копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)
04 березня 2019 року Справа № 804/332/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.,
при секретарі судового засідання Рубані А.В.,
за участю:
представника позивача Весніна С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28.02.2019 р. вх.№10893/19, визнання бездіяльності протиправною; зобов'язання вчинити певні дії; встановлення судового контролю, -
14 січня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічному акціонерному товаристві "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі № 804/332/16 та призначено її до судового розгляду.
Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, складеного 12.01.2017 року, справу було перезподілено судді Царіковій О.В., у зв'язку із перебуванням судді Павловського Д.П. у відпустці по догляду за дитиною, відповідно до розпорядження від 12.01.2017 року №66д, щодо призначення повторного автоматизованого розподілу заяви.
Так, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2017 року, суддею Царіковою О.В., було прийнято до свого провадження адміністративну справу №804/332/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2017 року провадження в адміністративній справі № 804/332/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії закрито.
Позивачу роз'яснено, що заявлений спір має розглядатись в порядку господарського судочинства.
13 квітня 2017 року на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2017 року, представником позивача - ОСОБА_1 , була подана апеляційна скарга.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2017 р. у справі №804/332/16 задоволено.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2017 р. у справі № 804/332/16 скасовано.
Справу № 804/332/16 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Супровідним листом від 24.07.2017 року на виконання вимог ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 року справу №804/332/16 було направлено на продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, складеного 01.08.2017 року, справу було перезподілено судді Голобутовському Р.З., у зв'язку із скасуванням ухвали про закриття провадження в адміністративній справі №804/332/16 (суддя Царікова О.В.), відповідно до розпорядження від 01.08.2017 року №2210д, щодо призначення повторного автоматизованого розподілу заяви.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
20.09.2017 року на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 року, представником позивача - ОСОБА_1 , було подано апеляційну скаргу.
01 лютого 2018 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було винесено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 р. у справі № 804/332/16 - залишено без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 р. у справі № 804/332/16 - залишено без змін.
05 березня 2018 року на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018 року, представником позивача - ОСОБА_1 , була подана касаційна скарга.
Постановою Верховного Суду від 27 листопада 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Супровідним листом від 30.01.2019 року на виконання вимог постанови Верховного Суду від 27 листопада 2018 року справу №804/332/16 (провадження К/9901/34149/18) було направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2019 року, справу №804/332/16 (номер провадження 25НР-19/804/332/16) розподілено судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 р. було відкрито провадження в адміністративній справі №804/332/16, та призначено її до розгляду у порядку підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження.
28.02.2019 р. повноваженим представником позивача, через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, було подано заяву про уточнення позовних вимог та про додаткові пояснення від 28.02.2019 р. вх.№10893/19, в якій позивач просить суд визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо не включення Позивача до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № 013-03521-250215 від 25.02.2015 р. протиправною; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити позивача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за договором банківського вкладу № 013-03521-250215 від 25.02.2015 р. до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладом позивача в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача - ОСОБА_1 для внесення даних останнього до Загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду; відповідно до ст.382 КАС України, зобов'язати відповідача - уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. - подати у місячний строк з моменту набуття рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення у справі.
Так, позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28.02.2019 р. вх.№10893/19 обґрунтовано наступним.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справах №910/12294/16, №910/24198/16 та №819/353/16 - правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону, а саме: ч. другої ст. 215 ЦК України та ч.3 ст. 38 Закону № 4452-VI незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього Закону перевірка правочинів банку із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін відповідно до вимог закону. Рішення уповноваженої особи-у Фонду - не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
На підставі викладеного вище, повноважний представник позивача зазначає, що оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, таке рішення не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб унаслідок прийняття такого рішення.
Відитак, права позивача у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами цього банку як юридичної особи.
Отже, встановлена правова природа такого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду вимог щодо визнання його протиправним і скасування, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дій та скасування рішення уповноваженої особи Фонду про визнання договору банківського вкладу від 24 лютого 2015 року №007-07879-240215 нікчемним не можуть бути розглянуті в судовому порядку.
Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні спору стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо не включення позивачів до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, Верховний Суд сфомував правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах.
Зокрема, повноважний представник позивача зазначає, що Верховний Суд у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) зазначив, що перелік передбачених ч. 3 ст 38 Заку № 4452-VІ підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення ст. 228 ЦК України, не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VІ.
На підставі викладеного вище, повноважний представник позивача просить суд визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № 013-03521-250215 від 25.02.2015 р. протиправною; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити позивача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за договором банківського вкладу № 013-03521-250215 від 25.02.2015 р. до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладом позивача - ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача - ОСОБА_1 для внесення даних останнього до Загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду; відповідно до ст.382 КАС України зобов'язати відповідача - уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. - подати у місячний строк з моменту набуття рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення у справі.
В судове засідання, призначене на 04.03.2019 р. з'явився повноважний представник позивача. Відповідач та третя особа до зали судового засідання свого представника не направили, відомості про вручення судової повістки в матеріалах справи наявні, причини неявки невідомі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позовні вимоги, викладені у заяві про уточнення позовних вимог від 28.02.2019 р. вх.№10893/19.
При цьому, суд зазначає, що 04.03.2019 р., повноважним представником позивача було подано заяву про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, із зазначенням про підтвримання позовних вимог, викладених у заяві про уточнення позовних вимог від 28.02.2019 р. вх.№10893/19, в повному обсязі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання як повноважного представника відповідача, так і повноважного представника третьої особи, думка останнії щодо позовних вимог, викладених в заяві про уточнення позовних вимог від 28.02.2019 р. вх.№10893/19, суду не відома.
В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.
Повноважний представник позивача не заперечував щодо переходу до розгляду справи по суті.
У зв'язку з неявкою в судове засідання, призначене на 04.03.2019 р., як повноважного представника відповідача, так і повноважного представника третьої особи, думка останніх щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи суду не відома.
Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 04.03.2019 року.
Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
02.03.2015 року Постановою Правління Національного банку України № 150 Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних. При цьому, з тексту даної постанови вбачається, що раніше, у зв'язку зі здійсненням ПАТ «Дельта Банк» ризикової діяльності, Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 692/БТ від 30.10.2014 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних» із встановленням відповідних обмежень в його діяльності.
У зв'язку з цим, 03.11.2014 року Головою Ради директорів Публічного акціонерного товариство «Дельта Банк» винесено наказ № 2650 від 03.11.2014 р. щодо стабілізації діяльності банку, яким запроваджено певні обмеження в діяльності, в тому числі, щодо здійснення залучення коштів фізичних осіб та проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 25.02.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» №013-03521-250215 у доларах США.
Пунктом 1.8 зазначеного вище договору визначено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.
При цьому, суд зазначає, що додатковою угодою №1 до договору №013-03521-250215 від 25.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США сторони домовились викласти пункт 1.8 статті 1 Договору в наступній редакції: « 1.8. зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення Сторонами цього Договору Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п.5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються.
У разі, якщо в день укладення Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений.».
Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 46467128 від 25.02.2015 р. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ «Дельта Банк» на ім'я ОСОБА_1 , перераховано кошти в розмірі 5000 доларів США за призначенням платежу «переказ коштів від ОСОБА_2 ».
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 51 від 02.03.2015 р. в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію з 03.03.2015 р. по 02.06.2015 р. включно та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В.
Також, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 08.04.2015 р. було внесено зміни до рішення №51 від 02.03.2015 р. та запроваджено в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" тимчасову адміністрацію з 03.03.2015 р. по 02.09.2015 р.
У подальшому, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 р. здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» було продовжено по 02.10.2015 р.
15.09.2015 р. складено Протокол засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк», призначеної наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» №408 від 29.05.2015 р., відповідно до якого, перевіркою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
На підставі викладеного вище, Комісією запропоновано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Дельта Банк» видати відповідний наказ щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на вкладні рахунки були перераховані іншими фізичними особами та які є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та щодо застосування наслідків такої нікчемності .
Наказом № 408 від 29.05.2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. визначено у строк до 31.08.2015 року (який наказом № 691 продовжено до 01.10.2015 року) здійснити перевірку правочинів (договорів) фізичних осіб, в тому числі, договорів банківського рахунку та договорів банківського вкладу, вчинених ПАТ «Дельта Банк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону.
Наказом Тимчасової адміністрації № 813 від 16.09.2015 р. «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями", до позивача застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
02.10.2015 року Правлінням Національного банку України винесено постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк».
02.10.2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №181 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Відповідно до вказаного рішення, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з відшкодуванням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. строком на 2 роки з 05.10.2015 р. по 04.10.2017 р. включно.
05.10.2015 року, з метою дотримання вимог ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадировим В.В. прийнято наказ № 15 про обмеження здійснення на час ліквідації ПАТ «Дельта Банк» операцій щодо виплат коштів вкладникам - фізичним особам за відповідними рахунками.
Правовідносини, що виникають у сфері правових, фінансових та організаційних засад функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. №4452-VI тощо.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини «Проніна проти України» (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об'єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.
При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 26 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.27 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до ч.5 ст.27 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частиною 6 ст.27 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст.37 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до Постанови Правління національного банку України від 16.09.2013 року № 365 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України" встановлено, що надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить з наступного.
На виконання вимог постанови Верховного Суду від 27.11.2018 р. у справі №804/332/16 (адміністративне провадження №К/9901/34149/18) стосовно того, що «під час розгляду справи слід взяти до уваги викладене в цій постанові і перевірити зміст спірного договору банківського вкладу та Додаткової угоди до нього, встановивши наявність/відсутність обмежень щодо зарахування коштів на депозитний рахунок позивача від третіх осіб» суд зазначає наступне.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується статус позивача - ОСОБА_1 як вкладника ПАТ «Дельта Банк» за договором від 25.02.2015 №013-03521-250215.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач - ОСОБА_1 уклав з ПАТ "Дельта Банк" договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідних рахунках позивача розміщено грошові кошти згідно із зазначеним договором (переказ коштів від ОСОБА_2 ), що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №46467128 від 25.02.2015 р. на розрахуноковий рахунок № НОМЕР_2 в сумі 5000 доларів США, відкритий в ПАТ "Дельта Банк" на ім'я ОСОБА_1 , а тому в розумінні закону позивач - ОСОБА_1 є вкладником.
При цьому, суд зазначає, що укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до початку віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02.03.2015).
Водночас, суд зазначає, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону № 4452-VI.
На підставі викладеного вище, суд зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).
Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі справа № 826/5713/16 (адміністративне провадження № К/9901/44055/18), в якій стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає наступне.
Законом № 4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Згідно ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклав з ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу (депозиту) № 013-28603-160215 від 16 лютого 2015 року та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти на загальну суму 8500,00 доларів США, отже у розумінні закону, ОСОБА_2 є вкладником.
Укладення зазначеного договору та зарахування коштів на рахунок відбулось 16 лютого 2015 року, до початку віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02 березня 2015 року).
Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.
На підставі викладеного вище, суд зазначає, що позивач - ОСОБА_1 є таким, який набув право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог - ОСОБА_1 в частині щодо визнання бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо не включення позивача - ОСОБА_1 до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № 013-03521-250215 від 25.02.2015 р. протиправною, та зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити позивача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за договором банківського вкладу № 013-03521-250215 від 25.02.2015 р. до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладом позивача в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача - ОСОБА_1 для внесення даних останнього до Загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
Щодо позовних вимог позивача стосовно зобов'язання відповідача - уповноваженої особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В., у відповідності до ст.382 КАС України, подати у місячний строк з моменту набуття рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення у справі, суд зазначає наступне.
Так, відповідноч.1 ст.245 КАС України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до ч.2 ст.245 КАС України визначено, що що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Тобто, дана стаття встановлює повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання.
Відтак, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт є виключно правом суду і, відповідно не може бути визначене в якості позовної вимоги в адміністративному позові.
За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В., у відповідності до ст.382 КАС України, подати у місячний строк з моменту набуття рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення у справі задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до квитанції від 12 січня 2016 р. № QS27077724 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 653,60 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28.02.2019 р. вх.№10893/19, визнання бездіяльності протиправною; зобов'язання вчинити певні дії; встановлення судового контролю, суд вважає за необхідне відшкодувати ОСОБА_1 суму, сплачену у якості судового збору за подання даного позовної заяви з Державного бюджету України пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: в сумі 1 102,40 грн. (одна тисяча сто дві грн., сорок коп.) - (1 653,40 грн. (сплачена сума судового збору, відповідно до квитанції від 12 січня 2016 р. №QS27077724 /3 (позовні вимоги)).
Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28.02.2019 р. вх.№10893/19, визнання бездіяльності протиправною; зобов'язання вчинити певні дії; встановлення судового контролю, - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо не включення позивача - ОСОБА_1 до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № 013-03521-250215 від 25.02.2015 р. протиправною.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити позивача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за договором банківського вкладу № 013-03521-250215 від 25.02.2015 р. до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладом позивача в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Надати уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирову В.В. до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача - ОСОБА_1 для внесення даних останнього до Загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути судові витрати з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича на користь ОСОБА_1 у розмірі 1 102,40 грн. (одна тисяча сто дві грн., сорок коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова