20 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1548/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства “Нова Аркада” про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені,
Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач, фонд, ВОВ Фонду соцзахисту інвалідів) звернулося з позовом до Приватного підприємства “Нова Аркада” (далі - відповідач, ПП “Нова Аркада”) про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені у сумі 44373,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам частини першої статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ) відповідачем у 2018 році не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 1 особи. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 43640,00 грн., яка відповідачем в добровільному порядку не була сплачена. За несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня в сумі 733,04 грн., яку позивач просить стягнути з ПП “Нова Аркада” із сумою адміністративно-господарських санкцій в примусовому порядку.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.1)
У відзиві на позовну заяву від 28.05.2019 року вих. №22 (а.с.21-25) відповідач позовні вимоги позивача не визнав, посилаючись на те, що підприємством виконано всі можливі та передбачені Законом №875-ХІІ заходи по створенню робочих місць для осіб з інвалідністю та їх працевлаштування, а тому відсутні будь-які підстави для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій. 29.01.2018 року підприємство подало звітність форми №3-ПН до центру зайнятості, однак направлення на працевлаштування не видавались у зв'язку з відсутністю даної категорії осіб на обліку у центрі зайнятості. Вказує, що обов'язок підприємства полягає у створенні робочих місць для осіб з інвалідністю та інформуванні про них державні органи і не супроводжується обов'язком займатися пошуком осіб з інвалідністю для працевлаштування. Враховуючи наведене, просить в задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив на позовну заяву від 03.06.2019 року вих. №415-06/02 (а.с.37-40) позивач вважає твердження відповідача необґрунтованими і безпідставними та зазначає, що до обов'язків роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування, крім створення відповідних робочих місць, відноситься також надання Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування, а саме: подання звітності форми №3-ПН за всі місяці відповідного року. Оскільки відповідач не подав до центру зайнятості звіти за весь рік, зокрема, подано лише 29.01.2018 року та 05.09.2018 року, що слідує з відповіді Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості, відтак такі дії не свідчать про вчинення ним усіх дій, необхідних для працевлаштування осіб з інвалідністю та відповідно про наявність підстав для звільнення від відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону №875-ХІІ. Крім того, звертає увагу на те, що відповідач посаду для особи з інвалідністю до штатного розпису підприємства ввів 24.01.2018 року, а відтак датою відкриття вакансії вважається 25.01.2018 року, а тому відповідно до вимог чинного законодавства звітність форми №3-ПН підприємство зобов'язано було подати не пізніше 28.01.2018 року. Однак відповідач таку звітність подав лише 29.01.2018 року, тобто з порушенням 3-х денного строку, починаючи з дати відкриття вакансії. Таким чином вважає, що відповідач протягом 2018 року звітність форми №3-ПН до Державної служби зайнятості своєчасно та в повному обсязі не подавав, а тому відповідач не може вважатися таким, що вжив усіх заходів, необхідних для працевлаштування осіб з інвалідністю. На підставі наведеного просить позов задовольнити повністю.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на таке.
Судом встановлено, що 18.02.2019 року ПП “Нова Аркада” подало до ВОВ Фонду соцзахисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік за формою №10-ПІ, порядок подачі якого встановлюється Кабінетом Міністрів України (а.с.10).
Згідно поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік за формою №10-ПІ, при середньообліковій кількості штатних працівників облікового складу 15 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 0 осіб. При цьому, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону №875-ХІІ, повинна складати 1 особу. Фонд оплати праці штатних працівників відповідача у 2018 році становив 654,6 тис. грн., а середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 43639 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю ВОВ Фонду соцзахисту інвалідів направив ПП “Нова Аркада” повідомлення від 18.03.2019 року №58/19-82, в якому вказав про обов'язок сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 43640,00 грн. до 15 квітня 2019 року та роз'яснило порядок нарахування пені за порушення термінів сплати (а.с.11). У зазначений строк відповідачем адміністративно-господарські санкції в добровільному порядку сплачені не були.
На вказане повідомлення підприємством було надано відповідь від 10.04.2019 року вих. №10, у якій зазначено про вжиття ним усіх необхідних заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, з огляду на що відхилено пропозицію щодо сплати адміністративно-господарської санкції (а.с.12).
У зв'язку з несплатою підприємством адміністративно-господарські санкції у встановлений термін відповідно до статті 20 Закону №875-ХІІ відповідачу нарахована пеня в сумі 733,04 грн., що підтверджується розрахунком вартості робочого місця, розміру сплати адміністративно-господарських санкцій і пені (а.с.6).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Отже, Законом передбачені гарантії соціального захисту осіб з інвалідністю шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця для такої особи та покладення на підприємства обов'язку забезпечувати для осіб з інвалідністю належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань.
Частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Відповідно до частин першої та третьої статті 18 Закону №875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування полягають:
- у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;
- у створенні для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
- у забезпеченні інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством;
- у наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;
- у звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України “Про зайнятість населення” від 05.07.2012 №5067-VI (далі - Закон №5067-VI) роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
На виконання зазначеної вище норми Закону №5067-VI наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 затверджено “Порядок подання форми звітності №3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)” (далі - Порядок №316).
В контексті положень Закону №5067-VI та Порядку №316 на роботодавців покладено обов'язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Разом з тим, періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.
Суд вважає за необхідне зазначити, що обов'язок підприємств подавати центрам зайнятості дані про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів саме щомісяця був встановлений Законом України від 01 березня 1991 року №803-XII “Про зайнятість населення”, який втратив чинність 01 січня 2013 року, а тому до спірних правовідносин не застосовується. Отже, з 01 січня 2013 року періодичність подання звітів №3-ПН не була регламентована законом. Тобто, на час спірних правовідносин (у 2018 році) законодавство не встановлювало обов'язку підприємств подавати форму №3-ПН щомісячно чи з будь-якою іншою періодичністю. Натомість, існував обов'язок підприємств одноразово подавати форму №3-ПН, а саме не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії.
Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми №3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)” у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов'язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
За правилами, визначеними статтею 20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Вищезазначеними нормами законодавства чітко визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; в разі не виконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.
Відтак на підприємство покладається обов'язок самостійного працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості. В свою чергу, закон не покладає обов'язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - інвалідів.
Як випливає з вимог статті 18 Закону №875-ХІІ, до обов'язків органів державної служби зайнятості законодавцем віднесена організація працевлаштування осіб з інвалідністю, бо саме з цією метою роботодавці зобов'язані надавати державній службі зайнятості відповідну інформацію.
Отже, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком займатися пошуком таких осіб для їх працевлаштування. Визначений Законом №875-ХІІ обов'язок роботодавця супроводжується створенням робочого місця для особи з інвалідністю та подання державній службі зайнятості відповідної інформації з метою пошуку особи з інвалідністю для працевлаштування на вакантне робоче місце.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем у 2018 році не було працевлаштовано відповідно до нормативу 1 особу з інвалідністю.
При цьому судом встановлено факт невиконання ПП “Нова Аркада” нормативу по працевлаштуванню осіб з інвалідністю у 2018 році, однак суд вважає, що вини підприємства в цьому немає, оскільки відповідач вживав необхідні заходи по створенню робочих місць та працевлаштуванню осіб з інвалідністю.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем створено для працевлаштування особи з інвалідністю робоче місце за посадою “штукатур”, що підтверджується наказами директора ПП “Нова Аркада” від 24.01.2018 року №23/в “Про внесення доповнень до штатного розпису підприємства” (а.с.27), від 29.12.2017 року №29/в “Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати та затвердження штатного розпису на 2018 рік” (а.с.28) та штатним розписом керівників, спеціалістів, робітників з 24.01.2018 року (а.с.26).
Відповідачем було подано 29 січня 2018 року ( у третій робочий день з дати відкриття вакансії) в Нововолинську міську філію Волинського обласного центру зайнятості звітність форми №3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”, у якій повідомлялося про наявність вакансії для працевлаштування особи з інвалідністю за посадою “штукатур” (а.с.30-33).
Листом від 28 травня 2019 року вих. №1144/26/04-19 Нововолинська міська філія Волинського обласного центру зайнятості повідомила відповідача про те, що протягом 2018 року на заявлену ПП “Нова Аркада” 29.01.2018 року та 05.09.2018 року посаду штукатура із зазначенням можливості працевлаштування осіб з інвалідністю, особи з числа безробітних громадян з інвалідністю не направлялись, так як не відповідають вимогам за станом здоров'я згідно програм реабілітації (а.с.34).
Відтак, судом встановлено, що 1 робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю залишилося вакантними у зв'язку з тим, що центром зайнятості вказані особи до відповідача не спрямовувалися та безпосередньо до роботодавця з питань працевлаштування не зверталися, тобто залишилися вакантними не з вини підприємства.
Разом з цим, фактів відмови зі сторони відповідача у працевлаштуванні осіб з інвалідністю за 2018 рік не встановлено.
Отже, судом встановлено, що відповідач виконав обов'язок по здійсненню заходів зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю, покладений на нього законодавством повною мірою. Зокрема, відповідач створив робоче місце для особи з інвалідністю, інформував центр зайнятості про наявність вакансій на підприємстві для особи з інвалідністю.
Таким чином, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії приватне підприємство, фактично, вжило усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 26 червня 2018 року №К/9901/5558/17.
Враховуючи викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 242, 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, суд
В задоволенні позову Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства “Нова Аркада” про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Позивач: Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (43008, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Писаревського, 3А , код ЄДРПОУ 13369882).
Відповідач: Приватне підприємство “Нова Аркада” (45401, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Козацька, 27, код ЄДРПОУ 31216779).
Суддя В.Д. Ковальчук