Житомирський апеляційний суд
Справа №296/11465/14-ц Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О. П.
Категорія 27 Доповідач Галацевич О. М.
19 червня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Галацевич О.М.,
суддів: Борисюка Р.М., Григорусь Н.Й.,
з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про заміну сторони правонаступником у справі №296/11465/14-ц,
19 червня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав клопотання, у якому, згідно ст. 55 ЦПК України, просив залучити до участі у даній справі правонаступника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» (далі - ТОВ «ФК «Веста», Товариство) - Кузьміна Д.Л.
Заслухавши думку ОСОБА_1 , його іншого представника ОСОБА_3 , які підтримали дане клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що останнє підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов'язанні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.
У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
З наведених норм права вбачається, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ.
Як вбачається із доданих до клопотання договору №31/05-2019 від 31.05.2019, акта приймання-передачі документів від цього ж числа, ТОВ «ФК «Веста» відступило фізичній особі - ОСОБА_4 право вимоги за кредитним договором №0004/07/52-CL від 06.08.2007, який укладений між публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та ОСОБА_1 .
Отже, у даному випадку з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права.
Тому, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов'язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.
Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 11 вересня 2018 року (справа №909/968/16) та від 31 жовтня 2018 року (справа №465/646/11).
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для заміни ТОВ «ФК «Веста» на правонаступника ОСОБА_4 .
Керуючись ст. ст. 55, 381 ЦПК України, суд
Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залучення до участі у даній справі правонаступника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» - Кузьміна Дмитра Леонідовича залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді