19 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1629/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сорока Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними, скасування розпорядження та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", скасування розпорядження Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області №12 від 19.11.2018 про відмову позивачу в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобов'язання вирішити питання про призначення та виплату позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 12.11.2018.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідчення категорії 3 серії НОМЕР_1 , виданого 30.11.1992 Волинською обласною державною адміністрацією.
По досягненню 54-річного віку позивач звернувся до Камінь-Каширського ОУПФУ у Волинській області з приводу призначення пенсії на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальні захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та подав необхідні документи. Проте, розпорядженням Маневицького відділу з питань призначення, перерахунку, виплати пенсії Камінь-Каширського ОУПФУ від 19.11.2018 №12 позивачу відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку з підстав неможливості підтвердити чи спростувати періоди проживання чи постійної роботи на території, що віднесена до зони гарантованого добровільного відселення.
Позивач вважає вказане розпорядження відповідача протиправним та таким, що порушує його право на призначення та отримання пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки має статус особи, потерпілої від аварії на ЧАЕС 3-ї категорії, а тому просить визнати протиправними дії Камінь-Каширського ОУПФУ щодо відмови йому у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку, скасувати розпорядження Камінь-Каширського ОУПФУ від 19.11.2018 №12 щодо відмови позивачу у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку та зобов'язати Камінь-Каширське ОУПФУ вирішити питання про призначення та виплату позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 12.11.2018.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
06.06.2019 на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 12.06.2019 зазначив, що позивач 12.11.2018 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". При цьому подав документи, перелік яких визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.
Вказані дані про періоди навчання та роботи позивача свідчать про те, що довідка видана Новорудською сільською радою Маневицького району Волинської області про період проживання ОСОБА_1 містить недостовірні відомості, оскільки навчаючись та працюючи на великій відстані від с. Нова Руда, Маневицького району Волинської області позивач не міг одночасно постійно проживати у зазначеному селі, у зв'язку із чим встановити початкову величину зниження пенсійного віку позивачу не виявляється можливим.
Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 30.11.1992 Волинською обласною державною адміністрацією, має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії.
Згідно довідки №920 від 01.11.2018, виданої Новорудською сільською радою Маневицького району Волинської області, ОСОБА_1 зареєстрований і постійно проживає в с. АДРЕСА_1 з 01.01.1986 року по 14.08.1990 року та з 12.09.1992 року по даний час.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію Законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний / захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №106 від 23.07.1991 року с. Нова Руда, Маневицького району, Волинської області відноситься до зони добровільного гарантованого відселення.
12.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до Камінь-Каширського ОУПФУ у Волинській області з приводу призначення пенсії на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальні захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та подав необхідні документи.
Розпорядженням Маневицького відділу з питань призначення, перерахунку, виплати пенсії Камінь-Каширського ОУПФУ від 19.11.2018 №12 позивачу відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку з підстав неможливості підтвердити чи спростувати періоди проживання чи постійної роботи на території, що віднесена до зони гарантованого добровільного відселення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що за ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовано Законом України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII).
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 55 Закону №796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058-IV), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
За правилами пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Відповідно до статті 11 Закону №796-XII, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: 1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення; 2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; 4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років; 5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 - 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України; 6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.
Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу), визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.
Відповідно до статті 14 Закону №796-ХП, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.
Згідно зі статтею 65 Закону №796-XII, документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
В силу вимог статті 15 Закону №796-XII, підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 (чинного на момент звернення позивача із заявою про призначення), потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, чи таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б.
В пункті 10 цього Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються особам, які постійно проживають або працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток №6).
Таким чином, єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Як встановлено судом, 30.11.1992 Волинською обласною державною адміністрацією видано ОСОБА_1 посвідчення серії НОМЕР_1 потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії.
Отже, при видачі 30.11.1992 позивачу посвідчення серії НОМЕР_1 відповідною комісією були встановлені та перевірені всі документи, необхідні для встановлення вказаного статусу.
Згідно з абзацом 5 підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії), до заяви про призначення пенсії за віком, серед інших, додаються документи, які підтверджують особливий статус особи, а саме, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
З матеріалів справи вбачається, що для призначення пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачем було надано до Камінь-Каширського ОУПФУ, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серія НОМЕР_1 видане 30.11.1992 року Волинською облдержадміністрацією та довідку Новорудської сільської ради Маневицького району Волинської області №189 від 12.02.2019.
Згідно довідки Новорудської сільської ради Маневицького району Волинської області №189 від 12.02.2019, виданої на підставі погосподарських книг за період з 1986 по даний час, позивач з 01.01.1986 року по 14.08.1990 року та з 12.09.1992 року по даний час постійно проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_1 .
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року село Нова Руда Маневицького району Волинської області відноситься до зони добровільного гарантованого відселення.
Таким чином, період його проживання, що дає право на одержання пенсії на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підтверджено документально з 01.01.1986 року по 14.08.1990 року та з 12.09.1992 року по даний час, що є більше 3-х років.
Проте, вказана довідка не була врахована відповідачем при вирішенні питання про призначення пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку, з підстав наявності суперечностей зазначених у ній даних із даними зазначеними у трудовій книжці позивача.
Посилання відповідача на факт роботи позивача з 07.08.1989 по 12.10.1989 року радгоспі "Климщинський" (Російська Федерація); з 26.10.1989 року по 17.07.1990 року у кооперативі "Фортуна" Дрогобицького району, Львівської області; з 01.09.1990 року по 06.09.1990 року у Львівському виробничому об'єднанні "Побутрадіотехніка"); з 07.09.1990 року по 20.09.1990 року в Добрівлянській середній школі Дрогобицького району, Львівської області та з 21.09.1990 року по 15.01.1992 року в колгоспі "Перше травня" Дрогобицького рнайону, Львівської області, які не знаходяться на території зони гарантованого добровільного відселення, як на підтвердження фактичного не проживання позивача в селі Галузія Маневицького району у вказаний період, суд оцінює критично з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.48 Кодексу законів про працю трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відтак, трудова книжка не відноситься до документів, які можуть підтверджувати період проживання потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи в зоні гарантованого добровільного відселення.
Окрім цього, надання інших документів, які би підтверджували період проживання особи в зоні гарантованого добровільного відселення, окрім як довідки органу місцевого самоврядування, законодавством не передбачено.
Таким чином, суд вважає, що дані трудової книжки не можуть спростувати факту постійного проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення, що підтверджено довідкою Новорудської сільської ради Маневицького району Волинської області №189 від 12.02.2019 та посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, внаслідок чого порушив гарантоване державою право позивача на пенсійне забезпечення.
Верховний Суд у постановах від 23.05.2018 у справі №398/3509/16-а та від 27.02.2018 у справі №344/9789/17 висловив правовий висновок щодо застосування положень статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Так, Верховний Суд вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Суд наголошує, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 р. прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, чи таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б.
Отож, видача позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії Б підтверджує той факт, що станом на 1 січня 1993 року він прожив, в даному випадку, в зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що першопочаткова величина зниження пенсійного віку на 3 роки є встановленою посвідченням.
Суд звертає увагу відповідача, що посвідчення позивача недійсним не визнавалось, його статус не оспорюється.
Натомість, у випадку наявності доказів, які б могли спростувати обґрунтованість видачі посвідчення ОСОБА_1 , відповідач має право звернутися до регіональної комісії для встановлення факту необґрунтованої видачі посвідчення, відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551.
Досягнення позивачем відповідного віку та наявність у нього необхідного страхового стажу для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII, відповідачем не оспорюється.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач, у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", має право на призначення пенсії зі зниженням, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійного віку.
Щодо дати призначення, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
У пункті 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії), днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Враховуючи, що із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 звернувся до Камінь-Каширського ОУПФУ 12.11.2018, саме з цієї дати його права підлягають відновленню.
Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 КАС зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
На думку суду, відповідач не довів правомірності своїх дій щодо відмови у призначенні пільгової пенсій за віком, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В свою чергу дії Камінь-Каширського ОУПФУ щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправними, а розпорядження Камінь-Каширського ОУПФУ від 19.11.2018 №12, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку таким, що підлягає скасуванню.
Приймаючи до уваги встановлення судом протиправності дій відповідача про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу про зобов'язання Камінь-Каширське ОУПФУ вирішити питання про призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 12.11.2018 року.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Камінь-Каширського ОУПФУ на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 768, 40 грн., сплачений позивачем відповідно до квитанції від 17.05.2019 №125.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи", суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Скасувати розпорядження Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 19.11.2018 №12 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Камінь-Каширське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області вирішити питання про призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 12.11.2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .
Відповідач: Камінь-Каширське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, адроеса: 44500, Волинська область, місто Камінь-Каширський, вулиця 1 Травня, 1а, код ЄДРПОУ 41248058.
Суддя Ю.Ю. Сорока