Справа № 219/6154/19
Провадження № 2-о/219/914/2019
12 червня 2019 року м. Бахмут Донецької області
Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Шевченко Л.В.,
за участі секретаря судового засідання Брагіної М.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
заінтересованої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису, -
05 червня 2019 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою, та просила ухвалити рішення, яким встановити обмежувальний припис відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 , та покласти на нього строком на 6 місяців наступні обов'язки: заборонити перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити наближатися на відстань ближче 200 м. до місця проживання: АДРЕСА_1 та місця частого відвідування: АДРЕСА_2 , заявника ОСОБА_1 ; заборонити ОСОБА_3 вести телефонні переговори з ОСОБА_1 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто та через третіх осіб; обмежити спілкування з постраждалою дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею. Стверджує, що на протязі тривалого часу в ході сумісного проживання, її син ОСОБА_3 вчиняв сварки, під час яких ображав її нецензурною лайкою, принижував, залякував, застосовував до неї фізичне насильство, навіть в присутності дитини, чим робив її життя нестерпним. Від таких дій вона відчувала емоційну невпевненість, нездатність себе захистити та побоювалась за свою безпеку та безпеку свого малолітнього сина. На теперішній час наявні ризики у вигляді вірогідності продовження вчинення ОСОБА_3 насильства, можливості настання тяжких або особливо тяжких наслідків для неї внаслідок вірогідного його вчинення.
В обґрунтування своєї заяви заявник вказує, що вона має сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вона, та її троє дітей зареєстровані в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок належить їй га праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 21.03.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Артемівської державної нотаріальної контори Букрей Г.П.
На протязі тривалого часу, починаючи з 2013 року, після народження другого сина в родині почалися конфлікти. Конфлікти ставалися через вживання ОСОБА_3 алкогольних напоїв. При конфліктах ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'янніня неодноразово вчиняв сварки, та психологічне насилля відносно заявника, що виразилось у висловлювання на адресу заявника нецензурної лайки, погроз фізичної фізичною розправою. У зв'язку з цим Бахмутським ВП ГУНП в Донецькій області неодноразово були складенні адміністративні протоколи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, а саме згідно з листом Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області від 26.11.2018 року, відносно ОСОБА_3 було складено 10 адміністративних протоколів за ст.173-2 КУпАП. Також, на зверненням з заявою ОСОБА_1 до відділу поліції 04.09.2018 року, було внесено відомості в ЄРДР за №12018050150002091 від 05.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.
Крім того, у березні 2019 року ОСОБА_1 зверталася до КНП «ЦПМД м.Бахмута» за медичною допомогою, діагноз лікаря-невролога - дискуляторна енцефолопатія ІІ ступеня.
Заявник посилається на те, що для того, щоб захистити себе, вона вимушена звернутися до суду, який може здійснити заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Вона не має іншої можливості, щоб захистити своє життя та здоров'я, окрім звернення до суду за захистом від кривдника ОСОБА_6 П.К.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2019 року по справі відкрито провадження та призначено судове засідання на 07.06.2019.
У судовому засіданні заявник та її представник ОСОБА_2 підтримали вказану заяву, просили її задовольнити. Заявник надала пояснення аналогічні викладеним у самій заяві.
Заінтересована особа - ОСОБА_3 в судовому засіданні проти заяви його матері заперечував, але при цьому заявив, що дійсно вчиняє на неї психологічне насильство тоді, коли буває в стані алкогольного сп'яніння. Під час судового розгляду вказував, що матір разом з батьком в його дитинстві (коли йому було 6 років) заставляли його носити по 2 цеберки з вуглем, а в даний час матір не звертає на нього уваги, не запрошує його поснідати (або пообідати, повечеряти) разом з нею та його меншим братом ОСОБА_7 . Зазначив, що матір (заявник у справі) не надає йому документи від квартири по АДРЕСА_2 , а тому він не може переїхати жити туди.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дістається висновку, що заява про видачу обмежувального припису, підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.
За змістом ч. 1 ст.350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України 07 грудня 2017 року №2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вичиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.
Положеннями ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (арк.с.11), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , які зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (арк.с. 13).
Згідно з договором купівлі-продажу від 21.03.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Артемівської державної нотаріальної контори Букрей Г.П., будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (арк.с.14-17).
З паспорту серія НОМЕР_3 (арк.с.4-5) вбачається, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (арк.с.4-8).
З паспорту серія НОМЕР_4 (арк.с.4-5) вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (арк.с.4-8).
Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19.07.2019 року (провадження № 3/219/2892/2018) провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 за ч.2 ст.173-2 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення (правопорушення вчинене 17.04.2018 року) (арк.с.45).
Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30.08.2017 року (провадження № 3/219/2261/2017) провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення (правопорушення вчинене 15.01.2017 року) (арк.с.45).
Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10.04.2018 року (провадження № 3/219/1416/2018) ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. (арк.с.47).
На неодноразові звернення до Бахмутського ВН ГУНП в Донецькій області з приводу вчинення ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_1 психологічного насильства в сім'ї, заявником були отримані листи, згідно з якими її повідомлено про те, що її звернення зареєстровані в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Бахмутського відділу поліції. Проведеною перевіркою факту вчинення кримінального правопорушення не встановлено. У зв'язку із відсутністю підстав щодо внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань, звернення розглянуто згідно з вимогами Закону України «Про звернення громадян». В діях ОСОБА_3 вбачається склад адміністративного правопорушення за чт.173-2 КУпАП (вчинення психологічного насильства в сім'ї), відносно якого буде складений адміністративний протокол (арк.19,20, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 32, 33, 34, 35, 36, 40, 42).
Також листом Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області від 26.11.2018 року, за №М422/201/01-18, ОСОБА_1 було повідомлено про те що відносно ОСОБА_3 було складено 10 адміністративних протоколів за ст.173-2 КУпАП. З правопорушником проведено профілактичну бесіду про недопущення порушення тиші та громадського порядку (арк.с.41).
На неодноразові звернення до Бахмутського ВН ГУНП в Донецькій області з приводу вчинення відносно ОСОБА_3 кримінального правопорушення, останнім отримані листи, згідно з якими його повідомлено про те, що його звернення зареєстровані в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Бахмутського відділу поліції. Проведеною перевіркою факту вчинення кримінального правопорушення відносно останнього не встановлено. У звя'зку з відсутністю підстав щодо внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань, звернення розглянуто згідно з вимогами Закону України «Про звернення громадян» (арк.с. 28, 30, 31).
Також, на звернення 21.08.2018 року ОСОБА_1 (№ НОМЕР_5 -8446025), що надійшло на Урядову гарячу лінію щодо відмови лікарем - наркологом КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м.Слов'янська» ОСОБА_8 , у госпіталізації сина ОСОБА_3 через перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння, Департамент охорони здоров'я Донецької облдержадміністрації повідомив листом за № М-1769-01-1.2.6-1800 від 31.08.2018 року про те що за фактами, викладеними у зверненні, проведене службове розслідування, та встановлено, що 21.08.2018 року о 09.00 год. ОСОБА_3 був доставлений бригадою швидкої допомоги до КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м.Слов'янська». На момент огляду даних за гострий алкогольний делірій та проявів агресії не було. Пацієнт знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Бажання надати усвідомлену згоду на стаціонарне лікування не виказував. Було рекомендовано планове стаціонарне лікування у диспансері. Методами доступними при розслідуванні факту відмови у госпіталізації ОСОБА_3 не встановлено (арк.с.37).
Згідно з інформацією наданою Артемівською місцевою прокуратурою від 07.09.2018 року за № 46132-18, ОСОБА_1 на її звернення повідомлено про те, що за вказаним у зверненні фактом, Бахмутським ВП ГУНП в Донецькій області в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №12018050150002091 від 05.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України. Досудове розслідування у кримінальному провадженні доручено СВ Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області (арк.38).
На запит Секретаріату Уповноваженого з прав людини Управлінням моніторингу дотримання прав людини Міністерства внутрішніх справ України повідомлено, що за умисне систематичне вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 працівниками Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області 1 березня 2019 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (арк.с.43-44).
Із наданої копії медичної картки ОСОБА_1 вбачається, що остання 12 березня 2019 року зверталася до лікаря-терапевта за медичною допомогою, та 18 березня 2019 року до лікаря-невролога, діагноз: дискуляторна енцефолопатія ІІ ступеня.
Допитаний в судовому засіданні свідок лікар-психіатр КЗОЗ «Бахмутська ЦРЛ» ОСОБА_9 пояснив суду, що 21.08.2018 року ОСОБА_3 за викликом його матері ОСОБА_1 каретою швидкої допомоги був доставлений до диспансеру, де йому був поставлений діагноз алкогольне сп'яніння «з елементами агресії». Він побачив, що ОСОБА_10 був дуже агресивний по відношенню до своєї матері, виказував їй якість претензії. Разом з тим, він не спостерігав У ОСОБА_3 психічного розладу. Втім, він дав йому направлення на консультацію до наркологічного диспансеру, бо вважав, що йому необхідно лікуватися від алкоголізму. Підстав для надання психіатричної допомоги не вбачав.
Допитаний в судовому засіданні свідок дільничний офіцер поліції ОСОБА_11 дав показання про те, що ОСОБА_3 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення психологічного насильства над своєю матір'ю ОСОБА_1 та з приводу порушення громадського порядку.
Допитана в судовому засіданні свідок спеціаліст відділу Бахмутської міської ради - провідний юрисконсульт Бахмутського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді вказала, що сім'я Мєліхових перебуває у раді на обліку. Вона неодноразово перебувала в їх будинку, спілкувалася з приводу вчинення домашнього насильства з заявницею та заінтересованою особою ОСОБА_3 . Однак ці бесіди дають короткочасний ефект для ОСОБА_3 : він раз за разом вчиняє психологічний тиск на матір. Разом з тим, ОСОБА_3 добре характеризується за місцем роботи (він працює в магазині «Брусничка» охоронцем), жодних претензій керівництво підприємства до нього не має. Його проблема - це алкоголь. Як тільки - но він прийме алкогольні напої, одразу від матері подаються заяви до правоохоронних органів з приводу психологічного насильства стосовно неї з боку ОСОБА_3 Лікуватися він не хоче. Свідок також вказувала, що в дитячому садку, де перебуває молодший брат ОСОБА_10 заявляли, що іноді останній дуже знервований, але те, що причиною цьому є стосунки між ОСОБА_12 та його матір'ю - не встановлювали.
В заяві про видачу обмежувального припису ОСОБА_1 просить обмежити спілкування з постраждалою дитиною - ОСОБА_4 , якимй неодноразово був свідком насильства над своєю матір'ю. Однак достатніх доказів заявницею суду не надано. Згідно психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_4 має високий рівень психічного розвитку (арк.с.88).
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_3 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 (арк.с.63). В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що на даний час в квартирі проживає її середня донька з дитиною, а у разі ухвалення позитивного рішння судом, то вони переїдуть жити в її будинок, а ОСОБА_13 вона віддасть ключи від квартири, власником якої він є.
Аналізуючи подані докази, на підставі установлених судом обставин, суд вважає, що наявні очевидні ризики повторного заподіяння домашнього насильства ОСОБА_3 відносно матері ОСОБА_1 , тому, з метою застосування превентивного засобу методу стримування та попередження повторення неправомірних дій зі сторони кривдника, суд вважає, що заява обґрунтована та до кривдника необхідно застосувати обмежувальний припис.
Щодо вимог заявника про встановлення обмежувального припису строком на 6 місяців, то на думку суду, саме такий строк буде достатнім із врахуванням положень ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВРвід 17липня 1997 року.
У разі неприпинення неправомірних дій, зі сторони ОСОБА_3 , заявник не позбавлена права на звернення до відповідних органів з вимогою застосування інших важелів стримування, у тому числі притягнення як до адміністративної відповідальності, так і до кримінальної відповідальності, а також для продовження строку обмежувального припису.
Зміст ч. 1 ст. 27 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» уповноважений підрозділ органу Національної поліції України бере на профілактичний облік кривдника з моменту виявлення факту вчинення ним домашнього насильства на встановлений законодавством строк і проводить з ним профілактичну роботу.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне повідомити уповноважений орган Національної поліції України з приводу обставин домашнього насильства зі сторони ОСОБА_3 та вирішити питання профілактичного обліку кривдника ОСОБА_3 на визначений судом строк.
Відповідно до ч. 3 ст.350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст.350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Керуючись вимогами Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та керуючись ст. ст. 247, 350-1, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису, - задовольнити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому визначити наступне тимчасове обмеження його прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 :
1)заборонити перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
2)заборонити наближатися на відстань ближче 200 м. до місця проживання: АДРЕСА_1 та місця частого відвідування: АДРЕСА_2 , заявника ОСОБА_1 ;
3)заборонити ОСОБА_3 вести телефонні переговори з ОСОБА_1 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто та через третіх осіб;
4)обмежити спілкування з дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
5)заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Встановити строк обмежувального припису в 6 (шість) місяць.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника, тобто Бахмутський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис на профілактичний облік, а також Бахмутську міську раду Донецької області, Бахмутську районну державну адміністрацію Донецької області.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення проголошено в судовому засіданні 12 червня 2019 року, повний текст рішення виготовлено 19 червня 2019 року.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.В.Шевченко