Справа № 396/724/19
Провадження № 2/396/324/19
Іменем України
18.06.2019 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Гарбуз Ольга Анатоліївна
за участю секретаря судового засідання: Пономаренко Р.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу № 396/724/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, який зареєстровано 19.08.2014 року Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 391. Від спільного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З грудня 2018 року подружні стосунки у сторін припинені. Підставою припинення сімейно-шлюбних відносин стало те, що в період спільного проживання між позивачкою та відповідачем виникали конфлікти по різних побутових питаннях, зумовлені несхожістю характерів, що призвело до того, що сторони перестали поважати один одного та не змогли проживати однією сім'єю, у зв'язку з чим позивачка звернулася з даним позовом до суду та просить розірвати шлюб.
Позивачка в підготовче судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву в якій просила розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги підтримала повністю.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій просить розглянути справу без його участі. Позовні вимоги визнає.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню так, як в судовому засіданні встановлено наступні обставини.
Судом встановлено, що правовідносини, які склалися між сторонами стосуються припинення шлюбу та мають регулюватися положеннями Глави 11 Сімейного кодексу України.
Відповідно до положень ст.ст. 104, 105 СК України шлюб може бути припинений шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу і що має місце у даному випадку.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 19.08.2014 року Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 19 серпня 2014 року було зареєстровано шлюб, актовий запис №391. Після реєстрації шлюбу прізвище позивачки змінено на « ОСОБА_6 » (а.с. 8).
Шлюб укладено сторонами вперше.
Від спільного проживання, до реєстрації шлюбу, сторони по справі мають малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свдоцтвом про народження (а.с.9).
Однак, подружнє життя у сторін по справі не склалося, оскільки між позивачкою та відповідачем виникали конфлікти по різних побутових питаннях, зумовлені несхожістю характерів, що призвело до того, що сторони перестали поважати один одного та не змогли проживати однією сім'єю. З грудня 2018 року подружні стосунки між сторонами припинено, сторони разом не проживають. Примирення між сторонами неможливе.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх та малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене ч. 1 ст. 111 Сімейного Кодексу України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Згідно ч.3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Підстав для вжиття заходів щодо примирення подружжя, як того вимагають положення ст.111 СК України, суд не вбачає.
Відповідно до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного.
Шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка а тому, враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами існує формально, подальше спільне проживання і збереження сім'ї стали неможливими, з 2018 року по теперішній час подружні стосунки між сторонами припинені.
Оцінючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу зокрема на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що існування шлюбних відносин між сторонами спору суперечить їх інтересам і що має істотне значення та є самостійною підставою для задоволення позову.
Відповідно до положень ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до положень ст. 235 СК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Позивачка виявила бажання, після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_6 ».
Понесені судові витрати залишити за позивачкою.
Керуючись ст. 110-113 СК України, ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 19 серпня 2014 року, який зареєстровано Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 391.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище " ОСОБА_6 ".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий: О. А. Гарбуз