Ухвала від 18.06.2019 по справі 910/7580/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.06.2019Справа № 910/7580/19

Суддя Борисенко І.І., розглянувши

позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Мегаполіс"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акцірнерна страхова компанія "Оранта"

про стягнення 56 749,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в розмірі 56 749,41 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року для працездатних осіб становить 1921,00 гривні.

Позивач подав суду як доказ сплати судового збору копію платіжного доручення від 05.06.2097 №13859 на суму 1921,00 грн.

Відповідно до пункту 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Відтак, подана позивачем ксерокопія платіжного доручення від 05.06.2017 №13859 на суму 1921,00 грн. не є належним доказом в підтвердження сплати судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином Позивачем не надано суду належних доказів сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

На підтвердження факту надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, позивачем, як доказ, доданий до позовної заяви опис вкладення у цінний лист від 07.06.2019 та фіскальний чек від 07.06.2019.

Проте, суд не визнає опис (з поставленням календарного штемпелю від 07.06.2019 та чек від 07.06.2019), як належний та допустимий доказ надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Додані до позовної заяви від 10.06.2019 опис вкладення від 07.06.2019 та чек від 07.06.2019 свідчить про відправлення поштової кореспонденції відповідачу 07.06.2019, тоді як позовна заява була створена лише 10.06.2019.

За таких обставин, додані до позовної заяви опис вкладення від 07.06.2019 та чек від 07.06.2019 не можуть вважатися належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви, датованої 10.06.2019, і свідчать про здійснення поштового відправлення раніше, ніж була створена та підписана позовна заява, яка подана до суду.

Таким чином, до матеріалів позовної заяви позивачем не надано належних доказів відправлення на адресу відповідача копії позовної заяви з доданими до неї документами, що в свою чергу свідчить про не виконання останнім вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Відповідно до ст.45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, а саме юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивач, в порушення п.2 ч.3 ст. 162 ГПК України не зазначив в позовній заяві ідентифікаційний код юридичної особи позивача та відповідача.

У п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначено, що позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не містить підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України).

Однак, позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

Згідно ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу.

З наведених підстав позовна заява залишається без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви сім днів з дня вручення цієї ухвали.

Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надання належних доказів сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. (оригіналу платіжного доручення від 05.06.2019 №13859).

- подання до суду належних доказів направлення позовної заяви від 10.06.2019 вих.№152 з доданими до неї документами на адресу місцезнаходження відповідача;

- подання письмової заяви в якій зазначити ідентифікаційні коди юридичних осіб позивача та відповідача, зазначенні в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), докази направлення цієї заяви відповідачу.

- подання до суду письмової заяви, яка буде містити: підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; докази направлення цієї заяви відповідачу;

- подання до суду письмової заяви, яка буде містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; докази направлення цієї заяви відповідачу;

Ухвала набрала законної сили 18.06.2019 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя І.І. Борисенко

Попередній документ
82497888
Наступний документ
82497890
Інформація про рішення:
№ рішення: 82497889
№ справи: 910/7580/19
Дата рішення: 18.06.2019
Дата публікації: 21.06.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: