Постанова від 19.06.2019 по справі 360/3762/18

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року справа №360/3762/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Міронової Г.М., Сіваченка І.В.,

секретар судового засідання - Токарева А.Г.,

за участю:

представника позивача - не з'явився,

представника відповідача 1 - не з'явився,

представника відповідача 2 - Свердловська І.В, довіреність від 07.02.2019 року, № 1218/9/12-32-10-00-89,

представник третьої особи - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року у справі № 360/3762/18 (головуючий 1 інстанції Чиркін С.М., повний текст рішення складено 25 березня 2019 року у приміщенні суду за адресою: просп. Космонавтів, 18, м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Утек - Мод» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Утек - Мод» (далі - позивач, ТОВ «Утек - Мод») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач 1), Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач 2, ГУ ДФС у Луганській обл.), третя особа: Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - третя особа) в якому, з урахуванням уточнючих позовних вимог, просило:

- визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області в частині не складання та не направлення до органів державної казначейської служби висновків про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень - липень 2015 року, вересень - грудень 2015 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Луганській області щодо невиконання пункту 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, а саме: не підготовлено висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та не подано його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у відповідь на заяву позивача від 21.09.2018 року № 124;

- стягнути з Державного бюджету України в особі Управління Казначейства у м. Сєвєродонецьку на користь ТОВ «Утек - Мод», у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, пеню в сумі 1115947,33 грн нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень - липень 2015 року, вересень - грудень 2015 року (т.1, а.с. 4-17, 197-211).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області в частині не складання та не направлення до органів державної казначейської служби висновків про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень - липень 2015 року, вересень - грудень 2015 року.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Луганській області щодо не підготування висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та не подання його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у відповідь на заяву позивача від 21.09.2018 року № 124.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Утек - Мод», у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, пеню в сумі 1 115 947,33 грн нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень - липень 2015 року, вересень - грудень 2015 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 та відповідача 2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Утек - Мод» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,00 грн (т.2, а.с. 205-218).

Відповідач 2 з вказаним рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просив скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що на час виникнення спірних правовідносин, алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) податку на додану вартість визначено статтею 200 Податкового кодексу України, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 та Порядком формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 3 лютого 2011 року № 68/23. Норми Порядків № 39 та 68/23 регламентують діяльність та порядок взаємодії органів державної податкової служби між собою, а також з органами Державного казначейства України у процесі відшкодування податку на додану вартість. Вважає, що судом першої інстанції залишено поза увагою доводи відповідача про існування певного порядку, сукупності дій податкових органів в процесі складання та надіслання висновків про узгодженість сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Пунктом 6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість передбачено, що у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету. Вважає, що лише на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку. Зазначає, що представником ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області надано до суду доказ на підтвердження виконання обов'язку податкового органу за основним місцем обліку платника податку щодо надання органу вищого рівня інформації про загальні обсяги відшкодування ПДВ для ретельного аналізу та узагальнення матеріалів а саме: службовий лист від 19.05.2015 року № 8315/8/12-14-20/62, службовий лист від 15.06.2015 року № 10010/9/12-14-20/62, службовий лист від 15.07.2015 року № 12341/8/12-14-20/62, службовий лист від 25.08.2015 року № 144/8/12-14-20-03/62. На думку апелянта, оскільки зі спливом строку, передбаченого пунктами 3 та 5 Порядку № 63/23, узагальненої інформації з органів вищого рівня до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області не надходило, тому контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків не мав повноважень для складання та надіслання висновків про узгодженість сум, заявлених ТОВ «Утек - Мод» до бюджетного відшкодування на загальну суму 2 023 777,00 грн до органу державного казначейства. Також вважає, що з урахуванням норм законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, контролюючі органи територіального рівня взагалі позбавлені повноважень щодо самостійного прийняття таких рішень. Зазначає, що судом не взяті до уваги доводи відповідача про відсутність норм чинного законодавства, на підставі яких повинна обраховуватися пеня, передбачена п. 200.23 ст. 200 ПК України. Є незрозумілим алгоритм розрахунку судом першої інстанції пені, за основу якого було взято лише загальні відомості про дату подання податкових декларацій, терміни проведення перевірок, передбачені ПК України та межі термінів узгодження сум бюджетного відшкодування, заявлених у деклараціях. Вважає, що під час розгляду даної справи, судом першої інстанції достовірно не встановлено дату остаточного узгодження суми, заявленої платником, оскільки контролюючим органом не отримувалася узагальнена інформація щодо погодження суми бюджетного відшкодування за деклараціями з ПДВ за січень, лютий, квітень-липень, вересень-грудень 2015 року, поданими ТОВ «Утек - Мод». Посилається на висновки Верховного Суду України в постановах від 16.09.2015 року у справі № 21-881а15, від 17.11.2015 року у справі № 21-4371а15, від 02.12.2015 року у справі № 21-2650а15, від 20.04.2016 року у справі № 21-452а16, від 07.03.2017 року у справі № 820/19449/14 в яких зазначено, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державної казначейської служби на підставі податкової декларації, у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку. Також вважає, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства (т.2, а.с.239-244).

Від позивача на адресу суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що неподання органом ДФС України після закінчення перевірки до органу казначейської служби висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету або подання такого висновку із порушенням строків, встановлених ст. 200 ПК України та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ у визначений строк, є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування. Вважає, що право позивача на отримання належної йому суми бюджетного відшкодування ПДВ було порушено бездіяльністю контролюючих органів, а саме відповідачем 1, яка полягає у нескладані та ненаправлені до органу держказначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню та Головного управління ДФС у Луганській області в частині не направлення реєстрів до центрального органу державної податкової служби для формування узагальненої інформації. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін (т.3, а.с. 44-46).

У судовому засіданні представник відповідача 2 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином .

Суд, заслухав суддю - доповідача, пояснення сторін перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, встановив наступне.

Позивач - ТОВ «Утек-Мод» є юридичною особою та створений з метою отримання прибутку (т.1 а.с. 33-46, 49).

Позивач у встановленому порядку подав відповідачу 1 (за місцем податкового обліку) податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень - грудень 2015 року, разом із заявами про бюджетне відшкодування на загальну суму 2 023 777, 00 грн (т.1 а.с. 68-185).

На виконання вимог п. 200.10 ст. 200 ПК України відповідачем 1 проведено камеральні перевірки позивача, про що складено відповідні довідки та висновки, а саме:

- висновок від 12.03.2015 року № 310/12-14-15-03/14-38338502 за січень 2015 про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УТЕК-МОД»;

- довідка ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 29.04.2015 року № 793/12-14-15-03/14-38338502 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УТЕК-МОД» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015, згідно якої порушень не виявлено;

- акт ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 10.04.2015 року №596/12-14-15-03/25-38338502 за лютий 2015 року;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 19.05.2015 року № 1000/12-14-15-03/25-38338502 за лютий 2015 року, згідно якої порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 09.06.2015 року № 1109/12-14-15-03/25-38338502 за квітень 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 17.07.2015 року № 1434/12-14-15-03/25-38338502 за травень 2015 року, згідно з якої порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 19.08.2015 року № 162/12-14-15-01/25-38338502 за червень 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 18.09.2015 року № 415/12-14-15-01/25-38338502 за липень 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 20.11.2015 року № 1050/12-14-15-01/25-38338502 за вересень 2015 року, згідно з якої порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 18.12.2015 року № 1267/12-14-15-01/25-38338502 за жовтень 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 20.01.2016 року № 47/12-14-15-01/25-38338502 за листопад 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 19.02.2016 року № 299/12-14-15-01/25-38338502 за грудень 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено (т.2 а.с. 34-67).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (чинний на час спірних правовідносин), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - Порядок № 845).

За змістом пункту 2 Порядку № 845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно із п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на час виникнення права на бюджетне відшкодування ), протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.200.12 ст. 200 ПК України (в редакції чинній станом на час виникнення права на бюджетне відшкодування), відповідач 1 зобов'язаний був протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки:

або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;

або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно із п. 200.13 ст. 200 ПК України (в редакції чинній станом на час виникнення права на бюджетне відшкодування ) на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 року № 39 (діяла до 01.04.2017 року) був затверджений порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (далі - ПКМ або Порядок № 39).

Згідно із пунктами 7-9 Порядку № 39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом:

трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:

трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Сторонами визнається, що відповідач 1 не направив відповідні висновки третій особі.

Разом з тим, 21.12.2016 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 року.

Вказаним законом був змінений порядок повернення бюджетного відшкодування, який наразі не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України (в чинній редакції), формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України).

При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року № 26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок № 26), який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.

При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України № 26 встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

- дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС;

- дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується;

- дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;

- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 26, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

У зв'язку з набранням чинності Порядком № 26, з 01.04.2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року № 68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Пунктом 10 Порядку № 68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення; неузгоджену суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення; суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, узгоджену за результатами оскарження.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення саме контролюючими органами, зокрема, внесення інформації про узгоджену за результатом судового оскарження суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.

При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку № 68, який діяв до 01.04.2017 року, така інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 року мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Водночас, з 01.04.2017 року передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

На виконання вимог ст. 77 КАС України відповідачаем 1 та відповідачем 2 не надано об'єктивної інформації, що заявлена позивачем у деклараціях з податку на додану вартість за січень 2015, лютий 2015, квітень 2015-липень 2015, вересень 2015 - грудень 2015 року, на загальну суму 2 023 777, 00 грн була відображена контролюючим органом у відповідних реєстрах.

Як було вже зазначено судом вище, правомірність заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми в розмірі 2023777,00 грн вважається узгодженою.

Отже, до 01.04.2017 року контролюючий орган мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У свою чергу, після набрання чинності Порядком № 26, тобто з 01.04.2017 року, контролюючий орган, мав внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Відповідно до пункту 6 Розділу І Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03 березня 2017 року № 326 (далі - Порядок № 326), внесення інформації для формування Реєстру здійснюється електронними повідомленнями.

На кожне електронне повідомлення, яке надходить від ДФС до Реєстру, накладається не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатка відповідного територіального органу ДФС.

ДФС та Казначейство забезпечують своєчасність, достовірність та повноту внесення даних до Реєстру відповідно до цього Порядку (пункт 9 Розділу І Порядку № 326).

Згідно з пунктами 1-3 Розділу ІІ Порядку № 326, ДФС до 12-ї години (крім вихідних, святкових та неробочих днів) вносить до Реєстру інформацію, визначену підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V Кодексу та пунктом 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26, за попередній робочий день.

ДФС відповідно до підпунктів «а», «г» та «ґ» пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Відповідно до підпунктів «б» і «в» пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу, сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою та в автоматичному режимі відображається в Реєстрі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

ДФС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Інформація щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, а також заявлених сум бюджетного відшкодування, які вважатимуться узгодженими відповідно до підпунктів «б» і «в» пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу, із зазначенням платіжних реквізитів передається з накладанням не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатки відповідного територіального органу ДФС.

Регламент взаємодії структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС у процесі бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, був затверджений Наказом ДФС від 14 квітня 2017 року № 263 (далі - Регламент).

Вказаним Регламентом передбачено, що органами ДФС повідомлення для наповнення Реєстру заяв формуються за даними інформаційної таблиці Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку (далі - Інформаційна таблиця), підписуються накладенням не менше двох електронних цифрових підписів (далі - ЕЦП) посадових (уповноважених) осіб та електронної печатки відповідного головного управління ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі - ГУ ДФС) та передаються до Міністерства фінансів України щоденно до 10 год. 00 хв. у робочі дні.

Інформаційна таблиця формується автоматично за даними податкової звітності з податку на додану вартість (далі - ПДВ) з заявою про суму бюджетного відшкодування (підсистеми «Обробка ПЗ та платежів», «Облік платежів» ІТС «Податковий блок», системи електронного адміністрування (далі - СЕА ПДВ)), реєстраційних даних (підсистема «Реєстрація ПП» ІТС «Податковий блок»), інформації про перевірки, в тому числі апеляційного та судового узгодження результатів перевірок (підсистема «Податковий аудит» ІТС «Податковий блок»), інформації з документів, згідно з якими в Інтегрованій картці платника (далі - ІКП) відбулася зміна суми заявки до відшкодування, що не пов'язані з відшкодуванням таких сум (підсистема «Облік платежів» ІТС «Податковий блок»), або упередження згідно з податковими повідомленнями-рішеннями (далі - ППР) за формами ППР В1, В3 та В4 (підсистема «Податковий аудит» ІТС «Податковий блок») та розміщується в розділі «Облік ПДВ» підсистеми «Облік платежів» ІТС «Податковий блок».

Повідомлення до Реєстру заяв умовно діляться на дві складові: повідомлення до частини 1 (незмінної) з реквізитами дати подання заяви (або фактичного отримання), яка забезпечує хронологічний порядок Заяв, та платіжними реквізитами; повідомлення до частини 2 (динамічної) щодо інформації до Заяви, яка змінилася (про проведення перевірки, складання акта, узгодження суми, винесення ППР тощо) та платіжними реквізитами.

Згідно з пунктами 4, 5 Розділу VІІ Регламенту, формування електронного повідомлення для внесення інформації до Реєстру заяв за попередній робочий день (крім вихідних, святкових та неробочих днів), визначеної підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V ПКУ та пунктом 4 Порядку № 26, а також накладення на це повідомлення не менше двох ЄЦП посадових (уповноважених) осіб та електронної печатки відповідного ГУ ДФС віднесено до рівня ГУ ДФС, тобто у даному випадку є повноваженням Головного управління ДФС у Луганські області.

Крім того, Розділом VІІІ Регламенту, визначені дії підрозділів щодо перевірки сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (за результатами формується Інформаційна таблиця для створення повідомлень, що вносяться до Реєстру заяв).

Так, зокрема, у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення відповідні результати відображаються в ІТС «Податковий блок» підсистемі «Податковий аудит» та АІС «СУДИ» вручну працівниками підрозділів податків і зборів з юридичних осіб, податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС та Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС (п. 7.4 Розділу VІІІ Регламенту).

Отже, формування як Інформаційної таблиці, так і електронних повідомлень для внесення інформації до Реєстру з 14.04.2017 року віднесено до повноважень Головних управлінь ДФС України в областях.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, саме Головне управління ДФС у Луганській області у даному випадку є відповідальним органом за відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, наявність якої є необхідною передумовою для видачі органом держказначейства належної платникові податку суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин, право позивача на отримання належної йому суми бюджетного відшкодування ПДВ було порушено бездіяльністю контролюючих органів - Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку та Головного управління ДФС у Луганській області, яка полягає у нескладані та ненаправлені до органу держказначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню (до 01.04.2017 року), та в ухиленні від внесення до Реєстру інформації про узгоджену за результатами оскарження суму бюджетного відшкодування (з 01.04.2017 року).

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Оскільки зазначену вище суму ПДВ відповідачами у строки, встановлені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України не відшкодовано, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

При цьому, неподання податковим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № 820/260/13-а (К/9901/877/18), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина п'ята статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

На день розгляду справи позивач не отримав бюджетну заборгованість з податку на додану вартість податку на додану вартість за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень 2015-липень 2015 року, вересень 2015 - грудень 2015 року, в яких було заявлено бюджетне відшкодування на загальну суму 2 023 777,00 грн.

При визначенні суми пені, яка підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення бюджетного відшкодування, суд звертає увагу на те, що з синтаксичного тлумачення пункту 200.23 статті 200 ПК вбачається, що при обчисленні пені має враховуватися облікова ставка НБУ, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку дії такої пені, включаючи день погашення. Отже, облікова ставка НБУ фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни розміру ставки протягом строку нарахування пені, такі зміни при обчисленні не враховуються.

На підтвердження позовних вимог, позивачем наданий розрахунок пені за спірні періоди з урахуванням зміни облікової ставки та за виключенням періоду щодо якого збіг термін звернення до суду (т. 1 а.с. 18-32). При цьому на виконання вимог ст. 77 КАС України заперечень щодо розрахунку пені з боку відповідачів до суду не надходило.

За таких обставин суд констатує, що несвоєчасне відшкодування ПДВ за січень 2015 року, де сума заявлена по декларації з ПДВ до відшкодування за січень 2015 року складає - 109 371,00 грн.

Граничний термін для подачі декларації на додану вартість за січень 2015 року сплинув 20 лютого 2015 року, а відтак контролюючий орган мав провести камеральну перевірку до 20 березня 2015 року.

Протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області мала надати висновок до управління Держказначейства. Тобто останній день цього строку - 27.03.2015 року. Управління державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку протягом п'яти операційних днів мало здійснити перерахування коштів. Останній день цього строку - 03.04.2015 року. Оскільки у відведений законодавством строк контролюючий орган не повернув на користь позивача відшкодування сум ПДВ, період прострочення (нарахування пені) розпочався 06.04.2015 року і станом на 15.11.2018 року (що передує фактичному дню подання позовної заяви) складає 1320 календарних днів, але з урахуванням вимог п.102.5. ст. 102 ПК України до розрахунку пені, період нарахування пені складає 1095 днів.

Протягом простроченого строку не відшкодування ПДВ за січень 2015 року липень 2018 року облікова ставка НБУ змінювалась, а саме:

- з 17.11.2015 року по 21.04.2016 року облікова ставка становила 22,00 % (згідно Постанови НБУ від 24.09.2015 № 627), тобто діяла 157 днів до 22.04.2016;

- з 22.04.2016 року по 26.05.2016 року облікова ставка становила 19,00 % (згідно Постанови НБУ від 21.04.2016 року № 278), тобто діяла 35 днів до 27.05.2016 року;

- з 27.05.2016 року по 23.06.2016 року облікова ставка становила 18,00 % (згідно Постанови НБУ від 26.05.2016 року № 25), тобто діяла 28 днів до 24.06.2016 року;

- з 24.06.2016 року по 28.07.2016 року облікова ставка становила 16,50 % (згідно Постанови НБУ від 23.06.2016 року № 88), тобто діяла 35 днів до 29.07.2016 року;

- з 29.07.2016 року по 15.09.2016 року облікова ставка становила 15,50 % (згідно Постанови НБУ від 28.07.2016 року № 172), тобто діяла 49 днів до 16.09.2016 року;

- з 16.09.2016 року по 27.10.2016 року облікова ставка становила 15,00 % (згідно Постанови НБУ від 15.09.2016 року № 277), тобто діяла 42 дня до 28.10.2016 року;

- з 28.10.2016 року по 13.04.2017 року облікова ставка становила 14,00 % (згідно Постанови НБУ від 27.10.2016 року № 372), тобто діяла 168 днів до 14.04.2017;

- з 14.04.2017 року по 25.05.2017 року облікова ставка становила 13,00 % (згідно Постанови НБУ від 13.04.2017 року № 232), тобто діяла 42 дня до 26.05.2017 року;

- з 26.05.2017 року по 26.10.2017 року облікова ставка становила 12,50 % (згідно Постанови НБУ від 25.05.2017 року № 318), тобто діяла 154 днів до 27.10.2017 року;

- з 27.10.2017 року по 14.12.2017 року облікова ставка становила 13,50 % (згідно Постанови НБУ від 26.10.2017 року № 688), тобто діяла 49 днів до 15.12.2017 року;

- з 15.12.2017 року по 25.01.2018 року облікова ставка становила 14,50 % (згідно Постанови НБУ від 14.12.2017 року № 793), тобто діяла 42 дня до 26.01.2018 року;

- з 26.01.2018 року по 01.03.2018 року облікова ставка становила 16,00 % (згідно Постанови НБУ від 25.01.2018 року № 43), тобто діяла 35 днів до 02.03.2018 року;

- з 02.03.2018 року по 12.07.2018 року облікова ставка становила 17,00 % (згідно Постанови НБУ від 01.03.2018 року № 133), тобто діяла 133 днів;

- з 13.07.2018 року по 06.09.2018 року облікова ставка становила 17,50 % (згідно Постанови НБУ від 12.07.2018 року № 443-рш), тобто діяла 56 днів;

- з 07.09.2018 року по 15.11.2018 року облікова ставка становила 18,00 % (згідно Постанови НБУ від 06.09.2018 року № 593-рш), тобто діяла 70 днів.

Таким чином, сума пені за січень 2015 року становить 63804,94 грн.

Несвоєчасне відшкодування ПДВ за лютий 2015 року, де сума заявлена по Уточнюючому розрахунку з ПДВ до відшкодування за лютий 2015 року складає - 19803,00 грн.

Термін для подачі Уточнюючому розрахунку з ПДВ до відшкодування за лютий 2015 року сплинув 07 травня 2015 року, а відтак контролюючий орган мав провести камеральну перевірку до 08 червня 2015 року.

Протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області мала надати висновок до управління Держказначейства. Тобто останній день цього строку - 15.06.2015 року. Управління державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку протягом п'яти операційних днів мало здійснити перерахування коштів. Останній день цього строку - 22.06.2015 року. Оскільки у відведений законодавством строк контролюючий орган не повернув на користь позивача відшкодування сум ПДВ, період прострочення (нарахування пені) розпочався 23.06.2015 року і станом на 15.11.2018 року (що передує фактичному дню подання позовної заяви) складає 1242 календарних днів, але з урахуванням вимог п.102.5. ст. 102 ПК України до розрахунку пені, період нарахування пені складає 1095 днів.

Протягом простроченого строку не відшкодування ПДВ за лютий 2015 року вересень 2018 року облікова ставка НБУ змінювалась, а саме:

- з 17.11.2015 року по 21.04.2016 року облікова ставка становила 22,00 % (згідно Постанови НБУ від 24.09.2015 року № 627), тобто діяла 157 днів до 22.04.2016.

-з 22.04.2016 року по 26.05.2016 року облікова ставка становила 19,00 % (згідно Постанови НБУ від 21.04.2016 року № 278), тобто діяла 35 днів до 27.05.2016.

- з 27.05.2016 року по 23.06.2016 року облікова ставка становила 18,00 % (згідно Постанови НБУ від 26.05.2016 року № 25), тобто діяла 28 днів до 24.06.2016.

- з 24.06.2016 року по 28.07.2016 року облікова ставка становила 16,50 % (згідно Постанови НБУ від 23.06.2016 року № 88), тобто діяла 35 днів до 29.07.2016 року.

- з 29.07.2016 року по 15.09.2016 року облікова ставка становила 15,50 % (згідно Постанови НБУ від 28.07.2016 року № 172), тобто діяла 49 днів до 16.09.2016 року.

- з 16.09.2016 року по 27.10.2016 року облікова ставка становила 15,00 % (згідно Постанови НБУ від 15.09.2016 № 277), тобто діяла 42 дня до 28.10.2016.

- з 28.10.2016 року по 13.04.2017 року облікова ставка становила 14,00 % (згідно Постанови НБУ від 27.10.2016 № 372), тобто діяла 168 днів до 14.04.2017.

- з 14.04.2017 року по 25.05.2017 року облікова ставка становила 13,00 % (згідно Постанови НБУ від 13.04.2017 року № 232), тобто діяла 42 дня до 26.05.2017 року.

- з 26.05.2017 року по 26.10.2017 року облікова ставка становила 12,50 % (згідно Постанови НБУ від 25.05.2017 № 318), тобто діяла 154 днів до 27.10.2017 року.

- з 27.10.2017 року по 14.12.2017 року облікова ставка становила 13,50 % (згідно Постанови НБУ від 26.10.2017 року № 688), тобто діяла 49 днів до 15.12.2017 року.

- з 15.12.2017 року по 25.01.2018 року облікова ставка становила 14,50 % (згідно Постанови НБУ від 14.12.2017 року № 793), тобто діяла 42 дня до 26.01.2018 року.

- з 26.01.2018 року по 01.03.2018 року облікова ставка становила 16,00 % (згідно Постанови НБУ від 25.01.2018 року № 43), тобто діяла 35 днів до 02.03.2018 року.

- з 02.03.2018 року по 12.07.2018 року облікова ставка становила 17,00 % (згідно Постанови НБУ від 01.03.2018 року № 133), тобто діяла 133 днів.

- з 13.07.2018 року по 06.09.2018 року облікова ставка становила 17,50 % (згідно Постанови НБУ від 12.07.2018 № 443-рш), тобто діяла 56 днів.

- з 07.09.2018 року по 15.11.2018 року облікова ставка становила 18,00 % (згідно Постанови НБУ від 6.09.2018 року № 593-рш), тобто діяла 70 днів.

Таким чином сума пені за лютий 2015 року становить 11 552,69 грн.

Несвоєчасне відшкодування ПДВ за квітень 2015 року, де сума заявлена по декларації з ПДВ до відшкодування за квітень 2015 року складає - 152 758,00 грн.

Граничний термін для подачі декларації на додану вартість за квітень 2015 року сплинув 20 травня 2015 року, а відтак контролюючий орган мав провести камеральну перевірку до 20 червня 2015 року.

Протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області мала надати висновок до управління Держказначейства. Тобто останній день цього строку - 27.06.2015 року. Управління державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку протягом п'яти операційних днів мало здійснити перерахування коштів. Останній день цього строку - 03.07.2015 року. Оскільки у відведений законодавством строк контролюючий орган не повернув на користь позивача відшкодування сум ПДВ, період прострочення (нарахування пені) розпочався 06.07.2015 і станом на 15.11.2018 року (що передує фактичному дню подання позовної заяви) складає 1229 календарних днів, але з урахуванням вимог п.102.5. ст. 102 ПК України до розрахунку пені, період нарахування пені складає 1095 днів.

Протягом простроченого строку не відшкодування ПДВ за квітень 2015 року вересень 2018 року облікова ставка НБУ змінювалась, а саме:

- з 17.11.2015 року по 21.04.2016 року облікова ставка становила 22,00 % (згідно Постанови НБУ від 24.09.2015 року № 627), тобто діяла 157 днів до 22.04.2016 року.

- з 22.04.2016 року по 26.05.2016 року облікова ставка становила 19,00 % (згідно Постанови НБУ від 21.04.2016 року № 278), тобто діяла 35 днів до 27.05.2016 року.

- з 27.05.2016 року по 23.06.2016 року облікова ставка становила 18,00 % (згідно Постанови НБУ від 26.05.2016 року № 25), тобто діяла 28 днів до 24.06.2016 року.

- з 24.06.2016 року по 28.07.2016 року облікова ставка становила 16,50 % (згідно Постанови НБУ від 23.06.2016 № 88), тобто діяла 35 днів до 29.07.2016.

- з 16.09.2016 року по 27.10.2016 року облікова ставка становила 15,00 % (згідно Постанови НБУ від 15.09.2016 року № 277), тобто діяла 42 дня до 28.10.2016 року.

- з 28.10.2016 року по 13.04.2017 року облікова ставка становила 14,00 % (згідно Постанови НБУ від 27.10.2016 року № 372), тобто діяла 168 днів до 14.04.2017 року.

- з 26.05.2017 року по 26.10.2017 року облікова ставка становила 12,50 % (згідно Постанови НБУ від 25.05.2017 року № 318), тобто діяла 154 днів до 27.10.2017 року.

- з 13.07.2018 року по 06.09.2018 року облікова ставка становила 17,50 % (згідно Постанови НБУ від 12.07.2018 року № 443-рш), тобто діяла 56 днів.

- з 07.09.2018 року по 15.11.2018 облікова ставка становила 18,00 % (згідно Постанови НБУ від 6.09.2018 року № 593-рш), тобто діяла 70 днів.

Таким чином сума пені за квітень 2015 року становить 89 116,09 грн.

Несвоєчасне відшкодування ПДВ за травень 2015 року, де сума заявлена по декларації з ПДВ до відшкодування за травень 2015 року складає - 134 763.00 грн.

Граничний термін для подачі декларації на додану вартість за травень 2015 року сплинув 22 червня 2015 року, а відтак контролюючий орган мав провести камеральну перевірку до 22 липня 2015 року.

Протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області мала надати висновок до управління Держказначейства. Тобто останній день цього строку - 29.07.2015. Управління державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку протягом п'яти операційних днів мало здійснити перерахування коштів. Останній день цього строку - 05.08.2015 року. Оскільки у відведений законодавством строк контролюючий орган не повернув на користь позивача відшкодування сум ПДВ, період прострочення (нарахування пені) розпочався 06.08.2015 року і станом на 15.11.2018 року (що передує фактичному дню подання позовної заяви) складає 1198 календарних днів, але з урахуванням вимог п.102.5. ст. 102 ПК України до розрахунку пені, період нарахування пені складає 1095 днів.

Протягом простроченого строку не відшкодування ПДВ за травень 2015 року вересень 2018 року облікова ставка НБУ змінювалась, а саме:

- з 17.11.2015 року по 21.04.2016 року облікова ставка становила 22,00 % (згідно Постанови НБУ від 24.09.2015 № 627), тобто діяла 157 днів до 22.04.2016.

- з 28.10.2016 року по 13.04.2017 року, облікова ставка становила 14,00 % (згідно Постанови НБУ від 27.10.2016 року № 372), тобто діяла 168 днів до 14.04.2017 року.

Таким чином сума пені за травень 2015 року становить 78618,15 грн.

Несвоєчасне відшкодування ПДВ за червень 2015 року, де сума заявлена по декларації з ПДВ до відшкодування за червень 2015 року складає - 152 786,00 грн.

Граничний термін для подачі декларації на додану вартість за червень 2015 року сплинув 20 липня 2015 року, а відтак контролюючий орган мав провести камеральну перевірку до 20 серпня 2015 року.

Протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області мала надати висновок до управління Держказначейства. Тобто останній день цього строку - 27.08.2015 року. Управління державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку протягом п'яти операційних днів мало здійснити перерахування коштів. Останній день цього строку - 03.09.2015 року. Оскільки у відведений законодавством строк контролюючий орган не повернув на користь позивача відшкодування сум ПДВ, період прострочення (нарахування пені) розпочався 04.09.2015 року і станом на 15.11.2018 року (що передує фактичному дню подання позовної заяви) складає 1169 календарних днів, але з урахуванням вимог п.102.5. ст. 102 ПК України до розрахунку пені, період нарахування пені складає 1095 днів.

Протягом простроченого строку не відшкодування ПДВ за червень 2015 року вересень 2018 року облікова ставка НБУ змінювалась, а саме:

- з 22.04.2016 року по 26.05.2016 року облікова ставка становила 19,00 % (згідно Постанови НБУ від 21.04.2016 № 278), тобто діяла 35 днів до 27.05.2016.

Таким чином сума пені за червень 2015 року становить 89 132,42 грн.

Несвоєчасне відшкодування ПДВ за липень 2015 року, де сума заявлена по декларації з ПДВ до відшкодування за липень 2015 року складає - 388 870.00 грн.

Граничний термін для подачі декларації на додану вартість за липень 2015 року сплинув 20 серпня 2015 року, а відтак контролюючий орган мав провести камеральну перевірку до 20 вересня 2015 року.

Протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області мала надати висновок до управління Держказначейства. Тобто останній день цього строку - 25.09.2015 року. Управління державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку протягом п'яти операційних днів мало здійснити перерахування коштів. Останній день цього строку - 02.10.2015 року. Оскільки у відведений законодавством строк контролюючий орган не повернув на користь позивача відшкодування сум ПДВ, період прострочення (нарахування пені) розпочався 05.10.2015 року і станом на 15.11.2018 року (що передує фактичному дню подання позовної заяви) складає 1141 календарних дня.

Протягом простроченого строку не відшкодування ПДВ за липень 2015 року вересень 2018 року облікова ставка НБУ змінювалась, а саме:

- з 29.07.2016 року по 15.09.2016 рок, облікова ставка становила 15,50 % (згідно Постанови НБУ від 28.07.2016 року № 172), тобто діяла 49 днів до 16.09.2016 року.

- з 16.09.2016 року по 27.10.2016 року облікова ставка становила 15,00 % (згідно Постанови НБУ від 15.09.2016 року № 277), тобто діяла 42 днів до 28.10.2016 року.

-з 28.10.2016 року по 13.04.2017 року облікова ставка становила 14,00 % (згідно Постанови НБУ від 27.10.2016 року № 372), тобто діяла 168 днів до 14.04.2017 року.

- з 14.04.2017 року по 25.05.2017 року облікова ставка становила 13,00 % (згідно Постанови НБУ від 13.04.2017 року № 232), тобто діяла 42 днів до 26.05.2017 року.

- з 15.12.2017 року по 25.01.2018 року облікова ставка становила 14,50 % (згідно Постанови НБУ від 14.12.2017 року № 793), тобто діяла 42 днів до 26.01.2018 року.

Таким чином сума пені за липень 2015 року становить 22 6859,30 грн.

Несвоєчасне відшкодування ПДВ за вересень 2015 року, де сума заявлена по декларації з ПДВ до відшкодування за вересень 2015 року складає - 144 242,00 грн.

Граничний термін для подачі декларації на додану вартість за вересень 2015 року сплинув 20 жовтня 2015 року, а відтак контролюючий орган мав провести камеральну перевірку до 20 листопада 2015 року.

Протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області мала надати висновок до управління Держказначейства. Тобто останній день цього строку - 27.11.2015 року. Управління державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку протягом п'яти операційних днів мало здійснити перерахування коштів. Останній день цього строку - 04.12.2015 року. Оскільки у відведений законодавством строк контролюючий орган не повернув на користь позивача відшкодування сум ПДВ, період прострочення (нарахування пені) розпочався 07.12.2015 року і станом на 15.11.2018 року (що передує фактичному дню подання позовної заяви) складає 1075 календарних днів.

Протягом простроченого строку не відшкодування ПДВ за вересень 2015 року вересень 2018 року облікова ставка НБУ змінювалась, а саме:

- з 07.12.2015 року по 21.04.2016 року облікова ставка становила 22,00 % (згідно Постанови НБУ від 24.09.2015 № 627), тобто діяла 137 днів до 22.04.2016 року.

- з 29.07.2016 року по 15.09.2016 року облікова ставка становила 15,50 % (згідно Постанови НБУ від 28.07.2016 року № 172), тобто діяла 49 днів до 16.09.2016.

- з 26.05.2017 року по 26.10.2017 року облікова ставка становила 12,50 % (згідно Постанови НБУ від 25.05.2017 року № 318), тобто діяла 154 днів до 27.10.2017.

- з 27.10.2017 року по 14.12.2017 року облікова ставка становила 13,50 % (згідно Постанови НБУ від 26.10.2017 року № 688), тобто діяла 49 днів до 15.12.2017.

Таким чином сума пені за вересень 2015 року становить 82061,45 грн.

Несвоєчасне відшкодування ПДВ за жовтень 2015 року, де сума заявлена по декларації з ПДВ до відшкодування за жовтень 2015 року складає - 99 958,00 грн.

Граничний термін для подачі декларації на додану вартість за жовтень 2015 року сплинув 20 листопада 2015 року, а відтак контролюючий орган мав провести камеральну перевірку до 20 грудня 2015 року.

Протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області мала надати висновок до управління Держказначейства. Тобто останній день цього строку - 25.12.2015 року. Управління державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку протягом п'яти операційних днів мало здійснити перерахування коштів. Останній день цього строку - 04.01.2016 року. Оскільки у відведений законодавством строк контролюючий орган не повернув на користь позивача відшкодування сум ПДВ, період прострочення (нарахування пені) розпочався 05.01.2016 і станом на 15.11.2018 року (що передує фактичному дню подання позовної заяви) складає 1046 календарних днів.

Протягом простроченого строку не відшкодування ПДВ за жовтень 2015 року вересень 2018 року облікова ставка НБУ змінювалась, а саме:

- з 05.01.2016 року по 21.04.2016 року облікова ставка становила 22,00 % (згідно Постанови НБУ від 24.09.2015 року № 627), тобто діяла 108 днів до 22.04.2016 року.

- з 22.04.2016 року по 26.05.2016 року облікова ставка становила 19,00 % (згідно Постанови НБУ від 21.04.2016 року№ 278), тобто діяла 35 днів до 27.05.2016 року.

-з 16.09.2016 року по 27.10.2016 року облікова ставка становила 15,00 % (згідно Постанови НБУ від 15.09.2016 року № 277), тобто діяла 42 днів до 28.10.2016 року.

- з 02.03.2018 року по 12.07.2018 року облікова ставка становила 17,00 % (згідно Постанови НБУ від 01.03.2018 № 133), тобто діяла 133 днів.

Таким чином сума пені за жовтень 2015 року становить 54770,96 грн.

Несвоєчасне відшкодування ПДВ за листопад 2015 року, де сума заявлена по декларації з ПДВ до відшкодування за листопад 2015 року складає - 306660,00 грн.

Граничний термін для подачі декларації на додану вартість за листопад 2015 року сплинув 21 грудня 2015 року, а відтак контролюючий орган мав провести камеральну перевірку до 21 січня 2016 року.

Протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області мала надати висновок до управління Держказначейства. Тобто останній день цього строку - 28.01.2016 року. Управління державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку протягом п'яти операційних днів мало здійснити перерахування коштів. Останній день цього строку - 04.02.2016 року. Оскільки у відведений законодавством строк контролюючий орган не повернув на користь позивача відшкодування сум ПДВ, період прострочення (нарахування пені) розпочався 05.02.2016 року і станом на 15.11.2018 року (що передує фактичному дню подання позовної заяви) складає 1015 календарних днів.

Протягом простроченого строку не відшкодування ПДВ за листопад 2015 року вересень 2018 року облікова ставка НБУ змінювалась, а саме:

- з 05.02.2016 року по 21.04.2016 року облікова ставка становила 22,00 % (згідно Постанови НБУ від 24.09.2015 року № 627), тобто діяла 77 днів до 22.04.2016 року.

- з 26.01.2018 року по 01.03.2018 року облікова ставка становила 16,00 % (згідно Постанови НБУ від 25.01.2018 року № 43), тобто діяла 35 днів до 02.03.2018.

Таким чином сума пені за листопад 2015 року становить 161 155,29 грн.

Несвоєчасне відшкодування ПДВ за грудень 2015 року, де сума заявлена по декларації з ПДВ до відшкодування за грудень 2015 року складає - 514 566,00 грн.

Граничний термін для подачі декларації на додану вартість за грудень 2015 року сплинув 21 січня 2016 року, а відтак контролюючий орган мав провести камеральну перевірку до 21 лютого 2016 року.

Протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області мала надати висновок до управління Держказначейства. Тобто останній день цього строку - 26.02.2016 року. Управління державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку протягом п'яти операційних днів мало здійснити перерахування коштів. Останній день цього строку - 04.03.2016 року. Оскільки у відведений законодавством строк контролюючий орган не повернув на користь позивача відшкодування сум ПДВ, період прострочення (нарахування пені) розпочався 07.03.2016 і станом на 15.11.2018 (що передує фактичному дню подання позовної заяви) складає 984 календарних днів.

Протягом простроченого строку не відшкодування ПДВ за грудень 2015 року липень 2018 року облікова ставка НБУ змінювалась, а саме:

- з 07.03.2016 року по 21.04.2016 року облікова ставка становила 22,00 % (згідно Постанови НБУ від 24.09.2015 року № 627), тобто діяла 46 днів до 22.04.2016 року.

Таким чином сума пені за грудень 2015 року становить 258 876,04 грн.

Зазначена заборгованість кореспондується з інформацією зазначеною в інтегрованих картках Позивача (т. 2 а.с 30-33).

Перевіривши правільність розрахунку пені за спірний період часу, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції стосовно суми 1 115 947,33 грн.

Суд зазначає, що неподання органом ДФС України після закінчення перевірки до органу ДКС України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або подання такого висновку із порушенням строків, встановлених ст. 200 ПК, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ у визначений строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.

Щодо доводів апелянта про те, під час розгляду справи не враховані норми п.4 Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, та те, що достовірно не встановлено дату остаточного узгодження суми, заявленої платником, оскільки контролюючим органом не отримувалася узагальнена інформація щодо погодження суми бюджетного відшкодування за деклараціями з ІПДВ за січень, лютий, квітень-липень, вересень-грудень 2015 року, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Пунктом 200.7 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На виконання вимог п. 200.10 ст. 200 ПК України відповідачем 1 проведено камеральні перевірки Позивача, про що складено відповідні довідки та висновки. Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

Апеляційний суд зазначає, що посилання в апеляційний скарзі на п.4 Порядок № 68/23, є безпідставним, оскільки саме відповідачем 1 було порушено вказаній пункт в частині не формування висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню та не направлення їх до вищого органу, а відповідачем 2 порушено вказаній пункт в частині не направлення реєстрів до центрального органу державної податкової служби для формування узагальненої інформації. Головне управління ДФС у Луганській області у даному випадку є відповідальним органом за відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, наявність якої є необхідною передумовою для видачі органом держказначейства належної платникові податку суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що право позивача на отримання належної йому суми бюджетного відшкодування ПДВ було порушено бездіяльністю контролюючих органів - Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку, яка полягає у нескладані та ненаправлені до органу держказначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню та Головного управління ДФС у Луганській області в частині не направлення реєстрів до центрального органу державної податкової служби для формування узагальненої інформації.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

За таких обставин, відповідачем 2 не доведено відсутність бездіяльності щодо відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року у справі № 360/3762/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Утек - Мод» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року у справі № 360/3762/18 - залишити без змін.

Повний текст постанови складений та підписаний 19 червня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення окрім випадків визначених статтєю 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач: І.В. Геращенко

Судді: Г.М. Міронова

І.В. Сіваченко

Попередній документ

82495607

Наступний документ

82495609

Інформація про рішення:

№ рішення:	82495608
№ справи:	360/3762/18
Дата рішення:	19.06.2019
Дата публікації:	24.06.2019
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Перший апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (01.10.2021)
Дата надходження:	01.10.2021
Предмет позову:	про заміну сторони виконавчого провадження

Розклад засідань:

Минулі засідання (2)

04.06.2021 10:00	Луганський окружний адміністративний суд
13.10.2021 09:45	Луганський окружний адміністративний суд

Запланованих засідань немає