вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" травня 2019 р. м. Київ Справа № 910/9830/18
У справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма сошників плюс»
Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларенерго»
за участю третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національного Банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності договору
Суддя Карпечкін Т.П.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1: Петрова І.Г. (КС № 107465 від 14:02.2019 року);
від відповідача 2: не з'явився;
від третьої особи1: Янголь О.О. (довіреність № 18-0014/9208 від 18.02.2019 року);
від третьої особи2: Голік О.А.(довіреність № 27-26501/17 від 12.12.2017 року);
обставини справи:
До Господарського суду Київської області за встановленою територіальною юрисдикцією (підсудністю) з Господарського суду м. Києва на підставі ухвали суду від 30.07.2018 року у справі № 910/9830/18 та ст. 31 Господарського процесуального кодексу України надійшла позовна заява вих. № 723 від 19.07.2018 року Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма сошників плюс» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларенерго» про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності договору.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2019 року відкрито провадження у справі № 910/9830/18, справу № 910/9830/18 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.02.2019 року.
15.02.2019 року від відповідача1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав викладених у поданому клопотанні.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 27.02.2019 року не з'явився, про причини неможливості прибуття до суду не повідомив, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 25.01.2019 року не виконав, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали не повідомив.
Відповідач2, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 27.02.2019 року не з'явився, про причини неможливості прибуття до суду не повідомив, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 25.01.2019 року не виконав, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали не повідомив.
У зв'язку з чим, ухвалою від 27.02.2019 року підготовче засідання у справі № 910/9830/18 відкладалось на 20.03.2019 року. Зобов'язано позивача виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 25.01.2019 року. Явку представників сторін в судове засідання визнається обов'язковою.
В судовому засіданні 20.03.2019 року суд розглянув та задовольнив клопотання Національного Банку України про його залучення до участі в справі № 910/9830/18 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Позивач та відповідач2, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 20.03.2019 року не з'явились, про причини неможливості прибуття до суду не повідомили, позивач вимог ухвали Господарського суду Київської області від 25.01.2019 року не виконав, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали не повідомив.
У зв'язку з чим, ухвалою від 20.03.2019 року підготовче засідання у справі № 910/9830/18 відвкладалось на 10.04.2019 року. Явку представників учасників справи в судове засідання визнається обов'язковою.
Позивач та відповідач2, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 10.04.2019 року не з'явились, про причини неможливості прибуття до суду не повідомили, позивач вимог ухвали Господарського суду Київської області від 25.01.2019 року не виконав, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали не повідомив.
У зв'язку з чим, ухвалою від 10.04.2019 року підготовче засідання у справі № 910/9830/18 відкладалось на 06.05.2019 року, відповідною ухвалою повторно зобов'язано позивача виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 25.01.2019 року.
Також, вищенаведеною ухвалою від 10.04.2019 року у справі № 910/9830/18 витребувано у Публічного акціонерного товариства «Златобанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славкіної М.А. (чи іншої Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк») оригінали (для огляду) та копії (для долучення до матеріалів справи) рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі № 826/2184/17, які подати до суду в строк до 06.05.2019 року. В разі неможливості надання витребуваних доказів, надати обґрунтовані письмові пояснення щодо причин ненадання таких доказів. Зобов'язано Публічне акціонерного товариства «Златобанк» та Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славкіну М.А. (чи іншу Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк») надати письмові та документально підтверджені обґрунтування наявності в особи, яка подала позов відповідних повноважень на подання позову станом на момент звернення до суду, в тому числі з врахуванням результатів розгляду справи № 826/2184/17.
В судовому засіданні 06.05.2019 року суд задовольнив заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про його залучення до участі в справі № 910/9830/18 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Відповідач2, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 06.05.2019 року не з'явився, про причини неможливості прибуття до суду не повідомив.
Ухвалою від 06.05.2019 року підготовче засідання у справі № 910/9830/18 відкладалось на 27.05.2019 року. Зобов'язано позивача у відповідності ч. 2 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України надіслати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб копію позовної заяви з додатками, докази направлення надати суду.
В підготовче судове засідання 27.05.2019 року представник позивача не з'явився та не повідомив про причини неявки, представник відповідача1 в підготовчому судовому засіданні 27.05.2019 року позовні вимоги заперечував та зазначав про відсутність підстав для розгляду позову, поданого від імені Банку неуповноваженою особою. Представники третіх осіб позовні вимоги підтримали, третьою особою2 надано пояснення щодо повноважень особи, якою подано позов від імені Банку. Представник відповідача2 в підготовче судове засідання 27.05.2019 року не з'явився та не повідомив про причини неявки.
Дослідивши наявні у справі докази та пояснення, враховуючи заперечення відповідача1 проти наявності підстав для розгляду спору у справі № 910/9830/18, судом в підготовчому засіданні 27.05.2019 року досліджено та встановлено наступне.
У справі № 910/9830/18 подано позов (вих. № 723 від 19.07.2018 року) Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма сошників плюс» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларенерго» про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності договору в межах повноважень Фонду гарантування вкладів та з підстав, які пов'язані з процедурою виведення Банку з ринку.
Як визначено ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Як визначено в Постанові Верховного Суду Касаційного господарського суду від 28.02.2019 року № 904/4669/18, з огляду на чинні правові норми та практику Європейського суду з прав людини щодо питання тлумачення і застосування пункту 1 статті 6 Конвенції, право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності відповідної заяви.
Також, з оглядну на зміст Рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» визначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням. При цьому, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Також, в Рішенні Європейського суду з прав людини від 21.12.2017 у справі «Фельдман і Банк «Слов'янський» проти України» вказано на необхідності дослідження чи був заявник уповноважений діяти в інтересах банку під час провадження у суді.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).
Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (процесуальна дієздатність).
Частиною 5 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.
Також ч. 2 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Таким чином, як дієздатність юридичної особи, та і процесуальна дієздатність, яка полягає у здатності здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, у юридичної особи нерозривно пов'язана з повноваженнями керівного органу діяти імені такої юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.
Статтею 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.
Пунктом 17 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (вих. № 723 від 19.07.2018 року) у справі № 910/9830/18 подано в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А. на підставі повноважень, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в межах та під час дії Процедури ліквідації ПАТ «Златобанк», розпочатої на підставі:
- постанови Правління НБУ від 13.02.2015 року № 105 «Про віднесення АТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних» і рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування від 13.02.2015 року № 30 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Златобанк», згідно з яким з 14.02.2015 року запроваджено Тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Златобанк».
- постанови Правління НБУ від 12.05.2015 року № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування від 13.05.2015 року № 99 «Про початок процедури ліквідації АТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».
Однак, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 року у справі № 826/2184/17, яка змінена постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 року у справі № 826/2184/17, визнано протиправними і скасовано: постанову Правління НБУ від 13.02.2015 року № 105 «Про віднесення АТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних» і рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування від 13.02.2015 року № 30 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Златобанк»; постанову Правління НБУ від 12.05.2015 року № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування від 13.05.2015 року № 99 «Про початок процедури ліквідації АТ «Златобанк», рішення Фонду від 18.05.2015 року № 100 «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 13 травня 2015 року № 99 «Про початок процедури ліквідації АТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», Рішення Фонду від 24.03.2016 року № 391 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Златобанк» на два роки до 13 травня 2018 року включно».
Також, рішенням суду в адміністративній справі № 826/2184/17 зобов'язано НБУ надати АТ «Златобанк» установлений частиною сьомою статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» строк, за винятком використаного, для проведення дій з фінансового оздоровлення АТ «Златобанк» після проведення заходів з його ліквідації.
Таким чином, судовими рішеннями у справі № 826/2184/17, які набрали законної сили і є остаточними згідно з постановою Великої палати Верховного Суду України від 05.02.2019 року у справі № 826/2184/17, скасовано рішення Національного банку України та Фонду щодо виведення з ринку ПАТ «Златобанк» та зобов'язано Національний банк України надати ПАТ «Златобанк» строк, встановлений частиною сьомою статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», за винятком використаного строку, який вичерпаний, для проведення дій з фінансового оздоровлення ПАТ «Златобанк» після проведення заходів з його ліквідації.
Фондом надано пояснення щодо повноважень та підтримання заявленого Уповноваженою особою позову у справі, в яких Фонд зазначає, що з метою збереження активів АТ «Златобанк» та запобігання втрати їх вартості, керуючись п. 2 ч.5, ч. 6 ст. 12, ст.ст. 37-38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та враховуючи ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 року у справі за № 826/2184/17, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 26.10.2017 року «Про делегування повноважень ліквідатора АТ «Златобанк», згідно з яким продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації АТ «Златобанк» - Славкіної Марини Анатоліївни.
Представник Фонду зазначає, що для повернення Банку на ринок необхідно здійснити дії передбачені банківським законодавством щодо призначення Голови правління, головного бухгалтера та повернення банківської ліцензії, тому Фонд здійснює усі повноваження щодо збереження активів і майна банку в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
При цьому, Фонд посилається на покладення Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на Фонд функцій щодо збереження майна, активів та документації банку і недопущення їх втрати, забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, та зазначає, що у відповідності до статей 35, 36 та 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд має право делегувати уповноваженим особам всі або частину своїх повноважень.
Однак, ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», на дотримання якої вказано НБУ в рішенні суду в адміністративній справі № 826/2184/17 регулює питання віднесення банку до категорії проблемних, що передує віднесенню банку до категорії неплатоспроможних. На відповідну процедуру віднесення банку до категорії проблемних не поширюються повноваження та участь Фонду, надані в процедурі віднесення банку до категорії неплатоспроможних та ліквідації.
У зв'язку з чим, щодо посилань Фонду на здійснення заходів зі збереження майна, активів та документації банку і недопущення їх втрати, забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає, що згідно зі ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
При цьому, на виконання основного завдання Фонду у порядку, передбаченому цим Законом, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено перелік функцій Фонду, а саме:
1) веде реєстр учасників Фонду;
2) акумулює кошти, отримані з джерел, визначених статтею 19 цього Закону, здійснює контроль за повнотою і своєчасністю перерахування зборів кожним учасником Фонду;
3) інвестує кошти Фонду в державні цінні папери України;
3 1) здійснює розміщення облігацій у порядку та за напрямами залучення коштів, визначеними цим Законом, і видачу векселів у випадках, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік;
4) здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом;
5) здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб;
6) бере участь в інспекційних перевірках проблемних банків за пропозицією Національного банку України;
7) застосовує до банків та їх керівників відповідно фінансові санкції і накладає адміністративні штрафи;
8) здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку;
9) здійснює перевірки банків відповідно до цього Закону;
10) надає фінансову підтримку банку відповідно до цього Закону;
11) здійснює аналіз фінансового стану банків з метою виявлення ризиків у їхній діяльності та прогнозування потенційних витрат Фонду на виведення неплатоспроможних банків з ринку та відшкодування коштів вкладникам;
12) надає цільову позику банку для фінансування витрат для оплати роботи осіб відповідно до пункту 2 частини шостої статті 36, пунктів 7 і 8 частини другої статті 37 та частини четвертої статті 47 цього Закону, що здійснюються протягом дії тимчасової адміністрації;
12 1) звертається з відповідними запитами до клієнтів, вкладників та інших кредиторів банку в порядку, встановленому Фондом;
13) здійснює заходи щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення відповідно до цього Закону;
14) вивчає та аналізує тенденції розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасниками Фонду.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд здійснює інші функції в межах своїх повноважень, визначених цим Законом, іншими актами законодавства.
Згідно зі ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.
При цьому, ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено повноваження уповноваженої особи Фонду в процедурі виведення Фондом банку з ринку, зокрема, визначено, що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;
Частиною 3 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.
Частиною 4 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що на виконання своїх повноважень Уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.
Таким чином, з огляду на визначені ч. 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» загальні функції Фонду (в тому числі Уповноваженої особи) та з врахуванням змісту ст.ст. 36, 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», до повноважень Фонду не належить виступати від імені Банку та заміщати його органи управління поза процедурою виведення Фондом банку з ринку (віднесення банку до категорії неплатоспроможних та ліквідації), до якої визнання банку проблемним в розумінні ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не відноситься.
Оскільки в судовому порядку відмінено процедуру виведення Банку з ринку (віднесення до категорії неплатоспроможних та ліквідації) і станом на момент розгляду справи відповідне рішення суду є остаточним і набрало законної сили, в судовому порядку встановлено відсутність правових підстав для запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Златобанк», відповідно і підстав для надання Фонду (Уповноваженій особі Фонду) повноважень діяти від імені Банку замість органів управління Банку, і з врахуванням вказівок суду Банк перебуває на стадії визнання його проблемним, що хоча і передбачає певні обмеження, однак не надає Фонду (Уповноваженій особі) діяти замість органів управління Банку.
Щодо посилань Фонду на невизначеність порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 826/2184/17, суд зазначає, що така невизначеність не передбачає надання Фонду повноважень, передбачених для процедури виведення банку з ринку.
Щодо посилання позивача на відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де у відомостях про керівника банку вказано Славкіну ОСОБА_1 А ОСОБА_2 (уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію АТ «Златобанк»), а юридична особа перебуває в стані припинення, суд зазначає, що відповідні відомості не приймаються як достовірні, оскільки суперечать фактичним обставинам, які встановлені судом в ході розгляду справи.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Якщо відомості, що підлягають внесенню до єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Таким чином, оскільки Фонду та НБУ відомо, що відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо керівника АТ «Златобанк» не відповідають дійсності, оскільки рішенням суду у справі № 826/2184/17 спростовано наявність підстав для надання відповідних повноважень Славкіній М.А. (уповноваженій особі ФГВФО на ліквідацію АТ «Златобанк»), і фактично має місце технічне непорозуміння, такі відомості не є належним доказом.
Як визначає Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.09.2018 року у справі № 911/2666/15, на яку посилався Фонд, вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції мав спершу дати оцінку позиції позивача в особі його належного представника на час розгляду цього питання, чого зроблено не було. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що позивач в особі його належного представника на час вирішення питання про залишення позову без розгляду не звертався до суду з заявою ані про залишення позову без розгляду, ані про відмову від позову.
Однак, у відповідній справі досліджувалось питання наявності повноважень в особи, яка підписала позовну заяву, в той час, як у даній справі має місце подання позову особою, яка не має процесуальної дієздатності станом на момент розгляду і з'ясовано в судовому порядку відсутність підстав для набуття процесуальної дієздатності на момент звернення до суду.
Крім того, судом вжито заходів щодо з'ясування повноважень особи, яка подала позов від імені Банку та щодо підтримання позову позивачем в особі його належного представника. За наслідками дослідження наявних у справі доказів та пояснень судом встановлено відсутність підстав для розгляду і вирішення по суті відповідного позову, як такого, що поданий юридичною особою - АТ «Златобанк» в особі органу, який не має повноважень діяти від імені Банку. Крім того, відповідний позов подано Уповноваженою особою Фонду в межах повноважень під час дії тимчасової адміністрації та з підстав, пов'язаних з процедурою виведення АТ «Златобанк» з ринку (визнання неплатоспроможним та ліквідації), які відмінені в судовому порядку як безпідставні та незаконні.
Як визначено в Постанові Верховного Суду Касаційного господарського суду від 23.10.2018 року № 926/03/18, здатність мати процесуальні права та обов'язки визначена процесуальним законом як процесуальна правоздатність, а можливість набувати та здійснювати процесуальні права та обов'язки - як процесуальна дієздатність (стаття 44 ГПК України).
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З урахуванням положень статті 4, 42, 44, 46 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.
Згідно п.1 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Частиною 2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:
1) залишення позовної заяви без розгляду;
2) закриття провадження у справі;
3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Таким чином, враховуючи, що позов АТ «Златобанк» подано в особі органу, чиї повноваження та підстави діяти від імені Банку спростовані в судовому порядку, позов є таким, що подано особою, яка не може здійснювати процесуальні права та обов'язки, тобто особою, яка не має процесуальної дієздатності, що згідно з п.1 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позову без розгляду.
З огляду на ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Відповідно до ч.2 та 3 ст.226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Керуючись ст. ст. 44, 185, п.1 ч.1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити без розгляду позов Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма сошників плюс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларенерго» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національного Банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності договору.
2. Повернути Публічному акціонерному товариству «Златобанк» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 17/52, код 35894495) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. 00 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення № 412 від 19.07.2018 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 910/9830/18.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.П. Карпечкін