Житомирський апеляційний суд
Справа №295/13575/18 Головуючий у 1-й інст. Ведмідь Н. В.
Категорія 48 Доповідач Талько О. Б.
11 червня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді Талько О.Б.,
суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,
за участю секретаря Кравчук Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №295/13575/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17 грудня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Ведмідь Н.В.,
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому зазначила, що відповідач є її батьком. На даний час після досягнення повноліття вона проживає з матір'ю, навчається в Житомирському медичному інституті та потребує матеріальної допомоги. Відповідач відмовляється в добровільному порядку сплачувати аліменти на її утримання на час навчання.
З урахуванням викладеного, просила стягувати із ОСОБА_2 аліменти на своє утримання на період навчання у розмірі 2500 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову й до закінчення навчання.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 17 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено.
Вирішено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 2500 грн. щомісячно, починаючи з 11 жовтня 2018 року та до 1 липня 2019 року, тобто до закінчення ОСОБА_1 навчання у комунальному вищому навчальному закладі "Житомирський медичний інститут".
Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 704 грн.80 коп.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Зокрема, зазначає, що суд не врахував його матеріальний та сімейний стан і прийшов до помилкового висновку про те, що він має можливість утримувати повнолітню дочку. На даний час він створив нову сім'ю та має незначний заробіток.
Окрім того, суд належним чином не повідомив його про час та місце проведення судового засідання, позбавивши таким чином можливості надати докази на спростування позовних вимог.
В судовому засіданні відповідач підтримав апеляційну скаргу, зазначивши, що на його утриманні перебувають неповнолітні діти та непрацездатні батьки.
Позивач та її представник не визнали апеляційну скаргу.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
За правилами ст. 199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з ч.1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку ( доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 1 ст.191 СК України також передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір'ю.
Долучена до матеріалів справи довідка, видана Комунальним вищим навчальним закладом 25 вересня 2018 року, а також договір про підготовку молодшого спеціаліста свідчать про те, що ОСОБА_1 навчається у даному навчальному закладі з 1 вересня 2015 року до 1 липня 2019 року за денною формою навчання на контрактній основі. Стипендія не нараховується.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач 8 червня 2017 року уклав шлюб. Також він має неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час він працює на посаді менеджера ТОВ " Фіто Україна" та його середня заробітна плата за період з жовтня 2018 року по січень 2019 року становить 2682 грн. 42 коп.
Як пояснив ОСОБА_2 , у 2019 році його заробіток становить близько 4000 грн., він проживає разом із сім'єю в орендованому житлі та має у власності легковий автомобіль.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дитиною віку, який перевищує 18 років, але є не меншим 23 років; продовження нею навчання; потреба дитини у зв'язку з навчанням матеріальної допомоги; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
В судовому засіданні встановлено, що позивач навчається на денній формі навчання, у зв'язку з чим не має можливості офіційно працевлаштуватись та отримувати доходи, не отримує стипендію та за умовами договору зобов'язана сплачувати кошти за надання освітніх послуг. Таким чином, зазначені обставини свідчать про те, що вона потребує матеріальної допомоги.
Заперечуючи проти позову, відповідач пояснив, що він утримує непрацездатних батьків, проте вказана обставина не підтверджена належними та допустимими доказами.
ОСОБА_2 є працездатним, має постійне місце роботи та сталий заробіток, відтак, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
Разом з тим, при визначенні розміру аліментів суд не врахував ту обставину, що на утриманні відповідача перебуває двоє неповнолітніх дітей.
Враховуючи ивщезазначене, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1500 грн.
Таким чином, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового,- про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17 грудня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1500 грн, починаючи з 11 жовтня 2018 року й до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 704 грн. 80 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді:
Повний текст постанови складений 18 червня 2019 року.