19червня 2019 року м. Київ
Справа №377/22/19
Апеляційне провадження № 22-ц/824/9229/2019
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Славутицького міського суду Київської області ухваленого під головуванням судді Теремецької Н.Ф. 10 квітня 2019 року у м. Славутичі, повний текст рішення складено 10 квітня 2019 року, у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У січні 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором №б/н від 17 червня 2013 року в розмірі 37310,54 грн та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 17 червня 2013 року Банк надав відповідачу кредит у розмірі 8000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підписала заяву, чим підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на офіційному сайті банку, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Також умовами та правилами надання банківських послуг передбачено, що відповідач взяла на себе зобов'язання погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Однак в порушення договору відповідач зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим станом на 10 жовтня 2018 року утворилась заборгованість в загальній сумі 37310,54 грн, яка складається з наступного: 2118,39 грн - тіло кредиту; 6246,18 грн - нараховані відсотки за користування кредитом; 26693,09 грн - пеня; 500,00 грн - штраф (фіксована частка); 1752,88 грн - штраф (процентна складова).
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 10 квітня 2019 року позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 17 червня 2013 року у розмірі 3096,69 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 2118,39 грн, та відсотки за користування кредитом - 978,30 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 159, 44 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що з розрахунку заборгованості за договором №б/н від 17 червня 2013 року вбачається, що відповідач користувалася грошовими коштами у АТ КБ «ПриватБанк», але несвоєчасно погашала заборгованість, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 2118,39 грн, то стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в сумі 2118,39 грн та відсотки за користування кредитом в розмірі відповідно до ст. 1048 ЦК України на рівні облікової ставки Національного банку України - 978,30 грн, оскільки позивачем не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо відсотків за користування кредитом, пені, комісії та штрафу.
Не погодилось частково із вказаним рішення суду АТ КБ «ПриватБанк», представником подано апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що рішення в частині відмови у стягненні заборгованості щодо відсотків, пені та штрафів прийняте без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів та з порушенням норм процесуального і матеріального права. Зазначає, що відповідач факт отримання кредитних коштів не заперечувала, а лише надала контррозрахунок заборгованості за відсотками. Вказує на те, що відповідач пройшла ідентифікацію в АТ КБ «ПриватБанк» та підписала Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Тобто, з моменту підписання фізичною особою заяви, між банком та клієнтом був укладений кредитний договір в порядку ч.1 ст.634 ЦК України шляхом приєднання клієнта до запропонованого банку договору. Також вказує на те, що відповідач частково погашала заборгованість, тобто погодилась із розміром нарахованих відсотків, пені та штрафів.
На підставі викладеного просить змінити рішення суду першої інстанції, скасувавши його в частині незадоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками, пенею і штрафами та в цій частині ухвалити нове судове рішення, стягнувши заборгованість по відсоткам, пені та штрафах в повному розмірі, в іншій частині рішення залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В порядку ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_1 17 червня 2013 року була підписана Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, згідно якої вона виявила бажання оформити на своє ім'я платіжну картку, проте не зазначено яку саме картку вона бажає оформити, та в графі «Бажаний кредитний ліміт на платіжну картку кредитка «Універсальна»/GOLD дані відсутні. Також відсутні дані про отримання пам'ятки клієнта, яка містить, в тому числі, Тарифи та умови обслуговування. /а.с.9/.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» вказує на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 17 червня 2013 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 8000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак в порушення договору відповідач зобов'язання не виконала, тому станом на 10 жовтня 2018 року утворилась заборгованість яка підтверджується розрахунком заборгованості /а.с.6, 7,8/.
Представником відповідача, 04 квітня 2019 року, до суду першої інстанції подано заяву про приєднання письмових доказів, а саме розрахунок відсотків, розмір яких визначається на рівні облікової ставки Національного банку України, за період з 27 листопада 2015 року по 10 жовтня 2018 року /а.с.73-77/.
Таким чином стороною відповідача фактично визнані обставини отримання картки та отримання кредиту в визначеному позивачем розмірі та неповне погашення заборгованості.
Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В порядку ч. 2, ч. 4 та ч. 8 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
В силу ч.3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З наведених обставин справи вбачається, що між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг шляхом приєднання відповідача до запропонованих позивачем умов і правил. Разом з тим, наявні в матеріалах справи Умови та правила надання банківських послуг стосуються всього спектру фінансових послуг, що надавалися банком, у тому числі платіжних карт, вкладних операцій, кредитних карт, але не мають підпису позичальника та не зазначено період їх дії.
Анкета-заява від 17 червня 2013 року містить лише анкетні дані відповідача та контактну інформацію. Проте не зазначено яку саме картку вона бажає оформити, не встановлено кредитний ліміт, із зазначеної заяви не вбачається що банком відкрито картковий рахунок на ім'я відповідача та номер карткового рахунку, також не вбачається з якими саме Правилами надання банківських послуг ознайомилась відповідач. Проте відповідачем визнані обставини отримання платіжної картки, суми кредиту, та заборгованість у розмірі 2118,39 грн. А тому вказана сума обґрунтовано стягнута з відповідача на користь позивача судом першої інстанції.
При пред'явленні позову банком наданий витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», у якій містяться умови щодо пільгового періоду, базової процентної ставки, неустойки для наступних видів кредитних карт: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»; «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»; «Універсальна CONTRAKT»; «Універсальна GOLD» /а.с.10/.
Використання наведених Тарифів є можливим лише за умови, що в Анкеті-заяві зазначено про те, яку конкретно карту отримав позичальник, інакше втрачається зв'язок між тарифами та умовами кредитування, які були обрані позичальником, та виходячи з чого має орієнтуватися суд під час розгляду справи.
Слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що в договорі не встановлено розмір процентів за користування кредитом. А тому судом першої інстанції обґрунтовано застосовано положення ст.1048 ЦК України та визначено розмір процентів за користування кредитом на рівні облікової ставки Національного банку України, що становить 978, 30 грн.
Таким чином доводи апеляційної скарги про визначення розміру процентів не знайшли свого підтвердження. До того ж, а ні в позовній заяві, а ні в апеляційній скарзі позивачем не вказується пункт договору, та розмір відсотків, що був погоджений сторонами. У наданому суду розрахунку застосовуються різні відсоткові ставки: 3,5%; 27,6%; 32,4%; 42% /а.с.6, 7/, що не можна визнати обґрунтованим. Крім цього, з умов укладення договору не вбачається строк його дії, що унеможливлює визначення періоду нарахування відсотків за користування кредитом. Розмір пені зазначений позивачем також не підтверджується належними доказами тому підстав для її стягнення, в розмірі заявленому в позові, не вбачається. Вимоги по ст. 625 ЦК України позивачем заявлені не були.
Доводи позивача стосовно стягнення заборгованості за відсотками, пенею і штрафами є необгруновані та недоведені з огляду на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження погодження сторонами розміру процентів та штрафних санкцій, передбачених за несвоєчасне погашення кредиту, а також доказів на підтвердження, що саме надані позивачем Умови та правила є складовою частиною укладеного договору між сторонами. Таким чином у суду, відсутні підстави для зміни нарахованих процентів за користування кредитом встановлених на рівні облікової ставки Національного банку України, а також стягнення пені та штрафів з відповідача.
РішенняСлавутицького міського суду Київської області від 10 квітня 2019 року в частині задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту сторонами не оскаржується, а тому у даному апеляційному провадженні рішення суду в цій частині не переглядається, та не є предметом апеляційного розгляду.
Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду не спростовують, рішення суду першої інстанції ухвалено при дотриманні норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.
Рішення Славутицького міського суду Київської області від 10 квітня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: А.М. Андрієнко
Н.В. Поліщук