про повернення позовної заяви в частині вимог
18 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1746/19
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М. вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо не видання наказу про допуск ОСОБА_1 з 22.02.1994 до роботи з державною таємницею та встановлення з 22.02.1994 щомісячної надбавки за службу в умовах режимних обмежень;
- зобов'язання провести розрахунок та виплату ОСОБА_1 невиплаченої надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 22.02.1994 по 15.02.1995 в розмірі 15% від посадового окладу з урахуванням індексу інфляції та грошової допомоги при звільненні, з урахуванням відповідної надбавки;
- зобов'язання включити до грошового атестату ОСОБА_1 №3 від 21.02.1995 -15% надбавки за службу в умовах режимних обмежень;
- зобов'язання виготовити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 01.01.2016 року до якої включити надбавку за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 15.02.1995 звільнений з посади начальника відділу УБОЗ по боротьбі з організованою злочинністю м. Ковель за віком, з 15.02.1995 перебуває на обліку в пенсійному органі та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
В квітні 2018 року, після проведення перерахунку пенсії позивачу стало відомо, що у довідці про розмір грошового забезпечення від 21.03.2018 №1127 відсутня надбавка за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового окладу.
15.02.2019 позивач звернувся із заявою до Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області з проханням виготовити нову довідку про розмір грошового забезпечення з включенням надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового окладу. Однак, листом від 27.02.2019 відповідач відмовив у внесенні до довідки про розмір грошового забезпечення надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового окладу.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до УМВС України у Волинській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали, протягом якого позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 305, 20 грн та обгрунтувати причини пропуску звернення до суду з вищевказаними позовними вимогами, а в разі необхідності звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду, вказавши підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску.
13.06.2019 на адресу Волинського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви до якої долучено оригінал квитанції про сплату судового збору, клопотання про поновлення строку звернення до суду та пояснення щодо строку звернення до суду.
У клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач посилається на норми ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно з якою нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
У поясненні щодо строку звернення до суду позивач зазначає, що при зверненні до суду з вищезазначеними позовними вимогами до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України, слід керуватися не ч.2 ст. 122 КАС України, а ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно з якою перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. При цьому, посилається на постанову Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17.
Суд не погоджується з такими доводами позивача з наступних мотивів та підстав.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів передбачено конкретно визначеним строком. Це, насамперед, викликано специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Суд звертає увагу, що позивач, обгрунтовуючи строки звернення до суду, посилається на норми законів («Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”), які регулюють виплату нарахованих сум пенсій, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, а також перерахунок пенсій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.
У постанові Верховного суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 також вказано, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
Однак, позовні вимоги ОСОБА_1 не стосуються виплати чи перерахунку пенсії, а відповідачем по справі є не орган Пенсійного фонду України, який призначає і виплачує пенсію, а Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України, яке, на переконання позивача, допустило протиправну бездіяльність відносно нього у 1994-1995 роках.
Таким чином, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи з позовом про протиправну бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України, позивач мав дотриматись шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з доданої позивачем до позовної заяви копії висновку про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років від 21.02.1995, до грошового забезпечення позивача, при виході на пенсію, щомісячна надбавка за службу в умовах режимних обмежень включена не була. У позовній заяві позивач вказує, що наказ про допуск ОСОБА_1 з 22.02.1994 до роботи з державною таємницею у 1994 році не видавався та відповідно з 22.02.1994 щомісячна надбавка за службу в умовах режимних обмежень до моменту звільнення йому не виплачувалась. Таким чином, про порушення своїх прав, а саме: не видання наказу про допуск ОСОБА_1 з 22.02.1994 до роботи з державною таємницею, не встановлення надбавки за службу в умовах режимних обмежень з 22.02.1994 по 15.02.1995 та не включення вказаної надбавки до грошового атестату позивачу було відомо ще з 1995 року, однак до суду він звернувся лише 28.05.2019 (через 24 роки), що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції Волинського окружного адміністративного суду, тобто з пропуском шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Позивач не навів поважності причин пропуску строку звернення до суду, а норми Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не застосовуються до даних правовідносин.
Таким чином, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено поважності пропущеного ним строку звернення до суду (який є досить значним і становить 24 роки), тому суд не визнає причини пропуску строку поважними.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області в частині позовних вимог: визнання протиправною бездіяльності щодо не видання наказу про допуск ОСОБА_1 з 22.02.1994 до роботи з державною таємницею та встановлення з 22.02.1994 щомісячної надбавки за службу в умовах режимних обмежень; зобов'язання провести розрахунок та виплату ОСОБА_1 невиплаченої надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 22.02.1994 по 15.02.1995 в розмірі 15% від посадового окладу з урахуванням індексу інфляції та грошової допомоги при звільненні, з урахуванням відповідної надбавки; зобов'язання включити до грошового атестату ОСОБА_1 №3 від 21.02.1995 -15% надбавки за службу в умовах режимних обмежень підлягає поверненню позивачу у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
Суд також роз'яснює, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Згідно із частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області в частині позовних вимог: визнання протиправною бездіяльності щодо не видання наказу про допуск ОСОБА_1 з 22.02.1994 до роботи з державною таємницею та встановлення з 22.02.1994 щомісячної надбавки за службу в умовах режимних обмежень; зобов'язання провести розрахунок та виплату ОСОБА_1 невиплаченої надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 22.02.1994 по 15.02.1995 в розмірі 15% від посадового окладу з урахуванням індексу інфляції та грошової допомоги при звільненні, з урахуванням відповідної надбавки; зобов'язання включити до грошового атестату ОСОБА_1 №3 від 21.02.1995 -15% надбавки за службу в умовах режимних обмежень, повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Т.М. Димарчук