Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 червня 2019 р. Справа№200/6544/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про скасування рішення № 6767 від 20.12.2018 року, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення № 6767 від 20.12.2018 року про відмову в призначенні пільгової пенсії, зобов'язання зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № 2 періоду роботи з 07.06.1999 року по 27.11.2000 року на посаді машиніста-обхідника по турбінному устаткуванню в ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» та призначити пенсію з урахуванням зазначеного пільгового стажу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 21.09.2018 року звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» з доданими документами.
Рішенням відповідача від 20.12.2018 року їй було відмовлено з підстав відсутності необхідного пільгового стажу, оскільки період роботи з 07.06.1999 року по 27.11.2000 року на посаді машиніста-обхідника по турбінному устаткуванню в ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» не був врахований у зв'язку з не підтвердженням атестації робочих місць на вказаному підприємстві. На підприємстві роботодавця відсутній наказ про атестацію робочих місць у вказаному періоді роботи позивача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 20 червня 2019 року.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином. Позивачем надано заяву про розгляд справи без участі (а.с. 27).
Відповідачем надано письмовий відзив від 06.06.2019 року (а.с. 22-23). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Зазначає, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 22 роки 11 місяців 08 днів, пільговий стаж за Списком № 2 - 07 років 05 місяців 01 день, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, на підставі чого 20.12.2018 року було прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Наголошує, що на підприємстві ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» відсутній наказ про атестацію робочих місць у спірному періоді роботи позивача з 17.06.1999 року по 27.11.2000 року, тому цей період не врахований при призначенні пенсії.
З зазначених причин відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 (а.с. 9-10). Згідно паспортних даних позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивач 21.09.2018 року звернулася до відповідача з заявою № 6767 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», надавши необхідні документи.
Рішенням відповідача № 6767 від 20.18.2018 року позивачеві відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з недостатністю необхідного пільгового стажу (а.с. 15).
Відповідно до вказаного рішення, відповідачем до пільгового стажу не зараховано період роботи з 17.06.1999 року по 27.11.2000 року на посаді машиніста-обхідника по турбінному устаткуванню в ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» у зв'язку з не підтвердженням атестації робочих місць на вказаному підприємстві відповідним наказом.
Отже, спірним питання даної справи є неврахування до пільгового стажу працівника часу роботи на підприємстві у зв'язку з не підтвердженням даних про атестацію робочих місць чи у зв'язку з розривом між датами атестації робочих місць, а фактично - чи може право працівника на пільговий стаж ставитися у залежність від неправомірних дій роботодавця щодо не вчинення ним дій по атестації робочих місць.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача НОМЕР_2 належно відображено спірний період роботи позивача за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також належно відображено загальний стаж роботи в обсязі, який є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 12-13).
Крім того, в матеріалах справи наявна довідка ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» від 23.03.2016 року про підтвердження наявного трудового стажу позивача за посадою машиніста-обхідника по турбінному устаткуванню (а.с. 16). Згідно вказаної довідки роботодавця позивача дана професія атестована згідно з наказами по комбінату за результатами атестації робочих місць № 118 від 07.06.1994р., № 427 від 28.11.2000р., №315 від 28.09.2001р.
Працівник не може нести відповідальності чи негативних наслідків за порушення роботодавцем порядку оформлення документів, що свідчать про атестацію робочих місць на підприємстві, тому спірний період роботи на ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» слід врахувати до пільгового стажу позивача.
Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 не прийнятого відповідачем спірного періоду роботи позивача з 07.06.1999 року по 27.11.2000 року на посаді машиніста-обхідника по турбінному устаткуванню в ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» є протиправною і цей період має бути зарахований до пільгового стажу позивача.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку, суд не може підміняти Пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам.
Належним способом захисту буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не наведено належного обґрунтування правомірності прийнятого рішення, тому рішення відповідача від 20.11.2018 року № 6767 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах є неправомірним і підлягає скасуванню.
Прийнявши неправомірне рішення, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.
З зазначених причин, позовні вимоги про скасування рішення № 6767 від 20.12.2018 року про відмову в призначенні пільгової пенсії, зобов'язання зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № 2 періоду роботи з 07.06.1999 року по 27.11.2000 року на посаді машиніста-обхідника по турбінному устаткуванню в ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» та призначити пенсію з урахуванням зазначеного пільгового стажу підлягають частковому задоволенню.
За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87548, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27-А, код ЄДРПОУ 42171861) про скасування рішення № 6767 від 20.12.2018 року, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 6767 від 20.12.2018 року про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 вересня 2018 року про призначення пенсії за віком за списком № 2 зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 07.06.1999 року по 27.11.2000 року на посаді машиніста-обхідника по турбінному устаткуванню в ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь».
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з судового збору у розмірі 614 (шістсот чотирнадцять) гривень 72 копійки.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 20 червня 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Л.Б. Голубова