18 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/12084/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у справі
за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва»
до Громадської організації «Солом'янська ініціатива»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація,
про розірвання договору оренди та виселення,
10.06.2019 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 (повний текст складено 08.05.2019) у справі № 910/12084/18, подана 16.05.2019.
Подана касаційна скарга Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно положень пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовну заяву у цій справі подано у 2018 році, предметом спору якої є дві вимоги, а саме розірвання договору оренди та виселення.
Оскаржуючи рішення попередніх інстанцій у даній справі, скаржник просить скасувати їх повністю та направити справу на новий розгляд.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 установлено у розмірі 1 762,00 грн.
З урахуванням викладеного за подання вищезазначеної касаційної скарги скаржник має сплатити судовий збір у сумі 7 048,00 грн (1 762,00 грн + 1 762,00 грн) х 200 %).
Проте, до касаційної скарги було додано платіжне доручення про сплату скаржником 3 682,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, яке не може вважатися документом що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі. Також скаржником не було додано документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у сумі 3 366,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31219207026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; символ звітності банку: 207 (лист Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 18.06.2018 року № 05-12/1731-6167).
Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у справі № 910/12084/18 підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання суду: доказів сплати судового збору у сумі 3 366,00 грн.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у справі № 910/12084/18 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.
2. Роз'яснити Солом'янській районній в місті Києві державній адміністрації, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
3. Копію цієї ухвали надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. О. Волковицька