09 року предмет оренди перебував у розпорядженні, на зберіганні та відповідальності орендаря.
Оскільки орендар відмовився вжити заходів до приведення екскаватора у робочий стан, в якому його було передано згідно договору оренди, - позивач вжив заходів до встановлення фактичного технічного стану екскаватора та суми матеріальних збитків, спричинених власнику цього транспортного засобу.
Згідно Висновку №70/01.27 експертного товарознавчого дослідження за фактом спричинення матеріальної шкоди власнику транспортного засобу, - сума збитків (відновлювального ремонту) становить 18076,07 грн. (а.с.36-51), - яку позивач просить стягнути з відповідача.
Відповідач, визнаючи, що предмет оренди у період з 24.01.01 року по 16.04.09 року перебував у нього в оренді, зберігався на його території, з огляду на що на нього покладався обов'язок з його повного технічного забезпечення (п.4.1 договору); що на нього також покладався обов'язок здійснювати технічне обслуговування та ремонт екскаватора (п.2.2), а згідно акту приймання-передачі від 16.04.09 року він був переданий ним -орендодавцю у стані, не придатному для використання за призначенням, - вважає, що підстави для покладення на нього обов'язку по відшкодуванню спричинених збитків - відсутні. На його думку, про це свідчить довідка орендодавця №991 від 13.11.09, згідно якій залишкова балансова вартість спірного екскаватора на 01.11.09 року становить 43,69 грн., а тому заявлена до стягнення сума збитків є необґрунтованою.
ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
1.При вирішенні цього спору суд виходить з того, що спірні правовідносини між сторонами виникли 24.01.01 року, тобто під час дії Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, та продовжують мати місце після 01.01.04 року, - дати набрання чинності Цивільним кодексом України (далі -ЦКУ). З огляду на цю обставину суд, керуючись п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ, згідно якому Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, - при вирішенні даного спору керується нормами ЦКУ.
Як сказано у п. 1 ст.11 ЦКУ, цивільні права та зобов'язання виникають з дій осіб, встановлених актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та зобов'язань, між іншим, є договори та інші правочини.
Згідно частині 1 ст.202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).
Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).
Відповідно до ст.526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Оцінюючи наявні у справі докази (листи відповідача про пролонгацію терміну дії договору з 2001 по 2005 роки; відсутність до 18.07.05 року (дати звернення відповідача до позивача з пропозицією розірвати договір) (а.с.16) документальних доказів перебування екскаватора у технічному стані, не придатному для використання його за призначенням, - суд вважає належним чином доведеним те, що предмет оренди орендодавець передав орендарю у робочому стані, який дозволяв його використовувати за призначенням.
З наявних у справі доказів видно, що відповідач жодного разу не ставив питання про визнання договору недійсним або про його розірвання у добровільному чи у судовому порядку з підстав непридатності екскаватора для використання за призначенням.
Відповідач документально не спростував те, що згідно договору оренди №1 від 24.01.01 року саме на нього була покладена відповідальність за ремонт, збереження та технічний стан предмету оренди; він також у судовому засіданні визнав, що предмет оренди згідно акту від 16.04.09 року повернув орендодавцю у стані, не придатному для його використання за призначенням.
Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що майже стовідсоткове нарахування амортизаційних нарахувань на предмет оренди як на основний засіб є достатньою підставою для перебування останнього у такому технічному стані, який зафіксовано у акті приймання-передачі від 16.04.09 року.
Так, згідно п.4 Стандарту бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92, зареєстнованого у Мінюсті України 18.05.2000 року за №288/4509, під терміном «амортизація»слід розуміти систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
«Вартість, яка амортизується», - це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
«Знос основних засобів»- це сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання.
2.Правовідносини, що мають місце між сторонами за цим спором, належать до орендних.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний термін (частина 1 ст.759 ЦКУ).
Статтею 772 Цивільного кодексу встановлено, що наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.
З обставин справи видно, що орендар своєчасно -після закінчення терміну дії договору 31.12.05 року, не повернув предмет оренди орендодавцю.
Суд вважає, що наявні у спправі докази надають достатні підстави для висновку про те, що орендар не дотримався вимог ст. 773 Цивільного кодексу, згідно якій наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.
Частиною 1 ст. 785 ЦКУ встановлено обов'язок наймача у разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Орендар не виконав цих вимог чинного законодавства, - тобто припустився порушення зобов'язань.
Згідно статті 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦКУ передбачено правові наслідки порушення зобов'язання: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Статтею 623 ЦКУ встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Суд вважає, що позивач у порядку та у спосіб, визначені чинним законодавством, документально довів вину відповідача у спричиненні збитків, які є предметом розгляду по цій справі.
Спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, відповідає способам, передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу України.
Відповідач позовні вимоги не спростував.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд, керуючись ст.ст. 44, 47, 47-1 та 49 ГПК України, судові витрати покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.
Судом встановлено, що позивач при зверненні з позовом до суду припустився надмірної сплати державного мита.
Так, відповідно до п. «а»ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7/93 «Про державне мито»за звернення до господарського суду з позовом матеріального характеру (яким є даний позов) на користь Державного бюджету України підлягає сплаті державне мито у розмірі 1% його вартості, тобто у даному випадку -180,76 грн.
Позивач же згідно платіжним дорученням №1043 від 29.10.09 року на суму 102,00 грн. та №1229 від 15.12.09 року на суму 79,00 грн. сплатив державне мито у сумі 181,00 грн., тобто на 0,24 грн. більше (181,00 грн. -180,76 грн.).
Надмірно сплачене державне мито підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь платника.
На підставі викладеного, ст.ст.11,16, 203,509, 610, 611, 759,762,773 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.44, 47, 47-1, 49, 82-85 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з Приватного підприємства «Ірбіс», ідентифікаційний код 31140050, яке знаходиться за адресою: місто Первомайськ, вул. Коваленко, 6, Луганської області, - на користь Комунального підприємства житлово-експлуатаційна контора №2 Первомайської міської ради, ідентифікаційний код 03339785, яке знаходиться за адресою: місто Первомайськ, вул. Леніна, 52-а Луганської області, - збитки у сумі 18076 (вісімнадцять тисяч сімдесят шість) грн. 07 коп., а також судові витрати: державне мито у сумі 180 (сто вісімдесят) грн. 76 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3.Повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства житлово-експлуатаційна контора №2 Первомайської міської ради, ідентифікаційний код 03339785, яке знаходиться за адресою: місто Первомайськ, вул. Леніна, 52-а Луганської області, - надмірно сплачене державне мито у сумі 0 (нуль) грн. 24 коп.
Підставою для повернення вказаної суми коштів є примірник цього рішення суду, скріплений підписом судді та гербовою печаткою господарського суду Луганської області.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 26.02.2010 року за згодою представників сторін оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення згідно ст.84 ГПК України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду області у десятиденний термін з дня його підписання.
Рішення складено у повному обсязі та підписано -01.03.2010 року.
Суддя А.П. Середа