справа № 372/3078/18 головуючий у суді І інстанції - Кравченко М.В.
провадження № 22-ц/824/8383/19 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
19 червня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання непрацездатної матері ОСОБА_1 у розмір 1/6 частки від заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дати позову і довічно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком з 12 жовтня 1998 року та єдиним її доходом є пенсія в розмірі 2 592 грн. 17 коп. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_3 , який за життя отримував гарну пенсію, якої вистачало на їх потреби і на допомогу їх двом донькам. Після смерті чоловіка відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 перейшла на пенсію чоловіка. Позивач проживає у приватному будинку. Вартість комунальних послуг в опалювальний сезон становить близько 2 700 грн. в місяць, що перевищує розмір її місячної пенсії. Завдяки субсидії позивач не сплачувала вказані кошти, однак, з 01 травня 2018 року позивачу не призначили субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Крім того, ОСОБА_1 має захворювання цукровий діабет, у зв'язку з чим потребує постійного лікування, на яке потрібні значні кошти. Відповідач не надає позивачу будь-якої допомоги.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що вона не має інших доходів, крім пенсії. Позивач проживає одна у приватному будинку, який складається з п'яти кімнат і для оплати комунальних послуг в місяць потрібно приблизно 4 000 грн., що перевищує розмір пенсії. ОСОБА_1 також вказує на те, що вона має захворювання на цукровий діабет, хронічний бронхіт та радикуліт, у зв'язку з чим потребує значних коштів на лікування.
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 зазначає, що вона також має статус пенсіонера, а чоловік відповідача є інвалідом другої групи і його пенсія не впливає на розмір матеріальних статків ОСОБА_2 . Позивач не надала доказів того, що витрачає щомісяця по рецептах лікарів будь-які кошти на лікування. Позивач надала довідку про розмір пенсії станом на 01 грудня 2018 року. Такий розмір не відповідає дійсності, оскільки з 01 грудня 2018 року пенсії по втраті годувальника підлягають перерахунку у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_1
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є пенсіонером та їй призначено пенсію за віком (а.с.4-5).
Згідно довідки Обухівського об'єднання управління Пенсійного фонду України у Київській області № 798 від 20 серпня 2018 року ОСОБА_1 отримує пенсію у разі втрати годувальника. Розмір пенсії становить 2 592 грн. 17 коп. щомісяця (а.с.6).
Згідно довідки про доходи сума пенсії ОСОБА_1 за період з 01 липня 2018 року по 31 грудня 2018 року складає 15 557 грн. 07 коп. (а.с.41).
ОСОБА_1 проживає та зареєстрована по АДРЕСА_1 . Разом з нею зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою з місця проживання сім'ї та прописки № 686 від 19 вересня 2018 року, виданою Трипільською сільською радою Обухівського району Київської області (а.с.8).
ОСОБА_1 була нарахована субсидія за період з 01 лютого 2018 року по 31 липня 2018 року, розмір якої становить 6 897 грн. 45 коп. (а.с.9).
ОСОБА_1 має захворювання цукровий діабет, другий тип (а.с.11).
ОСОБА_2 має статус пенсіонера, вид пенсії - за вислугу років (а.с.30).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду не було встановлено обов'язкової підстави для виникнення у позивача права на утримання від відповідача та потреби у матеріальній допомозі.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 СК України при визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 наголошувала на тому, що вона потребує матеріальної допомоги, оскільки розмір її пенсії не покриває витрат на житлово-комунальні послуги та на придбання ліків.
Під час розгляду справи встановлено, що кожного місяця позивач отримує пенсію у розмірі 2 592 грн. 17 коп. На підтвердження стану здоров'я позивач надала виписку з медичної картки хворого, в якій зазначено, що вона хворіє на цукровий діабет. Позивачем також надано довідки про отримання субсидії та повідомлення про надання субсидії.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня 2019 року - 1497 гривень, з 1 липня - 1564 гривні, з 1 грудня - 1638 гривень.
Співвідношення доходу позивача до встановленого законодавцем розміру прожиткового мінімуму має вирішальне значення під час вирішення спору за вимогами, пред'явленими на підставі статей 202, 205 СК України, які визначають підстави виникнення обов'язку повнолітніх дочки, сина утримувати батьків та порядок визначення розміру присуджених аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ОСОБА_1 не довела ту обставину, що вона потребує матеріальної допомоги. Позивач отримує пенсію, розмір якої перевищує прожитковий мінімум на особу, яка втратила працездатність. Крім того, позивач отримує допомогу від іншої дочки ОСОБА_4 , про що сама зазначила у позовній заяві, однак не надала суду доказів про розмір та обсяг отримуваної допомоги. Оплата житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача таких послуг, який також має право на отримання субсидії у разі наявності передбачених законом підстав та за умови дотримання встановленої законом процедури.
Також матеріали справи не містять будь-яких доказів, що позивач в зв'язку з наявними у неї захворюваннями понесла, несе, або буде вимушена понести витрати, які поставлять її в скрутне матеріальне становище, а саме в положення, за якого вона змушена буде існувати на доходи, що є меншими за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб.
Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтується на наявних у справі доказах, що у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 20 червня 2019 року.
Судді: Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.