ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
м. Київ
20.06.2019Справа № 910/8020/19
Суддя Маринченко Я.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Північгазресурс» (03040, м. Київ, вул. Михайла Стельмаха, буд. 10-А, оф.524; ідентифікаційний код 36823624) про вжиття заходів забезпечення позову до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801) в особі Філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1, 2 пов.; ідентифікаційний код 41635376), без виклику сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Північгазресурс» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Комерційний банк «Глобус» виплачувати кошти у сумі 15648000 грн. згідно вимоги АТ «Укртрансгаз» щодо забезпечення виконання Договору №1905000385 про закупівлю природного газу від 27.05.2019 на підставі банківської гарантії №13354/2 від 23.05.2019; заборони Акціонерному товариству «Комерційний банк «Глобус» виплачувати кошти у сумі 15648000 грн. згідно вимоги Філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» щодо забезпечення виконання Договору №1905000385 про закупівлю природного газу від 27.05.2019 на підставі банківської гарантії №13354/2 від 23.05.2019; зупинення стягнення на підставі банківської гарантії №13354/2 від 23.05.2019 виданої Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус».
Заява обґрунтована тим, що на даний час між заявником та Акціонерним товариством «Укртрансгаз» існує спір щодо можливості виконання укладеного між сторонами Договору №1905000385 про закупівлю природного газу від 27.05.2019 який не відповідає вимогам законодавства в сфері постачання природного газу та можливості постачати природний газ Акціонерному товариству «Укртрансгаз» без дотримання правил постачання природного газу з боку останнього, тоді як Акціонерне товариство «Укртрансгаз» на підставі договору про надання банківської гарантії заявляє вимоги про стягнення пені, оскільки строки за спірним договором вважає порушеними.
Заявник зазначає, що умови банківської гарантії дають право стягувачу - Філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задовольнити свої вимоги беззаперечно, однак, у разі задоволення поданого в майбутньому позову про визнання недійсним укладеного між сторонами договору, такі вимоги стягувача будуть безпідставними і для відновлення права та становища заявника, останньому необхідно буде вживати додаткових значних заходів та зусиль, тобто звертатись до суду і проходити необхідні дії щодо виконання рішення.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Північгазресурс» про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України).
Так, обґрунтовуючи подану заяву заявник посилається на те, що на думку останнього існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову та здійснення стягнення на підставі банківської гарантії №13354/2 від 23.05.2019 виданої Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» значно ускладнить становище заявника, у разі задоволення майбутнього позову про визнання Договору №1905000385 про закупівлю природного газу від 27.05.2019 недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість зникнення/знищення певних доказів або імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Судом зазначається, що в поданій заяві, міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність термінового забезпечення позову також заявником не надано належних обґрунтувань та доказів стосовного того, яким саме чином невжиття у даному випадку заходів забезпечення позову в подальшому унеможливить виконання рішення у справі про визнання укладеного між сторонами договору недійсним.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Разом з тим, суд зазначає, що за твердженнями заявника, предметом майбутнього позову буде визнання Договору №1905000385 про закупівлю природного газу від 27.05.2019 недійсним.
Проте наразі, матеріали заяви не містять доказів того, що у разі здійснення стягнення на підставі банківської гарантії №13354/2 від 23.05.2019 виданої Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» у заявника існуватимуть ускладнення щодо виконання рішення суду про задоволення позову про визнання спірного договору недійсним, або неможливості виконання такого рішення, та яким чином вжиття запропонованих заявником заходів забезпечення позову вплине на виконання такого рішення, а відтак, суд приходить до висновку щодо недоведеності позивачем співмірності обраного заходу забезпечення позову із майбутніми позовними вимогами.
Крім того, заявником не надано суду жодних доказів стосовно того, що Філія «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» як бенефіціар зверталось із вимогою до гаранта - АТ «КБ «Глобус» щодо виплати банківської гарантії.
Враховуючи вище зазначене, суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він планує звернутись до суду.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.
Відповідно до ч.6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 960,50 грн. за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Північгазресурс».
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Північгазресурс» в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Дата підписання: 20.06.2019.
Суддя Я.В. Маринченко