24 травня 2019 року Справа № 160/2211/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.
при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.
за участю:
представника позивача Біловоденко Ю.В.
представників відповідача Лисенко В.В., Єрьоменко О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Одеської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (далі - ТОВ "АТБ-МАРКЕТ", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці ДФС (далі - Одеська митниця ДФС, відповідач), в якій позивач просить:
- скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 29.11.2018 року №UA500060/2018/000058/2;
- скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.11.2018 року №UA500060/2018/08636.
В обґрунтування позову зазначено, що 28.11.2018 року позивач звернувся до відповідача з метою здійснення митного оформлення товару, шляхом надання митної декларації №UA500060/2018/036530 визначивши митну вартість товару за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України у сумі 1 201 283, 70 грн (42 742, 22 доларів США). Для підтвердження заявленої митної вартості та з метою митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. На думку позивача, відповідач безпідставно не визнав заявлену позивачем митну вартість товару та прийняв рішення №UA500060/2018/000058/2 від 29.11.2018 року, яким визначено митну вартість товару за резервним методом. На підставі вказаного рішення 29.11.2018 року відповідачем направлено позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08636. Позивач вважає вказані рішення відповідача необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни.
Ухвалою суду від 12.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Представник Одеської митниці ДФС надав до суду відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №UA500060/2018/036530 від 28.11.2018 року, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідачем витребувано у позивача додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, проте такі документи позивачем не надані. Отже, враховуючи, що витребувані документи позивачем не надані, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 29.11.2018 року №UA500060/2018/000058/2 та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.11.2018 року №UA500060/2018/08636. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Представник позивача надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідачем не обґрунтовано застосування резервного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано неможливість застосування методів визначення митної вартості щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості. Крім того, позивач зазначив, що у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач повинен був не просто зазначити обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів, а невести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 Митного кодексу України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.
Представник відповідача надав до суду заперечення на відповідь, у яких підтримав доводи, викладені у відзиві на позов.
02.04.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.04.2019 року; 22.04.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 08.05.2019 року та за ухвалою суду вирішено провести наступне підготовче засідання в режимі відеоконференції; 08.05.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24.05.2019 року за участі представників Одеської митниці в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 24.05.2019 року представник позивача підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити в повному обсязі. Представники відповідача проти позову заперечували та просили суд відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" (покупець) та компанією NINGBO HOME-DOLLAR IMP.& EXP.CORP (продавець) укладено контракт № 2737-HD/CN від 16.06.2014 року, за умовами якого продавець поставляє, а покупець купує товар партіями, у відповідності до вимог, на умовах та за ціною, що визначені у додатках та специфікаціях (а.с. 34-39, т.1).
Згідно специфікації №309 від 15.10.2018 року до контракту, продавець зобов'язується поставити товар:
- набір швейних ниток 7 шт. (артикул HD0718) у кількості 27648 шт., вартість за одиницю 0,2900 доларів США, на загальну суму 8017,92 доларів США;
- тапки кімнатні чоловічі (артикул HD0763) у кількості 18480 шт., вартість за одиницю 1,1700 доларів США, на загальну суму 21621,60 доларів США;
- пуф складаний 38*38*38СМ (артикул HD0836) у кількості 2540 шт., вартість за одиницю 4,5500 доларів США, на загальну суму 11 557,00 доларів США;
Також, специфікацією №309 від 15.10.2018 року визначено умови оплати: оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з дати митного оформлення в Україні (а.с. 40, т.1).
28.11.2018 року ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" надано до Одеської митниці ДФС митну декларацію № UA500060/2018/036530 на товар: «Набір швейних ниток 7 шт., артикул HD0718 - 27648 шт. наборів на суму 8 017,92 дол. США; Тапочки кімнатні чоловічі, артикул HD0763 - 18480 пар на суму 21 621,60 дол. США; Пуф складаний 38*38*38 см., артикул HD0836, 2540 шт. на суму 11 557,00 дол. США» (а.с. 24-28, т.1).
Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становить 1 201 283,70 грн. (63 42 742,22 доларів США), що визначена за ціною, обумовленою контрактом та витрат на транспортування і страхування. Вартість товару була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).
Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний контракт №2737-ND/СN від 16.06.2014 року; специфікація до контракту №309 від 15.10.2018 року; рахунок-фактура (інвойс) №18HDL1081TTF30 від 15.10.2018 року; договір транспортного експедирування №02-2015-7 від 02.07.2015 року; рахунки на оплату №1628/1 та №1628/2 від 28.11.2018 року; CMR №9702 від 27.11.2018 року; коносамент №SZ18100068 від 18.10.2018 року; Генеральний договір добровільного страхування вантажів №40-0197-18-00011 від 01.03.2018 року; страховий сертифікат №40-0197-18-00011/2197 від 23.10.2018 року.
Так, на вимогу відповідача позивачем подано додаткові документи:
- митну декларацію країни відправлення №310120180516970516 від 15.10.2018 року;
- прайс-лист виробника б/н від 01.10.2018 року;
- комерційну пропозицію б/н від 05.10.2018 року;
- додаткову угоду №1/1 від 16.06.2014 року до контракту №2737-HD/CN від 16.06.2014 року.
За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 29.11.2018 року №UA500060/2018/000058/2, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість наступних товарів із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні: тапочки кімнатні чоловічі - 1,99 дол. США/шт.; пуф складаний 38*38*38 см. - 2,51 дол.США/шт.
У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.11.2018 року №UA500060/2018/08636.
Позивачем товар був випущений у вільний обіг за МД від 30.11.2018 року №UA500060/2018/036799 та надані фінансові гарантії сплати різниці між сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, шляхом внесення грошової застави у розмірі вищезазначених різниць.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).
Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості від 29.11.2018 року №UA500060/2018/000058/2, підставою для його прийняття є результат митного контролю щодо правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) згідно статті 54 Митного кодексу України.
В результаті такого контролю відповідачем встановлено три підстави для відмови в митному оформленні двох найменувань товару: «тапочки кімнатні чоловічі» та «пуф складаний». Аналізуючи підстави для відмови в митному оформленні суд зазначає наступне.
1. Відповідно до підпункту "в" пункту 2 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно пункту 2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 16.06.2014 року №2737-HD/CN витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товару внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Суд зазначає, що поставка товару здійснювалася на підставі контракту на поставку продукції від 16.06.2014 року № 2737-HD/CN, укладеного між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (Покупець) та NINGBO HOME-DOLLAR IMP.&EXP.CORP (Постачальник).
Відповідно до п. 2.2. Контракту № 2737-HD/CN ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Нінгбо, Китай (у відповідності до «Інкотермс - 2000»), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість навантаження товару у постачальника, вартість пакування та маркування.
Отже, умовами контракту №2737-HD/CN визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв'язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.
Таким чином, доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №815/4132/17.
2. Згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс 40-0197-18-00011/2197 від 23.10.18 не відповідає вищезазначеним умовам. Також, дата складання страхового полісу 23.10.2018 року, а дата коносаменту №SZ18100068 від 18.10.2018 року, дане свідчить, що вантаж 5 днів слідував маршрутом не застрахований.
З цього приводу суд зазначає, що Специфікацією №301 від 15.10.2018 року до Контракту №2737-HD/CN від 16.06.2014 року передбачено, що товар має бути поставлений на умовах поставки FOB-Нингбо/FOB-Ningbo.
Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FOB як у продавця та і покупця відсутні зобов'язання щодо укладення договорів страхування.
Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.
Так, ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року №40-0197-18-00011, укладеним з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», здійснило добровільне страхування товару.
Згідно з пунктом 1.9 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року №40-0197-18-00011 страховий тариф складає 0,034% від страхової суми.
23.10.2018 року сторонами підписано страховий сертифікат страхування окремого перевезення вантажу №40-0197-18-00011/2197, яким передбачено, що товар за інвойсом № 18HDL1081TTF30 від 15.10.2018 року, вантажовідправник NINGBO HOME-DOLLAR IMP.&EXP.CORP, страхова вартість вантажу 1 156 814,97 грн. застраховано. Страхова сума складає 1 156 814,97 грн., страховий тариф % - 0,034, страховий платіж 393,32 грн.
Таким чином, витрати ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" на страхування у розмірі 393,32 грн. підтверджуються Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року №40-0197-18-00011 та сертифікатом страхування окремого перевезення вантажу №40-0197-18-00011/2197 від 23.10.2018 року, які надані позивачем під час здійснення митного оформлення.
Отже, витрати на страхування були вірно розраховані декларантом. Позивач у повному обсязі надав відповідачу документи, що підтверджують розмір витрат на страхування, будь-які зауваження у відповідача щодо достовірності цих документів відсутні.
3. Умови оплати, вказані у специфікації №309 від 15.10.2018 року не відповідають умовам оплати, вказаним в пункті 3.1 контракту № 2737-HD/CN від 16.06.2014 року.
Додатковою угодою №1/1 від 16.06.2014 року до контракту № 2737-HD/CN від 16.06.2014 року, було внесено зміни в пункт 3.1 вищевказаного контракту і викладено пункт 3.1 в наступній редакції: « 3.1. Оплата товару здійснюється у валюті доларах США, код валюти 840, у вигляді банківського переказу на рахунок Продавця у розмірі 100% від суми вказаної в Специфікації до даного контракту, на протязі 90 (дев'яносто) банківських днів з дати відвантаження товару, якщо інше не вказано в Специфікації».
Так, у специфікації № 309 від 15.10.2018 року до контракту № 2737- HD/CN від 16.06.2014 року вказано, що «Умови оплати: Оплата за товар на протязі 5 банківських днів від дати митного оформлення в Україні».
Таким чином, до умов оплати товару, в даному випадку, повинні застосовуватися умови саме ті, які прописані в специфікації № 309 від 15.10.2018 року, оскільки контрактом передбачений такий порядок.
З огляду на викладене, висновок митниці щодо невідповідності умов оплати товару у специфікації №309 від 15.10.2018 року до умов контракту, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.
Отже, за сукупності викладених обставин, суд приходить висновку про відсутність підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 29.11.2018 року №UA500060/2018/000058/2, а наведені мотиви не свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Жодна із вказаних у рішенні про коригування митної вартості товарів підстав не відповідає критеріям, встановленим частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, які надають митному органу право на проведення коригування митної вартості.
Суд зазначає, що митну вартість підтверджують саме основні документи, визначені в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, які містять відомості про ціну товару, та на підставі яких позивачем визначалась митна вартість. Тому, зауваження лише до додаткових документів, які не стосуються відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не можуть бути правомірною підставою коригування митної вартості.
Щодо визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 3 статті 55 Митного кодексу України форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів, правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У відповідності із зазначеним порядком, в графі 33 рішення «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), а також перелік документів, що повинні підтвердити ті обставини, що викликали сумнів у достовірності наданої інформації.
В рішенні про коригування митної вартості товарів від 29.11.2018 року №UA500060/2018/000058/2 відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом. Відповідачем не конкретизовано підстави незастосування методу за ціною договору щодо ідентичних товарів. Загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин незастосування цього методу не є належним обґрунтуванням прийнятого відповідачем рішення. Відсутність у митниці інформації про продаж ідентичних товарів - прийняту органом доходів та зборів не є належною підставою для незастосування методу за ціною договору щодо ідентичних товарів.
У рішенні про коригування митної вартості товарів від 22.03.2018 року №UA500060/2018/000012/2 відповідачем зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС та встановлено, що по товару №2 (тапочки кімнатні чоловічі) рівень митної вартості з ідентичними товарами, у максимально наближений час, митне оформлення вже здійснено є більшим - 6,58 дол.США/кг нетто, що у перерахунку за одиницю становить 1,99 дол.США/шт. (митна декларація №UA500040/2018/011435 від 07.11.2018 року), ніж заявлено декларантом - 3,97 дол.США/кг нетто; по товару №3 (пуф складаний) рівень митної вартості з ідентичними товарами, у максимально наближений час, митне оформлювання яких вже здійснено є більшим - 2,51 дол.США/ кг нетто (митна декларація №UA500060/2016/034216 від 08.11.2018 року), ніж заявлено декларантом - 1,81 дол.США/кг нетто (а.с. 21, т.1).
Проте, відповідач не зазначив, який саме товар було оформлено за МД №UA500040/2018/011435 від 07.11.2018 року та №UA500060/2016/034216 від 08.11.2018 року, не порівнює характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, не порівнює комерційні умови та умови поставки цих товарів.
Суд зазначає, що у рішенні №UA500060/2018/000012/2 від 29.11.2018 року відповідачем не конкретизовано підстави незастосування попередніх методів, а загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є належним обґрунтуванням прийнятого відповідачем рішення №UA500060/2018/000012/2.
За таких обставин, Одеською митницею ДФС не дотримано вимоги щодо послідовності застосування методів визначення митної вартості та вимоги статті 55 Митного кодексу України щодо змісту рішення про коригування митної вартості товару.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладеного контракту, суд доходить висновку, що позивач має та надав відповідачу необхідні документи за результатами розгляду яких можливе проведення обчислення заявленого рівня митної вартості, які в сукупності з іншими доказами свідчать про правомірне визначення позивачем митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, натомість доводи митного органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги, за якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, митний орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що подані документи не підтверджують заявлену вартість товару, а вартість витрат на перевезення товару до митної території України та витрат на страхування, які є складовою митної вартості товару, не врахована декларантом.
Враховуючи вищевикладене, за умови відсутності належних доказів правомірності прийнятих відповідачем рішень, рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 29.11.2018 року №UA500060/2018/000012/2 та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення від 29.11.2018 року №UA500060/2018/08636 є протиправними та підлягають скасуванню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" підлягають задоволенню у повному обсязі.
До закінчення судових дебатів, позивачем оголошено заяву про стягнення судових витрат після ухвалення рішення по суті для надання можливості представнику позивача подати докази, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, суд вважає за можливе вирішити питання про судові витрати в судовому засіданні, призначеному на іншу дату.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (адреса: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. В.Сухомлинського, 76; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 30487219) до Одеської митниці ДФС (адреса: 65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Гайдара, б. 21, корпус "А"; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39441717) про скасування рішення та картки відмови - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 29.11.2018 року №UA500060/2018/000058/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.11.2018 року №UA500060/2018/08636.
Для вирішення питання про судові витрати призначити судове засідання на 30 травня 2019 року о 11 годині 30 хвилин.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду в повному обсязі складено 06 червня 2019 року (у зв'язку з відрядженням судді з 03 по 05 червня 2019 року).
Суддя М.В. Бондар