20 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/227/19
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Нагірняк М.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання провести з 01.10.2018року донарахування призначеної пенсії з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого проводяться нарахування, суми грошової допомоги при звільненні, суми грошової допомоги на оздоровлення, суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з березня по вересень 2018року.
Ухвалою суду від 16.01.2019року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 12.02.2019року за клопотанням представника Відповідача було зупинено провадження в даній справі.
Ухвалою суду від 07.05.2019року провадження в даній справі було поновлено.
Ухвалою суду від 21.05.2019року позовну заяву було залишено без руху та надано Позивачу строк для усунення виявлених її недоліків.
28.05.2019року на адресу суду надійшла заява Позивача про усунення недоліків позовної зави та сама уточнена позовна заява. Така позовна заява судом прийнята до розгляду і продовжено судовий розгляд у справі в порядку письмового провадження.
Як зазначає Позивач, він є пенсіонером Збройних сил України, якому з 01.10.2018року пенсія призначена відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та враховуючи суми його грошового забезпечення за останні 7 місяців служби. На думку Позивача, при призначенні в жовтні 2018року пенсії Позивачу безпідставно до складу його додаткових видів грошового забезпечення не було включено суми грошової допомоги при звільненні, суми грошової допомоги на оздоровлення, суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з березня по вересень 2018року.
Вказані види додаткового грошового забезпечення не були зазначені в довідці про грошове забезпечення Позивача, на підставі якої в жовтні 2018року нараховувалася пенсія, а тому Позивач звернувся до Відповідача з проханням провести перерахунок пенсії та надав довідку №7693 від 14.11.2018року про додаткові види грошового забезпечення. На думку Позивача, Відповідач безпідставно та без врахування позицій Верховного Суду України відмовив Позивачу в проведенні перерахунку призначеної пенсії.
Представник Відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у відзиві проти позову зазначає, що Позивачу в жовтні 2018року призначена пенсія у повній відповідності до вимог ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Розмір такої пенсії був зумовлений грошовим атестатом та довідкою №6814 від 01.10.2018року про розмір грошового забезпечення Позивача, виданої Житомирським обласним військовим комісаріатом.
На думку представника Відповідача, при визначенні розміру пенсії для осіб, що звільнені з військової служби після 01.03.2018року, не враховуються суми, що були виплачені в місяці звільнення та після звільнення. Суми грошової допомоги на оздоровлення, суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та щомісячної додаткової грошової винагороди за лютий 2018року не підлягають включенню до суми грошового забезпечення військовослужбовців, з яких нараховується пенсія. З цих підстав, на думку представника Відповідача, Позивачу правомірно відмовлено в такому перерахунку пенсії, про що Позивачу було письмово роз'яснено на його звернення.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Збройних силах України, в тому числі щодо порядку перерахунку таких пенсій, регулюються правовими нормами Закону України від 9 квітня 1992 pоку N2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон N 2262-XII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є пенсіонером, якому з 01.10.2018року пенсія призначена як військовослужбовцеві Збройних Сил України відповідно до положень цього ж Закону N 2262-XII та враховуючи суми його грошового забезпечення, що підлягає врахуванню для призначення пенсії, після 01.03.2018року.
Сторонами визнається, що при визначенні розміру пенсії Позивача до складу його додаткових видів грошового забезпечення не було включено суми грошової допомоги на оздоровлення, суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та щомісячної додаткової грошової винагороди.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідно до довідки №7693 від 14.11.2018року, виданої Житомирським обласним військовим комісаріатом (за останнім місцем служби), Позивачу в березні 2018року було виплачено 3237,57грн. щомісячної додаткової грошової винагороди за лютий 2018року, у вересні 2018року було виплачено 9654,15грн. грошової допомоги на оздоровлення та 9654,15грн. матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (а.с.14).
Суть спору між сторонами в даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності права Позивача на включення до складу його грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, саме 3237,57грн. щомісячної додаткової грошової винагороди за лютий 2018року, у вересні 2018року було виплачено 9654,15грн. грошової допомоги на оздоровлення та 9654,15грн. матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Позивач вважає, що із вказаних 3237,57грн. щомісячної додаткової грошової винагороди за лютий 2018року, у вересні 2018року було виплачено 9654,15грн. грошової допомоги на оздоровлення та 9654,15грн. матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань було нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок, а тому вказані кошти підлягають включенню до складу його грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія.
Такі доводи Позивача не узгоджуються із вимогами чинного законодавства з огляду на таке.
Безспірно, відповідно до вимог ст.10 Закону N 2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, до яких відноситься також Позивач, здійснюються органами Пенсійного фонду України, до яких відноситься Відповідач.
Як зазначено в частині третій ст.43 Закону N 2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суд визнає та не заперечується сторонами, що в розумінні вимог пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (надалі - Порядок N 393) ( із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. N 103) для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, з 1 березня 2018 р. та пізніше розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням починаючи з 1 березня 2018 р. на кількість таких місяців.
Саме у відповідності до вказаних правових норм Позивачу, як особі, що звільнена з військової служби після 1 березня 2018року (30.09.2018року) Відповідачем був визначний розмір пенсійних виплат відповідно до положень Закону N 2262-XII.
Суд вважає безпідставними доводи Позивача щодо необхідності включення до складу такого грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, 3237,57грн. щомісячної додаткової грошової винагороди за лютий 2018року, виплаченої в березні 2018року, з огляду на таке.
Зазначена Позивачем щомісячна додаткова грошова винагорода була передбачена і виплачувалася згідно вимог постанови КМ України від 22 вересня 2010 р. N 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій". Разом з тим, вказана постанова втратила чинність з 01.03.2018року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року N 704.
Тобто, з 01.03.2018року виплата такої щомісячної додаткової грошової винагороди чинним законодавством не передбачалася і не здійснювалася, а тому не може вважатися складовою грошового забезпечення Позивача за березень 2018року і не підлягає врахуванню при визначенні розміру його пенсії.
Сам факт виплати такої винагороди за лютий 2018року лише в березні 2018року також не може ототожнюватися із складовою грошового забезпечення Позивача за березень 2018року і не підлягає врахуванню при визначенні розміру його пенсії.
Суд вважає також безпідставними доводи Позивача щодо необхідності включення до складу такого грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, 9654,15грн. грошової допомоги на оздоровлення та 9654,15грн. матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань виплачених Позивачу в вересні 2018року.
По-перше, такі виплати здійснювалися в місяці звільнення зі служби і за змістом положень Порядку N 393 взагалі не підлягають врахуванню при визначення розміру пенсійних виплат.
По-друге, за приписами п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року N 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно додатку 15 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. N 704 грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не відносяться ні до щомісячних ні до одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Аналогічно, в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 р. у справі N 522/2738/17 (провадження N 11-806апп18) прямо зазначено, що грошова допомога на оздоровлення не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону N 2262-XII переліку видів грошового забезпечення.
Зазначене свідчить про помилковість доводів Позивача та про відсутність підстав для задоволення позову Позивача в повному обсязі.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі, відсутні.
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк