19 червня 2019 року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 357/15259/18
Номер провадження 22-ц/824/7949/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Саліхова В. В., Шахової О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Якушко Т. А.,
вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2019 року, постановлену під головуванням судді Орєхова О.І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрія Григоровича про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування та внесення змін до договору оренди, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про забезпечення позову
У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрія Григоровича про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування та внесення змін до договору оренди.
У лютому 2019 року ТОВ «Олійникова Слобода» звернулось із заявою про забезпечення позову, у якій просило вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, загальною площею 1,2824 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 ; земельну ділянку, загальною площею 1,2824 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 ; заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки, площею 1,2824 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та земельної ділянки, загальною площею 1,2824 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташовані на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області та належать на праві власності ОСОБА_1 .
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2019 року заяву ТОВ «Олійникова Слобода» про забезпечення позову задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони на відчуження земельної ділянки, загальною площею 1,2824 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 ; та земельної ділянки, загальною площею 1,2824 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , відмовлено у частині вимог про забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо вищевказаних земельних ділянок.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, 21 березня 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2019 року.
Апеляційну скаргу мотивував, зокрема тим, що предметом позову є право оренди на вищевказані земельні ділянки, а не право володіння ними Натомість, суд першої інстанції обмежив скаржника в праві вільного володіння земельними ділянками.
Скаржник зауважує, що положеннями Земельного кодексу України заборонено відчуження земель сільськогосподарського призначення, а землі, які є предметом спору, мають саме таке цільове призначення.
Вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки є перешкодою для здійснення господарської діяльності ТОВ Агрокомплекс «Узин», що на даний час є законним орендарем земельних ділянок.
Скаржник зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції не навів обставин, які б свідчили про наявність труднощів чи неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року поновлене скаржнику процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.
06 травня 2019 року на адресу суду надійшов відзив від ТОВ «Олійникова Слобода» з відповідними підтвердженнями його надсилання іншим учасникам справи, з якого зокрема вбачається наступне.
ОСОБА_1 в односторонньому порядку розірвав договір оренди землі, укладений з ТОВ «Олійникова Слобода», надіславши повідомлення про розірвання, на підставі якого державний реєстратор здійснив державну реєстрацію припинення права оренди останнього.
У подальшому між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» були укладені договори оренди, на підставі яких право оренди на спірні земельні ділянки було зареєстровано за ТОВ Агрокомплекс «Узин».
З метою захисту своїх прав ТОВ «Олійникова Слобода» звернулось до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації з вимогою про скасування зазначених рішень державного реєстратора.
Комісія, розглянувши скаргу, визнала її такою, що підлягає задоволенню в частині вимоги про скасування рішення державного реєстратора про припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку.
Наказом Міністерства юстиції України від 17 вересня 2018 року № 2984/5 скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» задоволено частково, скасовано рішення державного реєстратора про припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку. Разом з тим, неможливо виконати вищевказаний наказ та поновити запис про державну реєстрацію права оренди, оскільки 12 вересня 2018 року ОСОБА_1 розпочав процедуру поділу земельної ділянки, внаслідок якого запис про державну реєстрацію земельної ділянки та її кадастровий номер були скасовані, а відомості про земельну ділянку набули статусу архівних.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 травня 2019 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду в судове засідання з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні представник ТОВ «Олійнокова Слобода» - адвокат Грунський В. О. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість, а ухвалу суду - без змін.
ОСОБА_1. , Державний реєстратор Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь А. Г. та представник ТОВ Агрокомплекс «Узин» до суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення, у зв'язку з чим, керуючись положеннями ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглядати справу без їх участі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи представника позивача, який з'явився у судове засідання, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Так, частково задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами дійсно існує спір щодо земельних ділянок, а заявлений позивачем вид заходу забезпечення позову, а саме накладення арешту на земельні ділянки, передбачений нормами чинного законодавства та є доцільним в межах даної цивільної справи.
Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Статтею 149 ЦПК України визначено підстави для забезпечення позову, зокрема, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього кодексу заходів забезпечення позову.
Пунктом 2 вищевказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що незастосування даних заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
З виділених матеріалів вбачається, що між позивачем та відповідачами дійсно існує спір щодо земельної ділянки площею 1,2824 кв. м., кадастровий номер НОМЕР_1 та земельної ділянки площею 1,2824 кв. м., кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташовані на території Олійниково-Слобідськоїх сільської ради Білоцерківського району Київської області та належать ОСОБА_1 на праві власності.
З листа відділу Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та місті Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 17 вересня 2018 року вбачається, що згідно Національної кадастрової системи земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 була перенесена до архівного шару у зв'язку з її поділом та присвоєнням кадастрових номерів, а саме НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Таким чином, у результаті дій ОСОБА_1 земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 як об'єкт нерухомого майна була закрита, у результаті її поділу.
Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів в повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим наявні підстави для встановлення заборони на відчуження спірних земельних ділянок.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки є перешкодою для здійснення господарської діяльності ТОВ Агрокомплекс «Узин» не спростовують висновків суду першої інстанції на не впливають на законність судового рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 20 червня 2019 року.
Суддя-доповідач: І.М. Вербова
Судді: В.В. Саліхов
О. В. Шахова