Справа № 471/986/18
1-в/467/113/19
30.05.2019 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка подання начальника Братського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавленням волі відносно засудженого ОСОБА_3 , -
Суть питання, що вирішується ухвалою і за чиєю ініціативою воно розглядається
Начальник Братського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області звернувся до цього місцевого суду із вказаним поданням, обгрнутовуючи яке посилався на те, що вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 лютого 2019 року ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850,00 грн.
Проте, як указує суб'єкт звернення, станом на 16 квітня 2019 року ОСОБА_3 штраф не сплатив, інформацією про причини невиконання вироку протягом понад один місяць він не володіє, а тому, посилаючись на положення ст. 26 КВК України, просив суд вирішити питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавленням волі.
Позиція учасників справи
Учасники судового провадження у судове засідання не з'явились, про його дату, час і місце повідомлені належно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, причин свого неприбуття не вказали, будь - яких заяв чи то клопотань на адресу суду не направляли, проте, суд не вбачав у цьому перешкод для розгляду порушеного перед ним питання по суті, з урахуванням положень ч.5 ст. 539 КПК України, зважаючи на той факт, що їх явка в судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі встановлених обставин із даного питання
Тож суд, розглянувши внесене на його розгляд подання, прийшов до таких висновків.
Зокрема, судом установлено, що вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 лютого 2019 року ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваним мінімумів доходів громадян, що на день ухвалення вироку становило 850,00 грн.
З листа начальника уповноваженого органу з питань пробації від 16 квітня 2019 року слідує, що 28 березня 2019 року ОСОБА_3 отримав повідомлення про необхідність сплати штрафу та надав пояснення, проте, станом на 16 квітня 2019 року відповідної квитанції до Братського районного сектору з питань пробації не надав.
Водночас, відповідно до ч.1 ст. 26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону ( ч.3 ст. 26 КВК України).
Тож, посилаючись на факт несплати засудженим штрафу протягом одного місяця після набрання вироком законної сили, заявник звернувся до суду.
Проте, питання, що порушене ним, як то, розстрочка виплати несплаченої суми штрафу або заміна несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону, не може бути задоволене судом, позаяк такого роду звернення є недопустимими у контексті принципу змагальності та диспозитивності кримінального провадження.
Зокрема, завданням кримінального провадження, що визначене ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Принцип змагальності сторін, серед іншого, полягає у тому, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, а сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд же, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Таке прямо випливає із положень ст. 22 КПК України.
При цьому, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом ( ст. 26 КПК України).
Та у цьому випадку заявник виніс на розгляд суду усі можливі варіанти, передбачені ч.3 ст. 26 КВК України, які можуть мати місце у разі дійсності підстав для їх застосування, позаяк, просив суд розстрочити несплачену суму штрафу або ж замінити її одним із декількох видів покарань, що визначені вказаною правовою нормою.
Але з огляду на вищевикладене, суд позбавлений дискреційних повноважень у цій ситуації, позаяк, не має можливості самостійно обирати з - поміж кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тому таке звернення не може бути задоволене судом, оскільки суб'єкт звернення не обрав оптимального способу виконання судового рішення, з урахуванням, зокрема, його функцій і повноважень, що визначені Законом України «Про пробацію».
При цьому, слід наголосити, що у пункті 74 Рішення у справі "Лелас проти Хорватії" і пункті 70 Рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх порушень та уникати виконання своїх обов'язків,
Інакше кажучи, заявник повинен визначитись із способом уживання заходів щодо виконання вироку, який він вважає у даній конкретній ситуації найбільш прийнятним і обрати один із можливих варіантів, які може застосувати суд за наявності для того визначених законом підстав.
Сама ж по собі наявність Додатку 6 до Порядку
виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.04.2018 року за № 1301/5 не звільняє його від цього обов'язку, принаймні, підкреслити вимогу, із якою уповноважений органу з питань пробації звертається до суду.
Тому, з цих мотивів у задоволенні вказаного подання слід відмовити.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 369 - 372, 376, 537 - 539 КПК України,суд,-
У задоволенні подання начальника Братського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавленням волі відносно засудженого ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 7 (семи) днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1