справа № 362/547/18 головуючий у суді І інстанції Кравченко Л.М.
провадження № 22-ц/824/7512/19 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
20 червня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Фінагеєва В.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про допит свідків та приєднання доказів у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -
Київським апеляційним судом розглядається апеляційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить допитати в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також долучити до матеріалів справи витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року відкрито провадження у справі та надано учасникам справи строк для подачі заперечень щодо заявленого клопотання.
Однак, заперечення від позивача щодо заявлених клопотань до апеляційного суду не надходили.
Розглянувши клопотання відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є, зокрема, допит свідків.
Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
За таких обставин, показання свідків не матимуть значення для справи, оскільки вони не є належними доказами по справі.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції. У зв'язку з цим, відповідач був позбавлений права подати відповідне клопотання про приєднання до матеріалів справи витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про допит свідків та задоволення клопотання про приєднання до матеріалів справи надано відповідачем витягу.
Керуючись статтями 76, 90, 116, 367 ЦПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про приєднання доказів задовольнити.
Приєднати до матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, номер витягу 56112450.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про допит свідків у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Фінагеєв