Справа № 139/552/19
Провадження № 3/139/105/19
19 червня 2019 року смт Муровані Курилівці
Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Тучинська Н.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, -
Щодо ОСОБА_1 складено протокол серії ОБ № 068504 від 02 червня 2019 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, ОСОБА_1 звинувачується в тому, що 02 червня 2019 року о 21-ій годині 25 хвилин керував автомобілем ВАЗ-21061, номерний знак НОМЕР_1 , в с. Вищеольчедаїв по вул. Миру, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тестування на алкогольне сп'яніння проводилося на місці зупинки із застосування спеціального приладу "Драгер", який показав вміст алкоголю у випарах з видиху в розмірі 1,35 проміле.
Свою вину у вчиненні порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 не визнав та пояснив, що він того дня не вживав спиртного, а вживав понад добу тому. Не розуміє, чому прилад показав такий розмір алкоголю у видиху, а тому просив провести огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. Впродовж години поліцейські складали якісь документи, в тому числі щодо трупа велосипедиста, який знайшли неподалік, а потім запропонували відмовитися від проходження огляду в лікарні.
За наслідками розгляду справи вважаю, що працівниками поліції не було дотримано вимог статті 266 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07 листопада 2015 року, з огляду на наступне:
Відповідно до розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
Відповідно до п. 2 цього Прядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п. 3 цього Порядку, огляд проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння також детально описаний у статті 266 КУпАП і він є аналогічним до того, який передбачено у вищезазначеному Порядку.
Із обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 068504 від 02 червня 2019 року слідує, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Drager -6810», та в нього була виявлена позитивна проба 1,35 промілев присутності двох свідків.
Ця обставина також стверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 2), результатом тесту № 1270 від 02 червня 2019 року (а.с. 3), поясненнями свідків (а.с. 5, 6) та оглянутим в суді відеодоказом події (оптичний CD-R диск).
Однак, у справі відсутні відомості про доставку ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я та не зафіксовано його відмову пройти там огляд на стан сп'яніння. Ця обставина також не доводиться і технічним відеозаписом події, який було відтворено під час розгляду справи по суті. В той же час, відеозаписом стверджується, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводився у присутності двох свідків, де ОСОБА_1 висловив свою незгоду з даними результатами та попросив відвезти його до лікарні, після чого відео обірвалось. Наступне відео, яке було зафіксовано через 50 хвилин після першого, зафіксувало, як ОСОБА_1 на запитання поліцейського, чи поїде він до лікарні, заявив: «Ні, ми ж з Вами в автомобілі домовилися», проте свідків на той момент вже не було.
Також, в матеріалах справи відсутні відомості щодо відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Зокрема, в протоколі про адміністративне правопорушення, з пояснень свідків, які були залучені в якості понятих, не вбачається, що після проходження тесту на приладі «Drager» ОСОБА_2 , який був незгодний з результатами огляду, було роз'яснено право пройти медичний огляд в найближчому закладі охорони здоров'я.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини). Тож, враховуючи вищезазначене, не вбачаю можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються зокрема, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю ( ст. 252 КУпАП).
Завданням кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Для визнання адміністративного правопорушення таким, що містить ознаки правопорушення, діяльність особи має бути такою, що може розцінюватись як правопорушення, передбачене тією чи іншою статтею.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі "Шабельник проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Також ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема, в рішеннях у справах "Гурепка проти України (N2)" від 08 квітня 2010 року, "Лучанінов проти України" від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Встановлені під час розгляду справи обставини не підтверджують достовірність викладених у протоколі даних про обставини правопорушення та про подію вміненого правопорушення взагалі, а інші докази, в розумінні ч. 5 ст. 266 КУпАП, є недійсними. Зокрема, матеріалами (технічним записом події) чітко зафіксовано незгоду ОСОБА_1 з результатами тесту на стан сп'яніння, проведеного на місці зупинки ТЗ, і його клопотання провести медичний огляд. Однак, поліцейські всупереч вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, не направили його до медичного закладу, а про щось «домовлялися» з ним у службовому автомобілі. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Враховуючи принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, приходжу до висновку, що поданими до суду матеріалами не доведено належними доказами подію керування ОСОБА_1 о 21-ій годині 25 хвилин 02 червня 2019 року автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
У разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 130, п. 1 ст. 247, ст.ст. 1, 9, 23, 34, 221, 249, 251, 252, 276, 277, 279, 280, 284 КпАП України, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами), -
Справу про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадженням закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Мурованокуриловецький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя: _____________