Провадження №2-а/760/556/17
у справі №760/13365/16-а
15 вересня 2017 Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лазаренко В.В.,
з участю секретарів - Петраш Д.О., Кучерини Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
22.09.2014 позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом в якому просить:
1) визнати неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України у Соломянському районі м. Києва №1992/12/Б-86 від 16.02.2016 року, яким мені фактично було відмовлено у задоволенні вимог, викладених у моїй заяві, щодо врахування при розрахунку пенсії:
- нарахованих та виплачених сум щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги іншої згідно довідки про заробітну плату за №648/5/26-59-05-27 від 27.01.2016 року;
- надбавки за вислугу років 10% (до посадового окладу та надбавки за спеціальне звання) згідно до постанови КМУ від 12.09.1997 року за №1013 «Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальне звання» згідно довідки про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про Державну службу» за № 494/5/26- 59-05-27 від 21.01.2016 року;
- індексації заробітної плати на основі довідки про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про Державну службу» за №287/Б/05-027 від 01.04.2011 року та відповідно підтверджено виданою довідкою за № 649/5/26-59-05-27 від 27.01.2016 року;
2) зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва здійснити з моменту призначення пенсії (з 02.04.2011 року) її належний розрахунок та виплату ОСОБА_1 , як державному службовцю у відповідності до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції чинній на час призначення пенсії) у відсотках, які діяли при нарахуванні пенсії у розмірі 90%, включивши в розрахунок заробітної плати нараховані та виплачені суми щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги іншої, надбавки за вислугу років 10% (до посадового окладу та надбавки за спеціальне звання) згідно до постанови КМУ від 12.09.1997 №1013 «Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальне звання» та індексації заробітної плати як складові заробітної плати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням раніше виплачених сум.
3) зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії державного службовця ОСОБА_1 , з розміру пенсії у відсотках (у розмірі 90 відсотків) встановленому ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачці), з врахуванням всіх видів оплати праці на які відповідно до Законів України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховувалися внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, починаючи з 01.04.2011 року, залишивши без змін базовий місяць для індексації пенсії, який був визначений при призначенні їй пенсії.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що з 02.04.2011 управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м.Києва їй була призначена пенсія як державному службовцю.
Пенсію призначено в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати з урахуванням вимог ст. 33 Закону України «Про державну службу», тобто включені оклад, ранг, вислуга років, надбавки та премії, виходячи зі стажу державної служби, який становить 20 років 01 місяць 20 днів.
Призначаючи мені пенсію, відповідач не врахував в заробіток (дохід) для обчислення пенсії суми щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги іншої, надбавки за вислугу років 10% (до посадового окладу та надбавки за спеціальне звання) та індексації заробітної плати, як вид оплати праці. Не маючи юридичної освіти, вона вважала таке рішення правильним. Проте, вивчивши нормативну базу, вважає, що пенсія, яку вона отримуює, була нарахована їй в розмірі меншому, ніж встановлено ст.37 Закону України «Про державну службу» (у редакції чинній на час призначення пенсії), і таким чином порушено її законні права.
Отримавши в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (місце її роботи) довідку про заробітну плату № 648/5/26-55-05-27 від 27.01.2016 про розмір матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги іншої, довідку про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» № 649/5/26- 59-05-27 від 27.01.2016, довідку про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» № 494/5/26-59- 05-27 від 21.01.2016, які їй нараховувались за період роботи з 01.04.2009 по 31.03.2011, вона 03.02.2016 звернулась до відповідача з заявою про перерахунок її пенсії з урахуванням нарахованих та виплачених сум щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги іншої, надбавки за вислугу років 10% (до посадового окладу та надбавки за спеціальне звання) та індексації заробітної плати, надавши оригінали зазначених довідок
На її звернення з управління ПФУ в Солом'янському районі м.Києва їй була надана відповідь №1992/12/Б-86 від 16.02.2016, згідно якої їй фактично було відмовлено у задоволенні вимог, викладених у її заяві.
Вказану відмову позивач вважає неправомірною, вважає що прийняте відповідачем рішення суперечить положенням ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», ч. 1 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», також звертає увагу суду на правову позицію ВСУ відображену у постановах по аналогічних спорах.
З наведених підстав нею пред'явлений даний адміністративний позов, у якому позивач просить захистити її права у вищезазначений спосіб.
Ухвалою суду від 09.08.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, правонаступником якого є Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії - відкрито скорочене провадження.
Ухвалою суду від 27.12.2016 справу призначено до розгляду за загальними правилами КАС України.
Ухвалою суду від 17.03.2017 позовну заяву ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, який є правонаступником управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, про визнання рішення суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язати вчинити дії, в частині позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з квітня 2011 по 02.02.2016 - залишено без розгляду.
13.03.2017 судом розпочато судовий розгляд справи по суті.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги просила їх задовольнити.
Представник відповідача проти вимог позивача заперечувала, просила відмовити в їх задоволенні. В письмових заперечення проти позову вказала, що виплати як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати та інші виплати, про якій зазначено у позовній заяві, не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії. Тому вважає відмову позивачу у перерахунку пенсії правомірною та просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу з квітня 2011 року призначено пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», позивач перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, який є правонаступником управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва.
Вважаючи, що пенсія нарахована позивачу з порушенням вимог законодавства, остання звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, у якій просила врахувати при визначенні розміру пенсії нараховані та суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги іншої, 10% надбавки до посадового окладу за вислугу років та індексації заробітної плати.
Відповідно до листа від №1992/12/Б-86 від 16.02.2016 позивачку повідомлено про те, що ст. 33 Закону України «Про державну службу» до складових заробітної плати державного службовця такі виплати як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати не віднесені, а тому відсутні підстави для врахування їх при здійсненні розрахунку пенсії.
Вбачається, що вказане рішення не відповідає положенням чинного законодавства, з наступних підстав.
За змістом статті 37 Закону «Про державну службу» № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95?ВР «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Водночас відповідач приймаючи рішення про відмову позивачу у включенні до структури заробітної плати, яка використана для розрахунку пенсії, таких складових як матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, 10% надбавка до посадового окладу за вислугу років керувався положеннями ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», та виходив з того, що ці складові не включаються до складу заробітної плати державного службовця, не враховуються при обчисленні розміру його пенсії.
Зазначені посилання відповідача на положення закону № 3723-XII, який є загальним щодо спірних правовідносин, суд не приймає до уваги, оскільки при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом, в даному випадку статті 41 Закону №1058-IV та статті 66 Закону №1788XII.
Така ж правова позиція висловлена у постановах ВСУ від 20.02.2012 року по справі №21-430а11 та 28.05.2013 року по справі №21-97а13 прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, а тому в силу ч. 2 ст. 161 КАС України є обов'язковою для врахування судом при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Таким чином, вимоги позивача про визнання вищезазначених дій відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити новий розрахунок її пенсії державного службовця, з урахуванням у складі заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, 10% надбавки до посадового окладу за вислугу років суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також частиною шостою статті 95 КЗпП визначено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про оплату праці» у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.
Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078).
Як зазначено вище, структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (частина друга статті 2 Закону України «Про оплату праці»).
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 р. № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.
Таким чином, виходячи з того, що індексація є складовою частиною заробітної плати, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача провести новий розрахунок їй пенсії державного службовця, з урахуванням у складі заробітної плати індексації та про задоволення позовних вимог в цій частині.
Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частина перша статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Вбачається, що позивачем серед іншого заявлено позовні вимоги про зобов'язання відповідача:
-здійснити належний розрахунок та перерахунок у відповідності до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції чинній на час призначення пенсії) у відсотках, які діяли при нарахуванні пенсії у розмірі 90%;
-здійснити перерахунок пенсії державного службовця ОСОБА_1 , з розміру пенсії у відсотках (у розмірі 90 відсотків) встановленому ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачці), з врахуванням всіх видів оплати праці на які відповідно до Законів України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховувалися внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, починаючи з 01.04.2011 року, залишивши без змін базовий місяць для індексації пенсії, який був визначений при призначенні їй пенсії.
Разом з цим, в матеріалах справи відсутні належні та підтверджені дані, які вказують на те, що пенсія позивача розрахована з розміру пенсії у відсотках відмінних від 90-та.
Позивачем не надано доказів, які підтверджують, які конкретно види оплати праці, на які відповідно до Законів України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховувалися внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не були включені відповідачем при розрахунку пенсії позивача, окрім сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги іншої, 10% надбавки до посадового окладу за вислугу років та індексації заробітної плати.
Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та підтверджені дані, які вказують на те, що базовий місяць для індексації пенсії, який був визначений при призначенні пенсії відповідачем змінено.
Отже, позивачем не доведено, що в цій частині позовних вимог його права були порушенні з боку відповідача, відтак, ці вимоги не підлягає задоволенню, оскільки як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 6 КАС України судовому захисту підлягають саме порушені права, свободи або інтереси особи.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку що позов підлягає частковому задоволенню, в частині вимог про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 17, 18, 104-106, 128, 158, 159, 161-163, 256 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, правонаступником якого є Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо відмови ОСОБА_1 у включенні матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги іншої, 10% надбавки до посадового окладу за вислугу років та індексації заробітної плати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в її заробітну плату для нарахування пенсії.
Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції чинній на час призначення їй пенсії, включивши до розрахунку пенсії як складові заробітної плати нараховані та виплачені ОСОБА_1 суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги іншої, 10% надбавки до посадового окладу за вислугу років та індексації заробітної плати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, за останні 24 календарні місяці перед звільненням.
Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченим та перерахованим розмірами пенсії починаючи з 03.02.2016 і в подальшому проводити нарахування та виплату пенсії з урахуванням цих виплат.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя В.В. Лазаренко