Справа № 199/2813/19
(2/199/2308/19)
Іменем України
06.06.2019
м. Дніпро
справа №199/2813/19
провадження № 2/199/2308/19
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.
за участю секретаря Столяренко А.І.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,-
за відсутності учасників процесу, -
У квітні 2019 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 21 січня 2016 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між сторонами припинені з кінця грудня 2018 року. Між сторонами подружні стосунки та ведення спільного господарства припинені. Вважає, що подальше спільне життя з відповідачем, як подружжя, примирення і збереження шлюбу неможливе, а тому просила шлюб розірвати. Крім того, зазначила, що дитина знаходиться на її забезпеченні і потребує матеріальної допомоги, яку відповідач може надавати, а тому позивач також просила суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дитини в розмірі 1700 грн. щомісяця до повноліття дитини.
У судове засідання позивач не з'явилася, надавши заяву з проханням слухати справу у її відсутність, на задоволені позову наполягала.
У судове засідання відповідач не з'явився, надавши заяву з прохання слухати справу у його відсутність, позов визнав частково в розмірі 1300 грн. з урахуванням його доходу.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, приймає до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інших обставин життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають суттєве значення.
Судом встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 21 січня 2016 року, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, виданого Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №31.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Шлюбні стосунки між сторонами остаточно припинені з кінця грудня 2018 року, спільне господарство вони не ведуть, заяв щодо застосування заходів до примирення сторони до суду не надали.
Суд бере до уваги положення ст. 24 СК України, яка визначає однією з основних ознак шлюбу його добровільність, передбачивши, що примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
У ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зазначено, що "суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права".
Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є право особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року).
При вирішенні спору про розірвання шлюбу суд враховує, що позивач та відповідач не проживають сім'єю, мають різні погляди на життя та сімейні цінності, між сторонами припинилися шлюбні стосунки, вони перестали вести спільне господарство й проживають окремо.
За таких обставин суд дійшов висновку, що примирення сторін неможливе, подальше спільне життя сторін, як подружжя, і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, що мають істотне значення, тому позовні вимоги є обґрунтованими та, відповідно до ч. 2 ст.104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, їх шлюб необхідно розірвати.
Крім того, згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 та яка набула чинності для України 27.09.1991, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Стверджуючи ці положення, ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України встановлюють обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 дійсно є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №387, тому зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини до досягнення нею повноліття.
Дитина проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні.
Згідно вимог ч.ч.1,3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, те, що відповідач частково визнав позов, інші обставини, що мають істотне значення, суд вважає можливим стягнути щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1300 грн., починаючи стягнення з 08 квітня 2019 року до повноліття дитини, оскільки саме такий спосіб утримання дитини обрано позивачем, з якою проживає син сторін.
Суд не може погодитися з посиланнями позивача щодо можливості відповідача сплачувати щомісячно аліменти в розмірі 1700 грн. з огляду на вищезазначене та ту обставину, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження приблизного розрахунку її середньомісячних витрат на утримання дитини, тоді як обов'язок доказування статтею 81 ЦПК України покладено на сторону, яка посилається на доказувані обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
За ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача слід задовольнити частково.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. та користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпропетровськ, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 січня 2016 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №31 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити дошлюбне прізвище - « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м.Дніпропетровська, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 ) на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1300 (одна тисяча триста) грн. 00 коп., щомісячно, починаючи стягнення з 08 квітня 2019 року до повноліття дитини.
Стягнути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м.Дніпропетровська, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м.Дніпропетровська, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 ) на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах місячних платежів.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Повний текст судового рішення складено 13 червня 2019 року.
Суддя О.Б.Подорець