18 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/444/19
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Романченка Є.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах,
встановив:
Позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області від 23.10.2018 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити їй пенсію за віком на пільгових умовах відповідно д п.6 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п."є" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Списку текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12 жовтня 1992 року з часу звернення за пенсією, тобто з 24.07.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звернулася до відповідача із відповідною заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак, отримала відмову, яка мотивована відсутністю необхідного пільгового стажу роботи - 20 років. Так, Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області повідомило, що період роботи з 01.01.1995 по 01.02.1999 на ВАТ "Льонотекс" зараховано за фактично відпрацьований час, оскільки підприємство працювало неритмічно. Позивач стверджує, що має право на пільгову пенсію, позаяк на виконання вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній нею були надані трудова книжка та довідка ВАТ "Льонотекс" про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії, відповідно до якої пільговий стаж складає 20 років 7 місяців 1 днів та є достатнім для призначення вказаної пенсії.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 11.03.2019.
Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області в строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження в адміністративній справі, направлено до суду відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти пред'явлених позовних вимог відповідач стверджує, що рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах є правомірним. За поданими позивачем документами стаж роботи на пільгових умовах складає 19 років 8 місяців 4 дні, період роботи з 01.01.1995 по 01.02.1999 на ВАТ "Льонотекс" зараховано за фактично відпрацьований час, так як підприємство працювало неритмічно.
11.03.2019 у зв'язку з клопотанням позивача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 20.03.2019.
20.03.2019 у зв'язку з неможливістю вирішення справи в судовому засіданні, судом оголошено перерву до 28.03.2019.
28.03.2019 у зв'язку з неявкою належним чином повідомленого представника відповідача, перерву в справі продовжено до 15.04.2019.
15.04.2019 у зв'язку з заявою представника позивача про відкладення розгляду справи, судове засіданні призначено на 17.04.2019.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на доводи наведені у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, судом без виходу до нарадчої кімнати та за згодою представників сторін постановлено ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта.
Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що 24.07.2018 ОСОБА_1 звернулася до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2.
Рішенням Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області від 23.10.2018 позивачу відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах, оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж - 20 років. Відповідно до поданих документів було встановлено, що пільговий стаж позивача становить 19 років 8 місяців 4 дні.
Листом Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області № 13517/03.2 від 01.11.2018 позивача повідомлено про вказане рішення та роз'яснено, що за даними документами до пільгового стажу роботи зараховано період навчання за спеціальністю з 01.09.1976 по 17.07.1978 в СПТУ №9 та період роботи з 18.07.1978 по 31.12.1994 у ВАТ "Льонотекс" на посаді прядильниці. Період з 01.01.1995 по 01.02.1999 у ВАТ "Льонотекс" зарахований фактично відпрацьований час згідно довідки про трудовитрати в днях від 27.07.2016 №01-16/63-С, так як підприємство працювало неритмічно.
Позивач, вважаючи вказану відмову у призначенні пенсії протиправною, звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 19.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Статтею 13 Закону №1788-XII встановлено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно з пунктом "є" ст. 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої цієї статті.
Так, згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і за наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно.
Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. №583 включає виробництва: бавовняне, ватне, льняне, вовняне, шовкове, конопле-джутове, трикотажне, текстильно-галантерейне і валяльно-повстяне; текстильні цехи (дільниці, відділення) у виробництвах штучного та синтетичного волокна, виготовлення металевих сіток. Професію: прядильники.
Статтею 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є виконання нею робіт, що містяться у Списках, що чинні на період роботи особи та досягнення відповідного віку.
На підтвердження наявності пільгового стажу, позивачем до органу Пенсійного фонду було надано, зокрема, трудову книжку та довідку ВАТ "Льонотекс" про підтвердження наявного трудового стажу роботи для призначення пільгової пенсії, відповідно до якої зазначено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в період з 18.07.1978 по 06.12.1978, в період з 06.12.1978 по 01.02.1999 на ВАТ "Льонотекс" (Житомирському льонокомбінаті) та виконувала роботи за професією, посадою прядильник, прядильне виробництво №1.
Згідно пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Як вбачається з рішення Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи - 20 років.
Так, у листах Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України №С-564 від 13.11.2018, №13617/03.2 від 01.11.2019 зазначено, що період з 01.01.1995 по 01.02.1999 у ВАТ "Льонотекс" зарахований за фактично відпрацьований час згідно довідки про трудовитрати в днях від 27.07.2016 №01-16/63-С, так як підприємство працювало неритмічно.
Суд критично ставиться до посилань відповідача на незарахування вказаного періоду до пільгового стажу роботи позивача на підставі довідки архівного відділу Житомирського міської ради від 27.07.2016 №01-16/63-С, з огляду на наступне.
Як зазначалося вище, ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" закріплено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Позивач, 24.07.2018 звернулася до відповідача із відповідною заявою щодо призначення пенсії, надавши при цьому, зокрема, копію трудової книжки.
Так, записами №6-7 трудової книжки ОСОБА_1 підтверджено період роботи з 18.07.1978 по 01.02.1999 на ВАТ "Льонотекс" (Житомирському льнокомбінаті).
Посилання Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на положення Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, є безпідставним, оскільки в самому Порядку (пункт 1) зазначено, що він регулює застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а відтак він не поширює свою дію на обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту «є» статті 13 цього Закону.
Суд вважає за необхідне відмітити, що законодавець не пов'язує обчислення пільгового стажу згідно з пунктом 6 частини 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктом "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з зайняттям на цих роботах повний робочий день; ні цим Законом, ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено, що до пільгового стажу роботи ткалі включаються тільки той стаж, коли працівник працював повний робочий день.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що Житомирським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області не доведено правомірність рішення від 23.10.2018 про відмову щодо зарахування до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 6 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоду роботи з 01.01.1995 по 01.02.1999 у ВАТ "Льонотекс" за фактично відпрацьований час, так як підприємство працювало неритмічно, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23.10.2018 є правомірними.
Враховуючи встановлену протиправність рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, слід зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту 6 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ч.1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З огляду на вищевикладене та встановлене судом право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.6 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. "є" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та враховуючи, що дата народження позивача - 14.07.1961, а із заявою про призначення пенсії вона звернулася 24.07.2018, то така пенсія повинна бути призначена позивачу з 24.07.2018.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату пенсії, то суд відмовляє у її задоволенні, позаяк обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Суд наголошує, що нарахування та виплата пенсії є наслідком прийняття відповідачем рішення про призначення позивачу пенсії за віком у відповідності до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відтак права позивача в частині нарахування та виплати пенсії на час розгляду даної справи не порушені, оскільки нарахування та виплата пенсії ще не проведено, спір між сторонами щодо невідповідності розміру призначеної пенсії ще не виник, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 вказаного Кодексу).
За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд також ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що за звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір у загальному розмірі 768,40 грн, а тому суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області на користь позивача 768,40 грн сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 257 - 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (вул. Перемоги, 55, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 40380333) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області від 23.10.2018 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.6 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. "є" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 24.07.2018.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Ю. Романченко