20 червня 2019 року Справа № 160/4426/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Захарчук - Борисенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
15.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2007 року щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 90% на 70% грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.01.2007 року провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії на виконання Постанови КМУ № 102 від 21.02.2018 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
Ухвалою суду від 20.05.2019 було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером Міністерства Оборони України, майором у відставці, та з 01.01.2007 почав отримувати військову пенсію. 26.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що діяла на момент призначення пенсії позивачу. Відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.04.2019 №2466/Т-09 позивачу було відмовлено в перерахуванні пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення. Позивач вважає таку відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправною та необгрунтованою, а тому звернувся з даною позовною заявою до суду.
31.05.2019 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив, в якому відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що відповідно до ст.13 Закону№2262-XII, в редакції, що діяла на дату призначення позивачу пенсії, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен був перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення, пенсія позивачу була призначена у розмірі 71% від грошового забезпечення за 27 років вислуги з урахуванням вислуги років у пільговому обчисленні. Оскільки позивачем не надано жодного доказу щодо набуття ним права на пенсію за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення, а в матеріалах пенсійної справи позивача міститься інформація, що позивачу, з моменту призначення пенсії з 23.03.2992 по 01.01.2018 виплачувалась пенсія саме у розмірі 71% грошового забезпечення за 27 років вислуги з урахуванням років у пільговому обчисленні, відповідача вважає, що у позивача відсутні всі підстави вимагати у Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок його пенсії з 01.01.2007 з урахуванням 90% грошового забезпечення. А тому дії відповідача є правомірними, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 01.01.2007 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 71% від грошового забезпечення за 27 років вислуги з урахуванням вислуги років у пільговому обчисленні.
26.03.2019 ОСОБА_1 , на виконання Постанови КМУ від 45 від 13.02.2008, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що діяла на момент призначення пенсії позивачу.
Відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.04.2019 №2466/Т-09 позивачу було відмовлено в перерахуванні пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення з посиланням на те, що на виконання Постанови №103 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 за чинною на цю дату редакцією Закону №2262-XII, а саме за умовами статті 13, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби.
Позивач вважає таку відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправною та необгрунтованою, а тому звернувся з даною позовною заявою до суд
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.
В дану статтю Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
З 01.04.2014 набрав чинності Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII, яким до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" внесені зміни, а саме, цифри "80" замінено цифрами "70".
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції Закону від 27.03.2014 №1166-VII максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Водночас, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 27.03.2014 №1166-VII передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 процентів грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначених пенсій і мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
За загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі втілено у змісті частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У рішенні від 09.02.1999 № 1-рп (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України виклав правовий висновок, відповідно до якого у частині першій статті 58 Конституції України дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзац другий пункту 2 мотивувальної частини цього Рішення).
Таким чином, суд робить висновок, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці про грошове забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у процентах, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких (процентів) не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10.12.2013 № 21-420а13 та № 21-348а13, від 17.12.2013 № 21-445а13, та Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 № 175/1665/17, від 24.04.2018 № 686/12623/17 та від 19.06.2018 № 583/2264/17.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Однак, суд зазначає, до позивачем до суду не надано жодного доказу щодо набуття ним права на пенсію за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення, натомість в матеріалах пенсійної справи позивача міститься інформація, що позивачу, з моменту призначення пенсії з 23.03.1992 по 01.01.2018 виплачувалась пенсія саме у розмірі 71% грошового забезпечення за 27 років вислуги з урахуванням вислуги у пільговому обчисленні.
За таких обставин, суд робить висновок що у відповідача відсутні підстави для перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області пенсії саме з 01.01.2007 з урахуванням 90% грошового забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко