Справа № 388/1085/18
18.06.2019 року Долинський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Степанов С.В.
при секретарі Поліщук Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Долинська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
У серпні 2018 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача посилаючись на те, що має на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1 . У вказаному будинку зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_2 , 1967 року народження, який не проживає з 2006 року, в позивачки виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються, але нараховуються за них, чим об'єктивно порушуються її права, і як наслідок тому, остання не може оформити державну субсидію. В зв'язку з цим, позивачка змушена звернутися до суду.
Позивачка в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, просила визнати відповідача таким, що втратив право на користування жилим приміщенням.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, на адресу його місця реєстрації направлявся рекомендований лист.
За таких підстав, суд виносить рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
Згідно копії договору купівлі-продажу будинку від 15.06.2000 року слідує, що ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою : АДРЕСА_2 (а.с.6).
Із копії довідки посвідченою секретарем Долинської міської ради Кіровоградської області від 07.08.2018 р. слідує, що за адресою: АДРЕСА_3 . Долинська, Кіровоградська область зареєстрована та мешкає ОСОБА_1 та зареєстрований ОСОБА_2 , але фактично з травня 2006 року не проживає (а.с.8).
За змістом ст. ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
На підставі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно ч.2 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла втрачають право на користування житлом у разі відсутності без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно зі ст. 71 ЖК України, суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин.
За змістом ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Аналіз вищевказаних норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, як спосіб усунення перешкод у користуванні власністю.
Враховуючи вище викладене встановлено, що власником будинку АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 15.06.2000 року Відповідач зареєстрований в даному будинку, однак там не проживає з 2006 року, тобто понад рік без поважних причин відсутній за місцем проживання, домовленостей між ним та власником житла з приводу користування житлом не виникало, відповідно відповідач є таким, який втратив право користування спірним житловим приміщенням. З огляду на встановленні обставини, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач поніс судові витрати, що складаються із судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн., які підлягають стягненню з відповідача на його користь у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 280-282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстрована та проживаюча за адресою : АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 ) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, будинком за номером АДРЕСА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено у порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України, безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Долинського районного суду С. В. Степанов