Справа № 128/1416/19
19 червня 2019 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
та учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 , у присутності представника ДУ «Стрижавська ВК (№ 81)» ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції в дистанційному провадженні з Державною установою «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» заяву засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, судимого15.06.2018 Шевченківським районним судом м. Чернівці за ст.ст. 307 ч. 2, 69, 296 ч. 4, 70 ч. 1 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна окрім житла, згідно ч. 5 ст. 72 КК України з 20.06.2018 року зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення; Вінницьким апеляційним судом ухвалою від 15.04.2019 згідно ч. 5 ст. 72 КК України засудженому зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 21.06.2017 по 15.07.2018, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі,
про умовно-дострокове звільнення відповідно до ст. 81 КК України, -
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшла заява засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення відповідно до ст. 81 КК України, в якій він просить застосувати щодо нього ст. 81 КК України.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 підтримав свою заяву та просив її задовольнити. Суду пояснив, що став на шлях виправлення, на виробництві установи не працевлаштований, але працює завгоспом, завдану злочинами шкоду буде погашати після звільнення з місць позбавлення волі. Просить звільнити його умовно-достроково, оскільки він достатньо відсидів в місцях позбавлення волі, зробив для себе належні висновки, займається волонтерством, крім того, ще однією підставою для умовно-дострокового звільнення є поганий стан його здоров'я.
Представник установи виконання покарань ОСОБА_5 у вирішенні заяви засудженого ОСОБА_4 покладається на розсуд суду.
Прокурор ОСОБА_3 вважає, що, оскільки ОСОБА_4 не працевлаштований на виробництві установи, борг за вироком суду не погашає, тому наведене не свідчить про виправлення та перевиховання засудженого ОСОБА_4 і до нього неможливо застосувати ст. 81 КК України.
Представник Спостережної комісії при Вінницькій РДА в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоч в установленому законом порядку повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду заяви засудженого ОСОБА_4 .
Вивчивши заяву засудженого, вислухавши всіх учасників судового провадження, дослідивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_4 та довідки, надані Державною установою «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» на виконання ухвали суду, суд приходить до такого висновку.
У відповідності до ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, в тому числі й питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Судом установлено, що згідно наданої станом на 06.06.2019 характеристики на ОСОБА_4 , початком строку відбування покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.06.2018 є 20.06.2017, а кінцем строку - 26.08.2020. В місцях позбавлення волі засуджений перебуває з 22.06.2017.
До ДУ «Стрижавська ВК (№81)» ОСОБА_4 прибув 14.08.2018. За час відбування покарання в ДУ «Стрижавська ВК (№81)» зарекомендував себе посередньо. За порушення умов відбування покарання 6 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, заходи заохочування застосовувались 2 рази. На виробництві установи не працевлаштований за власним бажанням, однак виконує обов'язки днювального відділення СПС № 6. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, на критику в свою адресу не завжди реагує адекватно. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування, проте достатніх навичок для їх самостійного виконання не має. Виконує роботи із благоустрою установи. Приймає участь у програмах диференційованого виховного впливу на засуджених, а саме: «Підготовка до звільнення». Соціально-корисні зв'язки на волі підтримує з рідними, а саме: з батьком та матір'ю шляхом отримання посилок та передач. Вину в скоєному злочині визнав. Згідно вироку суду матеріальна шкода складає 26 285 грн, моральна шкода складає 15 000 грн, проведення експертизи - 2 875 грн 11 коп., однак виконавчі листи до установи не надходили.
Застосуванню ст. 101 КВК України (переведенню до дільниці соціальної реабілітації) за формальними ознаками підлягає по відбуттю 1/3 частини строку покарання - з 26.10.2017 (протоколом комісії № 35 від 22.11.2018 було відмовлено, як особі яка не стає на шлях виправлення).
Застосуванню ст. 82 КК України (заміні невідбутої частини покарання більш м'яким) за формальними ознаками підлягає по відбуттю 1/2 частини строку покарання - з 10.07.2018 (протоколом комісії № 15 від 14.05.2019 було відмовлено, так як особа не стала на шлях виправлення).
Застосуванню ст. 81 КК України (умовно-достроковому звільненню) за формальними ознаками підлягає по відбуттю 2/3 частини строку покарання - з 26.03.2019 (протоколом комісії № 15 від 14.05.2019 було відмовлено, як особі яка не довела свого виправлення).
На профілактичному обліку в установі не перебуває.
Згідно медичної довідки від 07.06.2019, наданої завідувачем медичної частини установи ОСОБА_6 , засуджений ОСОБА_4 за період перебування в установі проходив обстеження згідно клінічного протоколу.
Згідно з положеннями, викладеними в ч.ч. 1, 2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Судом установлено, що ОСОБА_4 є особою, яка станом на 19.06.2019 відбула більше 2/3 строку покарання, призначеного судом за умисні тяжкі злочини.
Згідно з п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» під час судового розгляду справ даної категорії, судам слід ретельно з'ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених та інше.
Таким чином, суд вправі прийняти рішення про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання за наявності двох обов'язкових чинників: сумлінної поведінки та сумлінного ставлення до праці, які в сукупності доводять виправлення засудженого.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Так, вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_4 умовно-дострокового звільнення, суд враховує, що головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Як установлено судом засуджений ОСОБА_4 за весь час відбуття покарання не висловлював бажання працевлаштуватися на підприємстві установи, хоча згідно вироку наявна як матеріальна, так і моральна шкода в значному розмірі, яку засуджений протягом строку відбування покарання добровільно не намагався погасити. Наявність двох заохочень за час відбування покарання не свідчить про сталість виправлення та сумлінну поведінку ОСОБА_4 під час всього відбуття покарання.
Лише 14.05.2019 комісією установи було відмовлено засудженому ОСОБА_4 в застосуванні ст. 81 КК України, як особі, яка не довела свого виправлення.
З пояснень в судовому засіданні представника ДУ «Стрижавська ВК (№81)» за місяць з моменту розгляду комісією установи питання щодо умовно-дострокового звільнення ОСОБА_4 до даного часу ніяких змін не відбулося.
Враховуючи те, що процес виправлення і виховання має бути стабільним та послідовним, суд вважає, що підстав для умовно-дострокового звільнення від покарання засудженого ОСОБА_4 немає, оскільки засуджений, хоч і відбув більше 2/3 строку покарання, однак не довів своєю поведінкою та ставленням до праці своє виправлення, а тому, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_4 слід відмовити за відсутності підстав для застосуванням до останнього ст. 81 КК України.
Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд-
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення відповідно до ст. 81 КК України - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
СУДДЯ ОСОБА_1