20 червня 2019 року Справа №160/1117/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківський молочний завод" про зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, -
05.02.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Синельниківський молочний завод" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оформленого Протоколом від 18.01.2019 р., яким його віднесено до переліку ризикових платників податків; зобов'язати відповідача виключити його з переліку ризикових платників податку; визнати неправомірними дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних №19 від 08.01.2019 р. №25 від 11.01.2019 р., №28 від 12.01.2019 р., №26 від 11.01.2019 р., №21 від 09.01.2019 р., №27 від 12.01.2019 р., №29 від 14.01.2019 р.; зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних №19 від 08.01.2019 р., №25 від 11.01.2019 р., №28 від 12.01.2019 р., №26 від 11.01.2019 р., №21 від 09.01.2019 р., №27 від 12.01.2019 р., №29 від 14.01.2019 р. (а.с.4-9).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року (суддя Кучма К.С.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківський молочний завод" було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оформленого Протоколом від 18.01.2019 р. №21, яким його віднесено до переліку ризикових платників податків. Зобов'язано ГУ ДФС у Дніпропетровської області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних №19 від 08.01.2019 р., №25 від 11.01.2019 р., №28 від 12.01.2019 р., №26 від 11.01.2019 р., №21 від 09.01.2019 р., №27 від 12.01.2019 р., №29 від 14.01.2019 р. У задоволенні решти позову відмовлено. Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківський молочний завод" судові витрати у розмірі 960,50 грн. (а.с.155-159).
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення суду від 11.04.2019 року набрало законної сили 23.05.2019 року.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 року (суддя Кучма К.С.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківський молочний завод" про відшкодування судових витрат на правову допомогу по справі, судом було присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківський молочний завод" судові витрати на правову допомогу в розмірі 14 250,00 грн. (а.с.187-188).
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, додаткове рішення суду від 24.04.2019 року набрало законної сили 04.06.2019 року.
Матеріалами справи підтверджується, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківський молочний завод" 06.06.2019 року у Дніпропетровському окружному адміністративному суді отримано три виконавчих листа по адміністративній справі №160/1117/19 щодо примусового виконання рішення суду (а.с.196).
18.06.2019 року представником позивача подано клопотання, в якому він просить суд: зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області надати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року №160/1117/19.
В обґрунтування поданого клопотання представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківський молочний завод" зазначив, що всупереч обов'язковості виконання судового рішення, відповідач ухиляється від його виконання, на даний час податкові накладні не зареєстровані та рішення відповідача, яким позивача було віднесено до переліку ризикових платників податку - не скасовано. Позивач наголошує, що на даний час він не має можливості зареєструвати жодну податкову накладну, тому він звернувся до суду із клопотанням в порядку ч.1 ст.382 КАС України.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду В.І. Чернишом від 18.06.2019 року №697 д, у зв'язку із перебуванням судді Кучми К.С. у тривалій відпустці, здійснено повторний автоматизований розподіл справи, та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2019 року, справу 19.06.2019 року разом із клопотанням передано на розгляд судді Д.В. Сидоренко.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківський молочний завод" про зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частинами 2, 3 ст.382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Частинами 1, 2 ст.14 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами 4, 5 ст.372 КАС України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно із ч.8 ст.382 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду, викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 року у справі №823/1265/16, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Представник позивача в клопотанні не навів обставин та не надав доказів, які б свідчили про те, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 06.06.2019 року представник позивача отримала три виконавчих листа щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних №19 від 08.01.2019 р., №25 від 11.01.2019 р., №28 від 12.01.2019 р., №26 від 11.01.2019 р., №21 від 09.01.2019 р., №27 від 12.01.2019 р., №29 від 14.01.2019 р. та щодо повернення судових витрат зі сплати судового збору і витрат на правову допомогу. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання становить три роки.
Отже, суд не знаходить підстав щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст.382 КАС України, враховуючи, що у суду відсутні належні та допустимі письмові докази, з яких суд має встановити, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення чи в подальшому буде перешкоджати його виконанню, тому у задоволенні клопотання представника позивача слід відмовити.
Згідно із ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.44, 242, 248-250, 256, 295, 372, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківський молочний завод" про зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко