Провадження № 33/803/734/19 Справа № 202/3519/19 Суддя у 1-й інстанції - Шофаренко Ю. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.
13 червня 2019 року м. Дніпро
13 червня 2019 року суддя Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 27 травня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,-
Цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді сорока годин громадських робіт.
При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, 21.05.2019 року приблизно о 16 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , погрожував фізичною розправою у смс-повідомленнях гр. ОСОБА_2 та її донці ОСОБА_3 , 2004 р/н, вчинивши дрібне хуліганство, чим своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 27 травня 2019 року, провадження по справі закрити, у зв'язку із відсутністю у його діях складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у судовому засідання суду першої інстанції він підтвердив лише той факт, що листувався з колишньою дружиною за допомогою СМС - повідомлення, оскільки між ними після розлучення минулого року склалися неприязні відносини і колишня дружина відмовляється спілкуватися з ним особисто або через телефонні дзвінки, через що він не може вирішити питання поділу спільного майна подружжя.
Також зазначає, що вину у вчиненні саме “правопорушення” він не визнавав, оскільки він переконаний, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не є дрібним хуліганством.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є обґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Судом першої інстанції вказані вимоги закону не дотримані, належним чином не з'ясовано обставини та необхідні ознаки складу щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, .
Суд першої інстанції дослідивши протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , прийшов до висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Однак, судом першої інстанції була надана неправильна юридична оцінка фактичним даним, які містяться в матеріалах справи та добуті в судовому засіданні доказам, що потягло за собою необґрунтоване притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
Так, відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних речей, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , останній 21.05.2019 року приблизно о 16 год. 30 хв. гр. знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , погрожував фізичною розправою у смс-повідомленнях гр. ОСОБА_2 та її донці ОСОБА_3 , 2004 р/н.
Також викликає сумніви щодо зазначеного часу скоєння адміністративного правопорушення, який в протоколі про адміністративне правопорушення зазначений 21.05.2019 року об 16 год 30 хв., натомість дата складення протоколу зазначена 23.05.2019 року, а заява потерпілої ОСОБА_2 взагалі надійшла до Індустріального ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області 07.05.2019 року.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та інші долучені пояснення та протокол про адміністративне правопорушення, містять суперечності стосовно місця, часу скоєного останнім адміністративного правопорушення.
Вказані недоліки, суперечності, як наслідок неналежно оформлений протокол про адміністративне правопорушення створює перешкоди повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин по справі, і тому даний протокол не може бути належним підтвердженням вчинення правопорушення. А усунути вказані недоліки і суперечності в апеляційній інстанції не надається можливим
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції провів поверхневий розгляд справи. Припустившись цих та вищезазначених порушень, суд дійшов хибного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 , залишивши поза увагою чи дійсно дана особа вчинила інкриміноване йому правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Сукупність вказаних обставин свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, так як обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення в частині встановлення вини ОСОБА_1 не підтверджені в повній мірі належними і допустимими доказами, що виключає адміністративну його відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, встановлено, що справу суд першої інстанції, розглянув з недотриманням вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази наявні у справі ретельно не були перевірені, відповідно до ст. 252 КУпАП, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов хибного висновку, визнавши доведеною провину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки не встановлено достовірно факт саме дрібного хуліганства, що виключає його адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією.
За таких обставин, вважаю необхідним апеляційну скаргу задовольнити, а постанову судді першої інстанції - скасувати із закриттям провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 27 травня 2019 року відносно ОСОБА_1 , якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 40 годин громадських робіт - скасувати.
Винести нову постанову, якою провадження в даній справі закрити на підставі ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Г.П. Слоквенко