20 червня 2019 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника Одягайла А.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 20 травня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,-
Постановою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 20 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 20400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 25 лютого 2019 року в 11 год. 00 хв. керував біля будинку № 1 по вул. Солом'янській в м. Києві автомобілем «Део», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння та в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
В апеляційній скарзі захисник Одягайло А.В. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В доводах апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення справи.
Захисник звертає увагу на те, що судом першої інстанції розглянуто справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 268 КУпАП, а тому постанова суду підлягає скасуванню.
Апелянт зазначає, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків, проте в протоколі не вказано, від проходження якого саме огляду він відмовився. Він звертає увагу на те, що в суд першої інстанції не допитані свідки.
Крім того, апелянт вважає, що інспектор, складаючи протокол, прийшов до висновку щодо повторності вчиненого правопорушення, за відсутності таких даних про вчинення протягом року правопорушення.
Апелянт зазначає, що в матеріалах провадження відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, що свідчить про те, що поліцейські порушили порядок проходження огляду на стан сп'яніння та вимоги Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція).
В суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Одягайло А.В. не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, причини свого неприбуття не повідомили. Будь-яких клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Оскаржуючи судове рішення, захисник Одягайло А.В. звертає увагу на те, що судом першої інстанції розглянуто справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Апеляційний суд зазначає, що та обставина, що справу було розглянуто за відсутності ОСОБА_1 - особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не може бути визнана безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови, з огляду на наступне.
Відповідно до матеріалів провадження, суд своєчасно повідомляв ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи, проте він не з'явився до суду та подав клопотання про відкладення судового засідання.
У зв'язку з цим, незважаючи на те, що ОСОБА_1 неодноразово не з'являвся до суду та повторно подав клопотання про відкладення судового засідання, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про можливість розгляду справи за його відсутності, оскільки, в даному конкретному випадку це не вплинуло і не могло вплинути на дотримання судом вимог ст. 245 КУпАП щодо забезпечення реалізації завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи та її вирішення в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх доказів в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На думку апеляційного суду, суддя першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в повній мірі дотримався вимог закону.
Судове рішення є мотивованим. Суд вказав, які докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП він приймає, а тому доводи апелянта про те, що судом не дотримано положень ст. 245 КУпАП є необґрунтованими.
В апеляційній скарзі захисник стверджує, що постанова суду підлягає скасуванню із закриттям провадження щодо ОСОБА_1 , оскільки процедура проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння працівниками поліції грубо порушена.
Проте з такими доводами апелянта не погоджується апеляційний суд.
Вищевказаною Інструкцією регламентований порядок проведення огляду на стан сп'яніння. Як зазначає сам апелянт, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, тому його доводи про порушення процедури огляду на стан сп'яніння є необґрунтованими, оскільки він фактично не проводився.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 25 лютого 2019 року в 11 год. 00 хв. керував автомобілем «Део», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння та в порушення п. 2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку в присутності двох свідків.
Зазначені в протоколі обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно до яких ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду в лікаря - нарколога.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, він містить пояснення ОСОБА_1 про те, що він «не згоден», проте з чим саме він не вказав.
Судом апеляційної інстанції досліджений відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції, відповідно до якого ОСОБА_1 інспектор поліції в присутності двох свідків пропонував проїхати до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, на що він відмовився від проходження огляду та водночас не зазначав підстави своєї відмови. Крім того, інспектор поліції роз'яснив ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доводи апелянта про відсутність в матеріалах провадження направлення водія на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я є непереконливими, оскільки він відмовився їхати до медичного закладу.
Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення, зокрема, стану наркотичного сп'яніння.
Відмова від такої вимоги є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані сп'яніння.
Оскільки ОСОБА_1 постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 03 липня 2018 року визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП як вчинення адміністративного правопорушення повторно протягом року.
Отже, ОСОБА_1 повинен був виконати вимоги інспектора патрульної поліції пройти огляд на стан сп'яніння. Не виконавши це, він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, про що судом першої інстанції зроблений правильний висновок.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника Одягайла А. В . в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 20 травня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р.Трясун