Справа №: 349/1874/18
Провадження №: 1-кп/0343/20/19
про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
19 червня 2019 року м.Долина
Колегія суддів Долинського районного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судових засідань - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинувачених - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області об'єднані в одне провадження матеріали кримінальних проваджень № 12017090210000343 від 18.12.2017 року про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України, та № 12018090000000815 від 25.10.2018 року про обвинувачення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
На розгляді в Долинському районному суді Івано-Франківської області перебувають об'єднані в одне провадження матеріали кримінальних проваджень № 12017090210000343 від 18.12.2017 року про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України, та № 12018090000000815 від 25.10.2018 року про обвинувачення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна. Крім того, продовжуючи існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинені злочини, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказане свідчить про неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому виникла необхідність в продовженні обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, продовжують існувати всі ті ризики, що були взяті до уваги колегією суддів при обранні та продовженні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 та його представник адвокат ОСОБА_7 вказали, що при розгляді даного клопотання покладаються на розсуд суду.
Потерпілий ОСОБА_13 в судове засідання не з'явився та про причини своєї неявки не повідомив, хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду даної справи.
Потерпілий ОСОБА_14 подав письмову заяву про продовження судового розгляду в даному кримінальному провадженні в його відсутності.
Захисник ОСОБА_8 вказав, що при вирішенні клопотання покладається на розсуд суду та просить вирішити його у відповідності до вимог закону.
Захисник ОСОБА_9 , обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повністю підтримали думку захисника ОСОБА_8 .
Заслухавши думки учасників кримінального провадження та дослідивши надані докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задоволити, виходячи з наступних підстав.
Згідно зі ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ст. 331 даного Кодексу, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з п.79 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».
Ухвалою колегії суддів Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25.04.2019 року обвинуваченому ОСОБА_10 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 23.06.2019 року.
Колегія суддів встановила, що судовий розгляд даного кримінального провадження ще не закінчено, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування та продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: можливість перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження, переховуватись від суду, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення не зменшились.
Підставами вважати, що обвинувачений ОСОБА_10 може спробувати переховуватися від суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що він ніде не працює, не має міцних соціальних зв'язків, є уродженцем іншої держави, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хоч судимість погашена, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який відповідно до норм КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, усвідомлює неминучість покарання за нього, що може спонукати його переховуватися від суду.
Підставами вважати, що обвинувачений ОСОБА_10 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, є те, що останні ще не допитані в судовому засіданні, що може спонукати його незаконно впливати на даних осіб з метою зміни їх показань на його користь.
Проаналізувавши наведені докази, суд вважає, що вищевказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а тому підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому немає, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недоцільним, а продовження строку тримання його під вартою обумовлено також вимогами суспільного інтересу у справі, який полягає у встановленні істини та запобіганню вищезазначеним ризикам.
За таких обставин колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 слід задоволити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого на термін 60 діб.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 183, 196, 199, 331 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 задоволити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України, на строк 60 діб, тобто до 18.08.2019 року.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Долинський районний суд Івано-Франківської області.
Головуючий:
Судді: