ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
20 червня 2019 року № 826/6828/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовомОб'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок»
до проДержавної архітектурно-будівельної інспекції України скасування постанови від 14.04.2016р.,
Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач) про:
- скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 14.04.2016р. №91/16/10/26-25/1404/02/4.
Ухвалою суду від 11.05.2016р. (суддя Аблов Є.В.) відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 15.11.2017р. відповідно до Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017р. №4489 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», справу №826/6828/16 прийнято до провадження судді Амельохіна В.В.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийняття оскаржуваної постанови, оскільки вона прийнята з порушення строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав правомірності вчинених оскаржуваної постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва.
31 березня 2016 року за результатами проведеної головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурного будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Пустовойтенком М.О. позапланової перевірки Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - об'єкта будівництва: Реконструкція будівлі на вул. Хрещатик, 16 у Шевченківському районі м. Києва, складено акт, в якому зафіксовані порушення: нежилий будинок на вул. Хрещатик, 16, літера А, загальною площею 3109,8 кв.м. знаходиться у колективній власності Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.04.2015, індексний номер витягу - 37065040). Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» виконано обстеження технічного стану несучих конструкцій адміністративної будівлі на вул. Хрещатик, 16 (акт обстеження від 03.03.2014 № 184/10) під час якого встановлено, що внаслідок дії високих температур та гасіння пожежі були пошкоджені несучі та огороджувальні конструкції будівлі, приміщення будівлі непридатні для нормальної експлуатації. У висновках акту обстеження зазначено, що для приведення в належний технічний стан приміщень будівлі необхідно проведення комплексу ремонтно-відновлювальних робіт. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 у справі № 910/4532/15-г за позовом Київської міської ради до Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок», Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолекс», Господарського управління Київської міської ради профспілок, Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Жил-Пром», треті особи: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - Рішення) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 встановлено, що 01.07.2014 року між Господарським управлінням Київської міської ради профспілок (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Жил-Пром» (генпідрядник) було укладено договір генерального підряду № 100/04, за умовами якого генпідрядник за завданням замовника зобов'язується виконати і здати роботи на об'єкті будівництва: нежиле приміщення (офісний будинок Київської міської ради профспілок), розташоване на вул. Хрещатик, 16.
У рішенні зазначено, що поясненнями сторін в судовому засіданні, довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Жил-Пром» та актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року, підтверджується факт виконання будівельних робіт за вищевказаним договором ТОВ «Буд-Жил-Пром». Також підтверджено факт надбудови двох поверхів над адміністративною спорудою. Судом встановлено, що об'єкт будівництва є об'єктом підвищеної небезпеки та відноситься до IV категорії складності.
Також встановлено, що будівельні роботи виконувались без дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Рішенням зобов'язано Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» знести самочинне будівництво у вигляді надбудови двох поверхів над адміністративною спорудою за адресою: вул. Хрещатик, 16 у Шевченківському районі міста Києва.
Відповідно до технічного паспорту на громадський будинок нежитлову будівлю літ. «А» на вул. Хрещатик, 16, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 04.03.2016, будівля самочинно реконструйована з надбудовою 9, 10, 11, 12 поверхів.
Відповідно до договору оренди нерухомого майна від 30.04.2015р. Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» передало в оренду ТОВ «Комерційна фірма «Факультет» нежитлові приміщення, що знаходяться у підвалі, на 1, частково на 2, 5, 6, 7, 8 поверхах нежилого будинку, площею 2485,5 м на вул. Хрещатик, 16 у Шевченківському районі міста Києва.
14 квітня 2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві прийнято постанову №91/16/10/26-25/1404/02/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 509 860,00грн.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 10 Закону України від 20.05.1999 № 687-XІV "Про архітектурну діяльність" (на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Згідно статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 3038-VІ) (на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону № 3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється "Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (надалі Порядок №553) (на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до п. 1, 2, 3 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції. ( п. 5 Порядку №553).
За змістом ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 41) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;;7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;
перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п.7 Порядку №553).
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (п.16, п.18 Порядку №553).
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п.17,п.19,п.20 Порядку №553).
Відповідно до п. 21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Відповідно до абз. 2 пункту 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах ІV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою №91/16/10/26-25/1404/02/4 від 14.04.2016р. Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем з порушенням норм статті 250 Господарського кодексу України накладено на Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» адміністративно-господарські санкції, оскільки про порушення позивачем норм абз. 2 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» відповідач знав ще 22.10.2014р., коли скасував реєстрацію декларації №083142060559 від 25.07.2014р. про початок виконання будівельних робіт в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 16 .
Однак, з даними твердженнями позивача суд не погоджується з тих підстав, що пунктом 11 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.
Під час розгляду справи судом не встановлено порушення відповідачем строку накладення на Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» штрафних санкцій, визначених абз. 2 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», оскільки відповідачем 22.10.2014р. виявлено порушення позивачем норм містобудівного законодавства, яке тривало на момент застосування штрафу - 14.04.2016р.
Суд також не приймає до уваги доводи позивача, що об'єкт будівництва: «Реконструкція будівлі на вул. Хрещатик, 16 у Шевченківському районі м. Києва» не відноситься до ІV категорії складності, оскільки дані факти були встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 у справі № 910/4532/15-г, яке набрало законної сили.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Щодо тверджень позивача, що він не є суб'єктом містобудування на якого може бути накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд також їх до уваги не приймає, оскільки вказані обставини були встановлені судовим рішенням у справі №826/6819/16 за позовом Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» до ДАБІ України про скасування постанови № 91/16/10-26-26/1404/02/6 від 14.04.2016, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено та яке набрало законної сили 04.11.2018р.
Таким чином, в задоволенні позовних вимог Об'єднанню профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» має бути відмовлено повністю.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Об'єднанню профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 16, код ЄДРПОУ 02670408) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Амельохін