(про арешт тимчасово вилученого майна)
Справа № 348/584/19
Номер провадження 1-кс/348/664/19
19 червня 2019 року м.Надвірна
Слідчий суддя Надвірнянського районного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , ст. слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , розглянув клопотання ст. слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна.
Клопотання погоджене прокурором Надвірнянської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та надійшло до суду 18.06.2019 року.
Суд перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090200000182 від 07.03.2019 року щодо кримінального провадження, у межах якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку ст. слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 ,-
Ст. слідчий СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 звернувся в суд з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.
В обгрунтування своїх вимог слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив, знову вчинив умисний злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України.
07.03.2019 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , будучи обізнаними в тому, що вони вчинили новий умисний злочин, тобто грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом (хуліганство), вчиненому групою осіб, тобто вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України.
Розуміючи неминучість покарання за вчинення вказаного злочину, маючи на меті всіляко уникнути від кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на не притягнення його до кримінальної відповідальності, вирішив звернутися до службової особи, яка займає відповідальне становище - слідчого Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_7
07.03.2019 року приблизно о 11.00 год. ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_6 самостійно прийшли до слідчого з метою вирішення питання не притягнення їх до кримінальної відповідальності. Для цього ОСОБА_5 висловив пропозицію слідчому надати йому кошти в сумі 400 доларів США, при цьому вказану суму грошових коштів зазначив на аркуші паперу, який залишив на столі слідчого, тим самим довів до завершення свій злочинний умисел, направлений на пропозицію службовій особі в наданні неправомірної вигоди.
Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6 швидко покинули приміщення службового кабінету.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , будучи повідомленими про необхідність з'явитися до слідчого для оголошення їм підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, тому 12.03.2019 року приблизно о 15.00 год. прийшли до слідчого Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_7 , при цьому маючи на меті остаточне вирішення питання про не притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Своїми умисними діями, які виразилися у пропозиції службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати йому неправомірну вигоду за невчинення вказаною службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, з використанням наданої йому службового становища ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
13 березня 2019 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , з середньою освітою, українцю, громадянину України, не одруженому, депутатом не обираний, непрацюючому, раніше судимому: вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.05.2014 року за ст. 185 ч. 3 ст. 69 КК України до покарання у виді 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік; 08.10.2015 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області за ст.ст. 186 ч. 2, 185 ч. 2, 70 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.05.2014 року у виді 2 місяців позбавлення волі, остаточне покарання призначено у виді 1 року 8 місяців позбавлення волі; 05.05.2017 року звільнений в зв'язку з відбуттям строку покарання, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 369 ч. 3 КК України.
15 червня 2019 року ОСОБА_5 було затримано на прикордонному пункті «Шегині» в с. Шегині, Мостиського району, Львівської області, у зв'язку із перебуванням останнього у розшуку. Під час затримання працівниками прикордонного пункту складено протокол затримання та вилучено речі ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон марки «Ксіомі», модель «Редміноте 5» з карткою мобільного оператора «Київстар», ІМЕІ НОМЕР_1 ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий 02.08.2018 року на ім'я ОСОБА_5 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 12.07.2018 на ім'я ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, враховуючи те, що вищенаведене майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення і може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий просить у встановленому законом порядку накласти на нього арешт.
Заслухавши слідчого, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, ч.3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Тому, з огляду на положення ч.2,3 ст.170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав, передбачених ч.2, 3 ст.170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Згідно із ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.167 КПК України - тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, щомобільний телефон марки «Ксіомі», модель «Редміноте 5» з карткою мобільного оператора «Київстар», ІМЕІ НОМЕР_1 , який був вилучений 15.06.2019 року у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 під час його затримання, зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення і може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому необхідно у встановленому законом порядку накласти на нього арешт.
Відповідно до пунктів 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Керуючись ст.ст.167, 170 -173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ст. слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна - задоволити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Ксіомі», модель «Редміноте 5» з карткою мобільного оператора «Київстар», ІМЕІ НОМЕР_1 , який був вилучений 15.06.2019 року у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 під час його затримання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення відповідно до п.9 ч.1 ст.ст.309, 395 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1