справа № 761/21086/18 Головуючий у 1-й інстанції суддя: Мальцева Д.О.
18 червня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Саліхова В.В.
суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.,
секретаря судового засідання: Дячук І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Міністерства охорони здоров'я України про скасування наказу №85 від 03 травня 2018 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності,
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Міністерства охорони здоров'я України та просив скасувати наказ головного лікаря НДСЛ «Охматдит» № 85 від 03.05.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» у частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 704, 80 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2019 року відмовлено у задоволенні позову.
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6447/2019
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального права, без дотримання норм процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що позивач протягом 28 років здійснює свою діяльність у галузі дитячої гематології, не мав жодного дисциплінарного стягнення, а навпаки мав тільки відзнаки. Також позивач має 14-ти річний досвід успішної роботи на посаді завідувача ним же створеного відділення ТКМ та ІМДХТ Центру ДОГ і ТКМ, яке перше розпочало та єдине в Україні успішно виконувало трансплантацію кісткового мозку від донорів з результатами цілком спів ставними зі світовими. Зазначає, що позивачем, виконання положень Посадової інструкції відбувалось належним чином та в повному обсязі, з врахуванням Конвенції про права дитини, забезпечувалась дитина найбільш ефективним і безпечним лікуванням з існуючих на сьогоднішній день. Звертає увагу на те, що Наказ №112 від 08.09.2017 взагалі не має відношення до ОСОБА_1 , оскільки відповідальність за його виконання покладено на завідувача Центром ДОГ і ТКМ ОСОБА_2 та старшу медсестру Центру ОСОБА_3 .
Зазначає, що позивач перебував у відпустці в період з 03.07.2017 по 02.08.2017, з 02.01.2018 по 12.01.2018, з 23.04.2018 по 27.04.2018 та формування потреби в лікарських засобах може охоплюватись коротким проміжком часу. Вказує, що пояснювальні записки не містять будь-яких фактичних підтверджень та не могли стати підставою для прийняття комісією Висновку про результати службового розслідування. Зазначає, що оскаржуваний наказ не містить вказівки на конкретні порушення позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу Головний лікар Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Зазначив, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 покладених на нього трудових обов'язків було порушено гарантоване державою право пацієнтів на безоплатне отримання лікарських засобів, які були наявні на аптечному складі лікарні. Вказав, що відповідачем порушено не тільки трудову дисципліну, а й гарантовані Конституцією України, Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» права тяжко хворих дітей на безоплатне отримання лікарських засобів.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній та просили останню задовольнити.
Представники Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» - Бут М.О., Криливець Є.С., Ларін В.В. заперечували проти апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання не підлягає задоволенню.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави, які б підтверджували незаконність оскаржуваного Наказу чи спростовували б висновки комісії із розслідування.
З таким висновком суду погоджується колегія суддів, враховуючи наступне.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_1 працював на посаді завідуючого відділенням трансплантації кісткового мозку та інтенсивної мегадозової хіміотерапії Центру дитячої онкогематології і трансплантації кісткового мозку Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Міністерства охорони здоров'я України.
Відповідно до Посадової інструкції Завідувача відділення ТКМ та ІМДХТ Центру ДОГ і ТКМ НДСЛ «Охматдит» МОЗ України, код (КП 1229.5), затвердженої головним лікарем НДСЛ «Охматдит» МОЗ України від 22.01.2018 (далі по тексту - Посадова інструкція), завідувач відділення, зокрема: організовує лікувально-профілактичну та адміністративно-господарську діяльність відділення, співпрацює з іншими підрозділами НДСЛ «Охматдит» МОЗ України (п. 2.2.); забезпечує своєчасне отримання та зберігання лікарських засобів, медичного оснащення, засобів догляду за хворими (п. 2.6.); забезпечує високий рівень виконавчої дисципліни та оптимальний режим роботи відділення (п. 2.14.); несе відповідальність за виконання розпоряджень головного лікаря та завідувача Центру ДОГ і ТКМ, вимог терапевтичних протоколів та відповідних офіційних документів (т. 1, а. с. 37-40).
Так, Наказом головного лікаря НДСЛ «Охматдит» МОЗ України №112 від 08.09.2017 року «Про розміщення інформаційних стендів по стаціонарних структурних підрозділах НДСЛ «Охматдит» МОЗ України» було наказано у місячний термін оформити інформаційні стенди у відповідних приміщеннях/корпусах лікарні.
Відповідальними особами за оприлюднення та щотижневе оновлення інформації щодо наявності лікарських засобів, витратних матеріалів, медичних виробів та харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, отриманих за кошти державного бюджету, благодійної діяльності і гуманітарної допомоги призначено завідувачів та старших медичних сестер Центрів/відділень.
Наказано продовжити розміщення на офіційному сайті Лікарні інформації про залишки лікарських засобів та виробів медичного призначення на складі НДСЛ «Охматдит» (оновлюється щомісячно) (т. 1, а. с. 41-42).
Наказом головного лікаря НДСЛ «Охматдит» №121 від 03.10.2017 року затверджено порядок визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення в НДСЛ «Охматдит» МОЗ України (т. 1, а. с. 47-48).
Згідно з Порядком, потреба в закупівлі лікарських засобів складається завідувачем структурного підрозділу, виходячи з фактичного обсягу їх споживання за минулий період (місяці/роки), дефіциту лікарських засобів в цьому періоді (якщо такий був), номенклатури лікарських засобів з вказівкою непатентованої міжнародної назви препарату, торгової назви, форми лікарського засобу, дозування, кількості, протоколу лікування, з урахуванням залишків лікарських засобів у структурному підрозділі, введення в дію нових методик лікування та профільних ліжок тощо згідно діючого законодавства.
Завідувач Центру/відділення узагальнює зібрану структурними підрозділами потребу в лікарських засобах по Центру/відділенню (якщо такі структурні підрозділи є в структурі Центру/відділення) узгоджує її із заступником головного лікаря згідно профілю, подає на підпис головному лікарю та передає в економічний відділ лікарні для зведення потреби у лікарських засобах по лікарні.
При цьому, вказаним Наказом також визначено, що особа, яка складає потребу чи замовлення структурного підрозділу лікарні у лікарських засобах, ВМП, реагенах тощо, у разі допущення зловживання та/або свідомого перевищення (недоврахування) кількісної потреби у лікарському засобі, виробі медичного призначення, реагені тощо несе відповідальність згідно чинного законодавства України.
Судом встановлено, що Розрахункова потреба (номенклатура) в лікарських засобах на 2018 рік відділення ТКМ і ІМДХТ відповідно до Національного переліку основних лікарських засобів підписана заступником головного лікаря ОСОБА_5, в.о. завідувача відділення ОСОБА_7, старшою медсестрою відділення ОСОБА_18, та погоджена головним лікарем НДСЛ «Охматдит» МОЗ України ОСОБА_17
Встановлено, що ОСОБА_1 перебував у відпустці в період: з 03.07.2017 по 02.08.2017, обов'язки завідуючого відділенням виконувала ОСОБА_7 Наказ головного лікаря від 21.06.2017 № 185-к/; з 02.01.2018 по 12.01.2018, обов'язки завідуючого відділенням виконувала ОСОБА_7 /Наказ головного лікаря від 29.12.2017 № 405-к/; з 23.04.2018 по 27.04.2018 обов'язки завідуючого відділенням виконувала ОСОБА_8 /Наказ головного лікаря від 18.04.2018 № 114-к/.
При цьому, відповідно до Наказу НДСЛ «Охматдит» №121 від 03.10.2017, визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення складається завідувачем структурного підрозділу, виходячи з фактичного обсягу їх споживання за минулий період (місяці/роки), а також після узагальнення зібраної структурними підрозділами потреби в лікарських засобах.
Тобто, формування потреби в лікарських засобах є тривалим процесом, який включає в себе декілька етапів, в тому числі аналітичної роботи, а тому не може охоплюватись коротким проміжком часу.
Відповідно до Витягу з протоколу щотижневої наради головного лікаря з адміністрацією лікарні (згідно з наказом НДСЛ «Охматдит» від 28.02.2018 № 35), доручено в.о. заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_10 до кінця робочого дня 19.04.2018 отримати пояснення від завідуючого Центру ДОГіТКМ ОСОБА_2 та завідувача відділенням ТКМіІМХТ ОСОБА_1 стосовно наступних питань: чому не були замовлені лікарські засоби з національного переліку на закупівлю, яку здійснює лікарня? чому препарати, що є на аптечному складі лікарні, подані батьками «на закупівлю»?
ОСОБА_1 . з Витягом протоколу ознайомлений. З приводу вказаного доручення надав відповідне роз'яснення (т. 1, а. с. 28-33).
26.04.2018 Наказом головного лікарня НДСЛ «Охматдит» МОЗ України № 82 «Про проведення службового розслідування», створено комісію з проведення службового розслідування щодо виявлення можливого факту дисциплінарного порушення, в тому числі позивачем під час виконання своїх посадових обов'язків та перевірки фактів та з'ясування всіх обставин, викладених у роз'яснювальних записках завідуючого Центру ДОГ і ТКМ ОСОБА_2 та завідуючого відділенням ТКМ і ІМДХТ Центру ДОГ і ТКМ ОСОБА_1 , поданих на виконання доручень в.о. заступника головного лікаря з медичних питань ОСОБА_10 (т. 1, а. с. 70).
Вказаним Наказом Голову комісії зобов'язано подати за результатами проведеного службового розслідування відповідний висновок.
Наказом затверджено склад комісії: ОСОБА_10 - в.о. заступника головного лікаря з медичних питань (голова комісії), ОСОБА_11 . - заступник головного лікаря з розвитку лікарні, ОСОБА_12 - завідуюча відділенням онкогематології Центру ДОГ і ТКМ, ОСОБА_13 - начальник відділу кадрів, ОСОБА_14 - юрисконсульт І категорії (т. 1, а. с. 71).
Висновком про результати службового розслідування встановлено, що 16.04.2018 заступником головного лікаря з медичної частини ОСОБА_15 на підставі отриманої інформації було проведено бесіду з батьками дітей, що лікуються у відділенні ТКМ та ІМДХТ Центру ДОГ і ТКМ.
Встановлено, що:
- батьки не знають про наявність лікарських засобів, що прописані їхнім дітям на аптечному складі лікарні та закуповують їх за власні кошти;
- із отриманих пояснень завідуючого Центру ДОГ і ТКМ ОСОБА_2 та завідуючого відділенням ТКМ та ІМДХТ Центру ДОГ і ТКМ ОСОБА_1 , а також на підставі Наказу головного лікаря НДСЛ «Охматдит» МОЗ України від 03.10.2017 № 121 «Про затвердження порядків визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення в НДСЛ «Охматдит» МОЗ України», Наказу головного лікаря НДСЛ «Охматдит» МОЗ України від 08.09.2017 № 112 «Про розміщення інформаційних стендів по стаціонарних структурних підрозділах НДСЛ МОЗ України», що позивачем на 2018 рік не врахована 100%-на потреба у лікарських засобах, згідно Національного переліку основних лікарських засобів, а завідуючим Центру ДОГ і ТКМ ОСОБА_2 не проконтрольовано дії підлеглого щодо оприлюднення та щотижневого оновлення інформації щодо наявності безкоштовних лікарських засобів, витратних матеріалів, тощо на стендах Центру ДОГ і ТКМ.
За результатами проведеного службового розслідування комісією прийнято рішення про притягнення позивача в тому числі до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.
У висновку міститься рекомендація щодо позбавлення премії ОСОБА_1 на час дії догани та незастосування протягом року заходів заохочення до останнього.
При обранні виду стягнення комісія враховувала ступінь тяжкості вчинення проступку, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу позивача (т. 1, а. с. 60-62).
При цьому, відповідно до Положення про преміювання працівників лікарні, нарахування премії не проводиться, зокрема, у випадку наявності дисциплінарних стягнень відображених в наказах по лікарні, які діють протягом року (п. 1 Розділу VI Положення про преміювання).
На підставі вказаного Висновку 03.05.2018 головним лікарем Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Міністерства охорони здоров'я України ОСОБА_17 прийнято Наказ № 85 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», позивачу оголошено догану. Крім того, в наказі міститься вказівка щодо позбавлення повністю премії позивача на період дії догани, відповідно до умов преміювання лікарні, а також вказівка не застосовувати до позивача згідно із ст. 151 КЗпП України, протягом року з часу оголошення догани заходів заохочення (т. 1, а. с. 4-5).
З Наказом позивач ознайомлений 03.05.2018.
Позивач вказує, що на час формування потреби на закупівлю лікарських засобів, перебував у відпустці, а отже, не повинен нести відповідальність за неврахування 100% потреби у лікарських засобах, згідно Національного переліку основних лікарських засобів.
Враховуючи вищевикладене, звернувся до суду із відповідним позовом.
Відповідно до положень ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, із яким укладено трудовий договір.
Статтею 29 КЗпП України на власника (уповноваженого ним органу) покладено обов'язок щодо роз'яснення працівникові до початку його роботи прав та обов'язків, інформування щодо умов праці. Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст. 31 КЗпП України).
Згідно із ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Відповідно до вимог ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Порушенням трудової дисципліни може бути невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків, недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку чи умов колективного договору.
Наказ роботодавця про застосування стягнення має містити мотивувальну частину з точним та обґрунтованим характером порушення трудової дисципліни. Наказ про застосування до працівника стягнення не може містити стягнень, не передбачених ст. 147 КЗпПУкраїни.
Частиною 1 ст. 147-1 КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Стаття 149 КЗпП України передбачає порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівникам.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Перш ніж винести працівникові догану роботодавець повинен отримати від нього письмові пояснення з приводу вчиненого дисциплінарного правопорушення. Якщо на підставі такого пояснення працівника роботодавець дійде висновку, що дисциплінарний проступок дійсно мав місце і відсутні будь-які обставини, які можна було б вважати такими, що виключають притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, то роботодавець видає наказ (розпорядження) про застосування дисциплінарного стягнення.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до Витягу з протоколу щотижневої наради головного лікаря з адміністрацією лікарні (згідно з наказом НДСЛ «Охматдит» від 28.02.2018 № 35), доручено в.о. заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_10 до кінця робочого дня 19.04.2018 отримати пояснення від завідуючого Центру ДОГіТКМ ОСОБА_2 та завідувача відділенням ТКМіІМХТ ОСОБА_1 стосовно наступних питань: чому не були замовлені лікарські засоби з національного переліку на закупівлю, яку здійснює лікарня? чому препарати, що є на аптечному складі лікарні, подані батьками «на закупівлю»?
ОСОБА_1 з Витягом протоколу ознайомлений. З приводу вказаного доручення надав відповідне роз'яснення.
26.04.2018 Наказом головного лікарня НДСЛ «Охматдит» МОЗ України № 82 «Про проведення службового розслідування», створено комісію з проведення службового розслідування щодо виявлення можливого факту дисциплінарного порушення, в тому числі позивачем під час виконання своїх посадових обов'язків та перевірки фактів та з'ясування всіх обставин, викладених у роз'яснювальних записках завідуючого Центру ДОГ і ТКМ ОСОБА_2 та завідуючого відділенням ТКМ і ІМДХТ Центру ДОГ і ТКМ ОСОБА_1 , поданих на виконання доручень в.о. заступника головного лікаря з медичних питань ОСОБА_10
Вказаним Наказом Голову комісії зобов'язано подати за результатами проведеного службового розслідування відповідний висновок.
Наказом затверджено склад комісії: ОСОБА_10 - в.о. заступника головного лікаря з медичних питань (голова комісії), ОСОБА_11 - заступник головного лікаря з розвитку лікарні, ОСОБА_12 - завідуюча відділенням онкогематології Центру ДОГ і ТКМ, ОСОБА_13 - начальник відділу кадрів, ОСОБА_14 - юрисконсульт І категорії.
Висновком про результати службового розслідування в тому числі встановлено, що
- батьки не знають про наявність лікарських засобів, що прописані їхнім дітям на аптечному складі лікарні та закуповують їх за власні кошти;
На підставі вказаного Висновку 03.05.2018 головним лікарем Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Міністерства охорони здоров'я України ОСОБА_17 прийнято Наказ № 85 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», ОСОБА_1 оголошено догану.
Приводом для застосування до ОСОБА_1 догани стало порушення Наказу головного лікаря НДСЛ «Охматдит» МОЗ України від 03.10.2017 № 121 «Про затвердження порядків визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення в НДСЛ «Охматдит» МОЗ України», Наказу головного лікаря НДСЛ «Охматдит» МОЗ України від 08.09.2017 № 112 «Про розміщення інформаційних стендів по стаціонарних структурних підрозділах НДСЛ МОЗ України», а саме неврахування позивачем на 2018 рік100% - ної потреби у лікарських засобах, та бездіяльність в частині оприлюднення та щотижневого оновлення інформації щодо наявності безкоштовних лікарських засобів, витратних матеріалів, тощо на стендах Центру ДОГ і ТКМ.
Відповідно до пункту 2.2 та пункту 2.6 посадової інструкції, завідувач відділення був зобов'язаний: організовувати лікувально-профілактичну та адміністративно-господарську діяльність відділення, співпрацювати з іншими підрозділами НДСЛ «Охматдит» МОЗ України (пункту 2.2); забезпечувати своєчасне отримання та зберігання лікарських засобів, медичного оснащення, засобів догляду за хворими (пункт 2.6).
Відповідно до ч. 3 ст. 97 КЗпП України, конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 151 КЗпП України,протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
У оскаржуваному наказі міститься вказівка щодо позбавлення повністю премії ОСОБА_1 на період дії догани, відповідно до умов преміювання лікарні, а також вказівка не застосовувати до позивача згідно із ст. 151 КЗпП України, протягом року з часу оголошення догани заходів заохочення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про те, що Національною дитячою спеціалізованою лікарнею «Охматдит» Міністерства охорони здоров'я Українидодержані передбачені статями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, строк застосування дисциплінарного стягнення не закінчився, за вказаний проступок до позивача дисциплінарне стягнення не застосовувалось раніше, при призначенні дисциплінарного стягнення у вигляді догани відповідачем враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота позивачаправильними.
Посилання в апеляційній скарзі на забезпечення позивачем дітей найбільш ефективним і безпечним лікуванням з існуючих на сьогоднішній день не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 1Постанови КМУ від 12 серпня 2015 року № 647 «Про затвердження Положення про Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками» (далі - Постанова № 647), Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров'я, який реалізує державну політику у сферах контролю якості та безпеки лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів (далі - лікарські засоби), медичної техніки і виробів медичного призначення (далі - медичні вироби), та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу.
У відповідності до пункту третього Постанови № 647, основними завданнями Держлікслужби є: реалізація державної політики у сферах контролю якості та безпеки лікарських засобів, медичних виробів та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, а також внесення Міністрові охорони здоров'я пропозицій щодо формування державної політики у зазначених сферах; ліцензування господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; тощо.
Отже, саме Держлікслужба має право визначати ефективність і безпечність лікарських засобів.
Відсутні дані про те, що ОСОБА_1 подавались будь-які звернення до Держлікслужби щодонеефективності та небезпечності лікарських засобів.
Доводи апеляційної скарги про те, що адміністрацією лікарні нічого не було зроблено, щоб створити умови, які дозволили б відділенню забезпечити ургентний запас препаратів, які потребують особливих умов зберігання та займають багато місця, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Згідно пунктів 2.2., 2.3., 2.6., 2.20. посадової інструкції, ОСОБА_1 зобов'язаний організовувати лікувально-профілактичну та адміністративно-господарську діяльність підзвітного відділення, співпрацювати з іншими підрозділами лікарні (у тому числі лікарським складом лікарні); забезпечувати надання якісної медичної допомоги дитячому населенню; забезпечувати своєчасне отримання та зберігання лікарських засобів, здійснювати контроль за обігом лікарських засобів у відділенні.
Наказом відповідача №112 від 08.09.2017 «Про розміщення інформаційних стендів по стаціонарних структурних підрозділах НДСЛ «Охматдит» МОЗ України» було наказано у місячний термін оформити інформаційні стенди у відповідних приміщеннях/корпусах лікарні.
Відповідальними особами за оприлюднення та щотижневе оновлення інформації щодо наявності лікарських засобів, витратних матеріалів, медичних виробів та харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, отриманих за кошти державного бюджету, благодійної діяльності і гуманітарної допомоги призначено завідувачів та старших медичних сестер Центрів/відділень, згідно із списком.
Відповідальним особам було необхідно забезпечити оприлюднення інформації щодо наявності в Центрах/відділеннях лікарських засобів, виробів медичного призначення та харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання.
Отже, інформаційний стенд із списками безкоштовних ліків, згідно профілю відділення та структури лікарні, повинен бути розміщений перед дверима кожного відділення, для того щоб батьки бачили та були поінформовані.
Таким чином, ОСОБА_1 повинен нести відповідальність за порушення ним Наказу№ 112 від 08.09.2017 «Про розміщення інформаційних стендів по стаціонарних підрозділах НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України».
Посилання ОСОБА_1 на те, що він не був ознайомлений із висновком комісії є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, відповідачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 58-59 ЦПК України на підтвердження своїх вимог.
Отже, вимоги апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374-375, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 20.06.2019.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: І.М. Вербова
О.В. Шахова